2.1. Статистичні групування та їх види

Суть статистичного зведення полягає в класифiкацiї та агрегу­ваннi матерiалiв спостереження. Елементи сукупностi за певними ознаками об’єднуються в групи, класи, типи, а iнформацiя про них агрегується як у межах груп, так i в цiлому по сукупностi. Основне завдання зведення — виявити типовi риси та закономiрностi масових явищ чи процесiв.

Групування - найважливіший етап статистичного зведення. Це метод дослідження масових суспільних явищ шляхом об'єднання оди­ниць сукупності в однорідні групи за істотними ознаками. Воно дає змогу в первинному статистичному матеріалі відокреми­ти суттєві риси від несуттєвих, відчути перехід кількісних змін у якіс­ні, у багатьох випадковостях виявити необхідність у вигляді тих або інших закономірностей досліджуваного явища.

Статистика застосовує три основні види групувань: типологічні, структурні та аналітичні.

Під типологічним групуванням розуміють розподіл досліджуваної сукупності на якісно однорідні типи явищ і процесів. (Групування підприємств за формами власності; населення – за суспільними група­ми; злочинів – за формами і видами провини – умисні, необережні та за категоріями тяжкості; особистостей винних – неповнолітні, до­рослі, засуджені, виправдані; злочинців за – статтями Кримінального кодексу тощо.)

Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою з метою вивчення структури (складу) типово однорідних груп культур. Отже, типологічне групування передує структурному.

Аналітичне групування уможливлює виявлення взаємозв'язку досліджуваних явищ і процесів. В основу аналітичного групування покладено щонайменше дві ознаки: факторну і результативну. Факторною називається така ознака, під впливом якої змінюється інша ознака, що називається результативною.

Використовуючи дані індивідуального завдання побудуємо 3 інтервальних варіаційних рядів розподілу, виділивши 5 рівновеликих груп. Розмір рівного інтервалу визначається за формулою:

де X_max та X_min – відповідно найбільше та найменше значення ознаки;

п - число груп.

Таблиця 1

Інтервальний варіаційний ряд розподілу за урожайностю люнотрести

№ групи	Групи за рівнем урожайності льонотрести	Частоти	Накопичувальні частоти
1	3,7-5,64	7	7
2	5,64-7,58	7	14
3	7,58-9,52	3	17
4	9,52-11,46	3	20
5	11,46-13,4	5	25
	Разом	25	Х

Таблиця 2

Інтервальний варіаційний ряд розподілу за якістю льонотрести

№ групи	Групи за рівнем якості	Частоти	Накопичувальні частоти
1	0,5-0,692	15	15
2	0,692-0,884	6	21
3	0,884-1,076	1	22
4	1,076-1,268	1	23
5	1,268-1,46	2	25
	Разом	25	Х

Таблиця 3

Інтервальний варіаційний ряд розподілу за прямими затратами праці

№ гру пи	Групи за рівнем якості	Частоти	Накопичувальні частоти
1	1,43-3,216	4	4
2	3,216-5,002	11	15
3	5,002-6,788	7	22
4	6,788-8,574	2	24
5	8,574-10,36	1	25
	Разом	25	Х

Визначемо вплив рівня якості льонотрести на урожайність за допомогою допоміжної таблиці 4.

Таблиця 4

Вплив рівня якості на урожайність льонотрести

№ групи	Групи господарств по якості	Кількість господарств	Якість всього по групах Х1	Урожайність Y
1	0,5-0,692	15	8,79	93,4
2	0,692-0,884	6	4,71	51,4
3	0,884-1,076	1	0,95	12,5
4	1,076-1,268	1	1,23	10,6
5	1,268-1,46	2	2,84	26,7
	Разом	25	18,52	194,6

По даним допоміжної таблиці 4 побудуємо основну таблицю 5.

Таблиця 5

Вплив середнього рівня якості на урожайність

№ групи	Групи господарств по якості	Кількість господарств	Середня якість по групах	Середня урожайність по групах
1	0,5-0,692	15	0,586	6,227
2	0,692-0,884	6	0,785	8,567
3	0,884-1,076	1	0,95	12,5
4	1,076-1,268	1	1,23	10,6
5	1,268-1,46	2	1,42	13,35
	Разом	25	4,971	51,244

Дані таблиці 5 свідчать про те, що між досліджуваними ознаками існує пряма лінійна залежність, тобто при підвищені якості льонотрести збільшується її урожайність, за винятком 4 групи, в якій спостерігається обернене явище.

Визначимо вплив прямих затрат праці на урожайність льонотрести за допомогою допоміжної таблиці 6.

Таблиця 6

Вплив прямих затрат праці на урожайність льонотрести

№ групи	Групи господарств за затратами	Кількість господарств	Всього затрат по групах Х2	Урожайність по группах Y
1	1,43-3,216	4	8,1	24,3
2	3,216-5,002	11	42,02	95,6
3	5,002-6,788	7	42,02	50
4	6,788-8,574	2	14,75	12,6
5	8,574-10,36	1	10,36	12,1
	Разом	25	117	194,6

По даним допоміжної таблиці 6 побудуємо основну таблицю 7.

Таблиця 7

Вплив середнього рівня прямих затрат праці на урожайність

№ групи	Групи господарств за затратами	Кількість господарств	Середні затрати по групах	Середня урожайність по групах
1	1,43-3,216	4	2,025	6,075
2	3,216-5,002	11	3,82	8,69
3	5,002-6,788	7	6,003	7,14
4	6,788-8,574	2	7,375	6,3
5	8,574-10,36	1	10,36	12,1
	Разом	25	29,583	40,305

Отже, можемо зробити висновок, що в 1,2 та 5 групах існує пряма лінійна залежність, тобто при збільшені затрат праці урожайність підвищується, а в 3 і 4 групах , навпаки, затрати збільшуються, а урожайність знижується.