1.1. Загальні положення про землеустрій та його складові частин

Землеустрій - це система юридичних, технічних, екологічних та економічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин, раціональну організацію територій адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання та збільшення ефективності використання землі для виробництва продукції сільського господарства, що здійснюється під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Запроваджений на Україні з 2001 року Земельний кодекс містить цілий розділ, присвячений землеустрою (розділ VII , статті 181-186).

Юридичні елементи в землеустрої: визначення права землекористувача на землю, оформлення його як господаря певної території, встановлення меж землекористування, погодження змін в землекористуванні.

Технічні елементи в землеустрої: складання плану землекористування (прокладанням теодолітних ходів та зйомкою території),обчислення площі, технічні розрахунки для проектування шляхів, кварталів в населених пунктах та окремих господарських ділянок, а також перенесення їх до натури.

Екологічні елементи в землеустрої пов'язані з питанням охорони природи, захистом земель від ерозії та надлишкової вологи.

Нарешті, економічні елементи - це впровадження сівозмін, підвищення культури землеробства, організація населених пунктів та господарських центрів, спеціалізація господарства, питання меліорації земель, хімізації.

Землеустрій також виконував політичні завдання - втілював в життя аграрну політику держави, наприклад, колективізацію сільського господарства за часів Радянської влади (в 1929-1931 роках та після приєднання Західних областей України).

Загальна площа всіх земель в Україні 60 ,3 млн гектарів; в тому числі:

- сільськогосподарські угіддя – 41,8 млн га (69,2%);

- лісовкриті площі -10.5 млн га (17,4%);

- забудовані землі -2,4 млн га (4,1%);

-заболочені землі -1,0 млн га (1,6%);

-відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом -1,1 млн га (1,7%);

-води -2,4 млн га (4,0%);

- інші землі -1,2 млн га (2,0%).

Відповідно до Земельного кодексу України, земля є власністю народу України (за часів Радянської влади земля належала державі, яка її надавала в користування). Відбулася приватизація земель сільськогосподарського призначення селянами через безоплатну передачу земель державної власності недержавним сільськогосподарським підприємствам. У власність недержавних сільськогосподарських підприємств безоплатно передано 28,1 млн га сільськогосподарських угідь, що здійснено в основному протягом 1995-1997 років. Вартість цих земель становить 244,5 млрд. грн.Для фермерського господарства, ведення особистого підсобного господарства, дачного будівництва, будівництва і обслуговування житлових будинків та господарських будівель земля надається у довічне успадковане володіння, а підприємствам, кооперативним організаціям, установам для ведення сільського господарства земля - у постійне або тимчасове користування (постійним визначається землекористування без заздалегідь встановленого строку).

Земля може бути здана в оренду місцевою владою. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів - сільські, селищні, міські та районні, до складу яких введені землевпорядники.

Наука про землеустрій складається з таких дисциплін:

1. Землевпорядне проектування - центральна ланка раціональної організації території, вивчає внутрішній зміст землеустрою, його економічні закономірності, що пов'язані з розвитком сільськогосподарського виробництва;

2. Організація та планування землевпорядних робіт - вивчає організаційні форми заходів землеустрою, організацію технологічного процесу праці землевпорядників, планування та фінансування робіт;

3. Геодезичні роботи при землеустрої - вивчає технічні прийоми виконання робіт;

4. Правову основу користування землею та хід процесу землеустрою вивчає земельне право та процес землеустрою;

5. Історія земельних відносин та землеустрою.

Роботи землеустрою тісно пов'язані з геодезією, меліорацією, агрономією, науками тваринництва, агролісомеліорацією, ландшафтознавством, лісоводством, грунтознавством та іншими науками, спрямованими на повне використання землі та підвищення її родючості.