4. Структура практичних занять та загальні рекомендації щодо їхнього проведення

Практичні заняття своїм призначенням мають відпрацювання отриманих знань з дисципліни, їхнє закріплення й систематизацію. Тому більшість навчального часу заняття відводиться саме на активну роботу студентів із положеннями навчального матеріалу теми в різних формах (фронтальна, групова, індивідуальна), різними методами й засобами. Головна умова – виступ кожного студента із доповіддю чи фрагментом навчального заходу, а також обґрунтування прийнятих рішень, продемонстрованих дій.

Така робота студентів може позбавити викладача додаткових контрольних дій, адже ступінь активності студентів, правильність прийнятих ними рішень – вагомий показник рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з теми.

Отже, структуру практичного заняття складають:

• організаційний момент;

• підготовка студентів до вирішення завдань заняття (повідомлення теми, цілі заняття та її мотивація, кількісних та якісних характеристик виконуваних завдань);

• актуалізація навчального матеріалу (обговорення основних положень теми, знання яких є умовою виконання завдань);

• застосування отриманих знань в нових практичних ситуаціях / повідомлення (презентація) результатів виконаних під час підготовки до заняття завдань;

• підведення підсумків і оцінка роботи студентів;

• видача домашнього завдання.

5. Методичні рекомендації щодо проведення кожного практичного заняття

Практичне заняття № 1

Зміст професійної освіти

Мета заняття: на основі усвідомлення студентами передпосилань та перспектив розвитку професійної освіти, її місця в національній структурі освіти, ролі інженера-педагога у визначенні змісту освіти, знань сутності змісту освіти, адекватності змісту цілям освіти, принципів відбору змісту загальної та професійної освіти, а також способів їхнього додержання у відомих підходах, визначення та особливостей розробки освітньої документації, видів навчально-методичного забезпечення навчальних предметів сформувати уміння характеризувати такі документи, як навчальний план і програма, зведено-тематичний і перспективно-поурочний плани щодо призначення, структури, вимог, особливостей розробки у навчальних закладах різного освітнього рівня, доводити правильність міркувань за допомогою результатів попереднього аналізу документів, а також визначати доцільність застосування різних видів навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін в процесі підготовки.

Теоретична частина

Адекватність змісту цілям професійної освіти. Принципи відбору змісту загальної та професійної освіти. Підходи до визначення змісту освіти. Структура змісту освіти та характеристика її компонентів. Компоненти змісту освіти за І.Я.Лернером, В.С.Леднєвим.

Навчальні плани і програми, зведено-тематичний та поурочно-тематичний плани, як джерела змісту освіти. Механізм формування навчального плану для підготовки у середніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах. Навчальні предмети і їхня функціональна характеристика. Навчально-методичне забезпечення процесу підготовки у закладах різного рівня освіти.