Розділ 1. Предмет, завдання, система показників в статистиці рослинництва

1.1. Предмет і завдання в статистикі рослинництва

Слово «статистика» (вiд лат. status — стан речей) — це синонiм сукупностi фактiв, певних вiдомостей про соцiально-економiчнi явища та процеси.

Сільське господарство є однією з найважливіших і провідних галузей народного господарства України.

Статистика сільського господарства — одна з основних галузевих статистик, яка розробляє зміст і методи обчислення та аналізу статистичних показників, що характеризують стан і розвиток сільського господарства.

У статистиці під об’єктом спостереження розуміють сукупність явищ і процесів, які підлягають обстеженню. А її предметом є явища і процеси, що відбуваються в сільськогосподарському виробництві, у нерозривному зв’язку з їх якістю. Статистика також досліджує кількісний вираз закономірностей розвитку сільськогосподарського виробництва за конкретних умов місця і часу.

Рослинництво — це певна сукупність видів економічної діяльності і послуг, в результаті яких виробляється продукція рослинного походження.

Згідно з Державним класифікатором продукції і послуг (ДКПП) у рослинництві виділяються такі класи і категорії:

1) культури зернові та технічні: культури зернові, культури овочеві, культури олійні, рослини цукроносні, культури кормові, культури прядильні, каучук натуральний, тютюн необроблений, культури технічні та ін.;

2) овочівництво, садівництво та розсадники: овочі свіжі, продукція розсадників та квітництва;

3) плоди та культури для виробництва напоїв: виноград; фрукти, ягоди та горіхи; кава, чай, мате та какао-боби; прянощі.

Особливості виробництва продукції рослинництва визначають зміст його статистичного вивчення за такими розділами: статистика посівних площ, статистика валового збору і врожайності сільськогосподарських культур, статистика багаторічних насаджень і статистика агротехнічних заходів.

Завдання статистики рослинництва такі: всебічна характеристика стану і розвитку рослинництва; вивчення масових явищ і процесів, що відбуваються в цій галузі сільського господарства; виявлення і дослідження впливу факторів, що визначають її стан і розвиток; встановлення невикористаних резервів збільшення обсягів продукції рослинництва та підвищення її якості; характе­ристика місця і значення рослинництва в аграрному секторі і в народному господарстві країни.

1.2. Система показників в статистиці рослинництва

Для характеристики стану і розвитку рослинництва статистика використовує систему взаємопов’язаних показників, що харак­теризує:

а) розміри, структуру, динаміку посівних площ сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень;

б) обсяги і структуру валового збору сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, рівень їх врожайності, а також зміну цих показників у часі та просторі;

в) обсяги, строки та якість проведення різних агротехнічних заходів.

Статистичні показники у рослинництві визначаються по окре­мих сільськогосподарських культурах та їх групах, категоріях господарств, адміністративно-територіальних одиницях, економічних районах, природно-економічних зонах і підзонах та в цілому по країні. В середині окремих категорій господарств залежно від спеціалізації їх визначають по окремих типах підприємств (зернові, овочеві і т. д.).

Основним показником продукції землеробства у натуральному вираженні є урожай.

Урожаєм, або валовим збором, у статистиці називають загальний обсяг виробництва продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур, площі багаторічних насаджень та інших сільськогосподарських угідь. Урожай визначають за календарний рік, хоч фактично продукцію більшості сільськогосподарських рослин одержують один раз на рік наприкінці вегетаційного періоду. Розмір урожаю залежить від розміру посівної площі та урожайності сільськогосподарської культури .

Урожайність — це середній збір того чи іншого виду сільськогосподарської продукції з одиниці площі (гектара посівів, площі багаторічних насаджень, угідь, квадратного метра закритого ґрунту).

Урожай характеризує загальний обсяг виробництва певної культури, а урожайність — продуктивність цієї культури в конкретних умовах її вирощування.

Посівна площа — це ділянка землі, засіяна однією чи кількома сільськогосподарськими культурами. Площа падалиці (самосіву) не належить до посівної площі. Посівна площа є основною формою використання головного засобу виробництва сільського господарства — землі. Статистичне вивчення посівних площ має важливе значення для характеристики стану і розвитку сільського господарства, особливо галузі землеробства. Розміри посівних площ визначають за класифікацією сільськогосподарських культур.

До продукції землеробства належить також і продукція багаторічних насаджень. Багаторічними насадженнями сільськогосподарського призначення називають штучні посадки деревних, кущових і трав'яних рослин, які вирощують для одержування продукції протягом тривалого періоду За особливостями виробленої продукції багаторічні насадження поділяють на такі види: плодоягідні; виноградники; технічні; кормові; декоративні; інші багаторічні насадження.

Розділ 2. Статистична оцінка показників виробництва продукції рослинництва та чинники, що на неї впливають