1.4. Проекти землеустрою. Зміст та стадії створення. Недоліки в землекористуванні.

Проект землеустрою – це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років.

Документи проекту землеустрою складаються з графічних та текстових матеріалів.

Для складання проекту землеустрою слід мати слідуючи документацію:

- план території;

- завдання на проектування;

- статистичні і інші дані для виконання економічних і технічних розрахунків;

- спеціальні обстеження території в натурі.

Роботи по землевпорядному проектуванню виконуються в певній послідовності, окремими частинами, які називаються стадіями.

При складанні проектів для умов України виділені слідуючи стадії:

- підготовчі роботи;

- складання проекту;

- розгляд та затвердження проекту;

- перенесення проекту в натуру;

- оформлення та видача землевпорядної документації;

- авторський нагляд по виконанню проекту.

Після проектування складається новий план території, на якому відображуються існуючі і проектні елементи змісту проекту. Крім цього до проекту додаються всі необхідні технічні та економічні розрахунки.

Земельним кодексом України (видання 1990 року) встановлені такі форми користування землею:

а) землеволодіння - це ділянка землі, надана громадянам для ведення фермерського господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель; садівництва; дачного будівництва, а також у разі одержання в спадщину або придбання житлового будинку;

б) землекористування - це ділянка землі, надана у постійне або тимчасове користування: громадянам для городництва або випасання худоби; сільськогосподарським кооперативним об'єднанням та громадським організаціям; оборонним об'єктам.

При складанні проектів землеустрою обов'язково треба ліквідувати недоліки землекористування в розташуванні земель: 1) вклинювання суміжних земель, 2) вкраплення чужих земель, 3) ламаність меж землекористування, 4) черезсмужжя земель, 5) далеко земелля, 6) топографічне черезсмужжя.

Ці недоліки ліквідуються або виправленням меж (пункти 2 та 3); або обміном земель (пункти 4, 5, 6 та в деяких випадках 2).

Вклинювання виникає в випадку, коли межа суміжного землекористування врізається в територію господарства, утворюючи незручності для конфігурації полів сівозміни та обробки землі.

Вкраплення - коли ділянка іншого землекористування розташована серед земель господарства, утворюючи незручності обробки.

Ламаність межі - частину межі суміжного землекористування складають лінії невеликої довжини, що утворюють кути, більші або менші за 180 градусів.

Черезсмужжя - землі господарства розташовані в масивах, відокремлених між собою та основною територією землями інших землекористувань.

Далекоземелля - частина земель господарства розташована на великій відстані від господарського центру. В деяких випадках далекоземелля перетворюються в довгоземелля, коли територія господарства перетворюється у вузьку довгу смугу.

Топографічне черезсмужжя утворюється у випадках, коли межа земель двох господарств відрізає від великої площі одного з них невелику частину, обмежену яром або болотом, що створює незручності в користуванні цією меншою частиною.