47. Основні форми розрахунків у зед та їх суть. Основні форми міжнародних розрахунків.

Міжнародні розрахунки-це система організації, регулювання та здійснення платежів за грошовими вимогами й зобов'язаннями, які виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами, підприємствами і громадянами різних країн. Основними формами розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій є: акредитивна; інкасова, банківський переказ, розрахунки чеками, вексельна, за відкритим рахунком.Грошовий акредитив — це іменний грошовий документ, в якому зазначено розпорядження банку про виплату власнику вказаної суми повністю або частинами. При міжнародних розрахунках грошові акредитиви оплачуються або у зазначеній у них валюті, або у валюті країни, де акредитиви пред'являються, за курсом на день платежу.Документарний акредитив -- це будь-який договір, як би він не був названий і визначений, за яким банк-емітент (банк, що виставив акредитив), діючи на прохання та згідно зі вказівками імпортера (наказодавця), бере на себе зобов'язання здійснити платіж третій особі (бенефіціару) або за його наказом, або розпорядитись, щоб такі платежі були зроблені чи такі тратти оплачені.Інкасова форма платежу передбачає передачу експортером доручення своєму банку на отримання від імпортера певної суми платежу проти пред'явлення йому відповідних товарних документів і може здійснюватись за принципом "платіж проти документів" або "акцепт проти документів". Розрахунки при відкритому рахункуЦе форма розрахунків, при якій відсутні надійні гарантії для експортера, котрий направляє на адресу покупця товар і товарні документи, а імпортер протягом обговореного терміну повинен переказати на рахунок імпортера гроші. Відкритий рахунок використовується, як правило, при розрахунках між: фірмами, пов'язаними традиційними торговими відносинами; транснаціональними корпораціями та їхніми закордонними філіями при експортному постачанні; змішаними фірмами за участю експортера. 5. Банківський переказ Це форма розрахунків, яка використовується при погашенні боргів за кредити, при видачі авансів, при врегулюванні рекламацій, при розрахунках за неторговельними операціями. 6. Розрахунки з використанням векселів і чеків У тих же випадках, що й банківські перекази, застосовують розрахунки чеками й переказними векселями (а останні — ще й при наданні комерційного кредиту). Тратта (переказний вексель) — це письмовий беззастережний наказ кредитора (трасанта) позичальнику (трасату) про сплату визначеної суми ремітенту (третій особі, на яку виписано тратту і/або яка бере на себе зобов'язання платежу чи гарантує оплату за векселем). Банківський акцепт — це переказний вексель, що виписується на банк, котрий його акцептує, тобто дає згоду на оплату цього векселя.Чек — це спеціальний грошовий документ певної форми, який містить розпорядження банку видати або перерахувати певну суму з поточного рахунку особи, яка підписала чек.

48 Міжнародні розрахунки за допомогою документарного акредитиву.

Акредитив — це платіжний документ, за яким кредитна установа (банк, тощо) дає розпорядження іншій кредитній установі за рахунок спеціально заброньованих коштів оплатити товарно-транспортні документи за відвантажений товар чи виплатити пред'явникові акредитиву визначену суму грошей.

У розрахунках за документарним акредитивом беруть участь такі сторони:• акредитиводавець (той, хто віддає наказ на відкриття акредитива) — покупець-імпортер;• акредитивний банк — банк-емітент, в якому клієнт має власний рахунок;• авізуючий банк — банк, я кому доручається повідомити експортера про відкриття на його користь акредитива і передати його текст;• бенефіціар за акредитивом—продавець-експортер.Особливості акредитивної форми:оплата вартості відбувається одночасно з початком поставок товару експортером;

Схема розрахунків за допомогою імпортного акредитива:

1й крок: укладення ЗЕ договору між експортером та імпортером, в якому зазначається форма;2й крок: доручення імпортера своєму банку про відкриття акредитива;3й крок: відкриття банком-емітентом акредитива в авізному банку.4й крок: скерування авізним банком експортеру повідомлення про відкриття на його ім я акредитива.5й крок: перевірка акредитива експортером.6й: дві події: а) відправка товару експортером імпортеру; б) пересилання експортером документів авізному банку для оплати.7й: перевірка документів авізним банком ;8й: оплата документів.9й пересилання авізним банком отриманих від бенефіціара документів в банк-емітент з відповідними позначками про розроблений платіж.10й: пересилання банком-емітентом імпортеру оплачених документів про відвантаження продукції експортером.

Документарний акредитив передбачає, що покупець дає доручення банку, який його обслуговує, відкрити такий товарний акредитив. У даному документі вказуються:назва й адреса постачальника; сума акредитиву; термін його дії; рід товарів, які потрібно оплатити;документи, які повинні бути пред'явлені постачальником для отримання платежу (транспортні документи, страхові поліси, сертифікати про якість товарів тощо).

Види товарного акредитиву:відкличний (покупець має право в довільний час анулювати його або змінити умови);безвідкличний (протягом встановленого терміну дія акредитиву не може бути анульованою без згоди постачальника); підтверджений (авізуючий банк гарантує бенефіциару оплату відвантажених ним товарів; або є ще інший варіант: крім відповідальності банку експортера передбачається відповідальність ще й іншого банку, але для імпортера це не вигідно, оскільки виникають додаткові витрати); непідтверджений (банк імпортера повідомляє про відкриття акредитиву, але робить застереження, що дане повідомлення не є підтвердженням; таке робиться тоді, коли хочуть зекономити на підтвердженні, але для експортера це є дуже невигідний спосіб фінансування); покритий (банк-емітент переказує валюту в сумі акредитиву авізуючому банку; застосовується при розрахунках з фірмами окремих країн або при відкритті акредитивів банками, які не мають кореспондентських відносин з даним банком);непокритий (банк-емітент не переказує валюти авізуючому банку на користь беніфіциара; цей вид акредитиву використовується частіше, ніж покритий);трансферабельний (переказний) — це такий акредитив, який може бути переданий цілком або частково первісним бенефіциаром другому бенефіциару (чи декільком другим бенефіциарам); трансферабельний акредитив може переказуватись тільки один раз і не може переказуватись від другого бенефіциара до третього бенефіциара; револьверний(сума акридитиву в міру виплати коштів автоматично відновлюється в межах установленого ліміту й терміну дії акредитиву).Акредитив з «червоним застереженням» являє собою акредитив зі спеціальною умовою (вона спочатку виділялася червоним чорнилом), яка дозволяє авізуючому або підтверджуючому банку авансувати бенефіціа-радо подання обумовлених в акредитиві документів. Авізуючий (підтверджуючий) банк може надати бенефіціару аванс (кредит) на двох основних типах «червоної» умови:1) на незабезпеченій, або чистій, умові. У цьому разі авансування здійснюється проти простої заяви бенефіціара шодо необхідності авансу для оплати за попереднє відвантаження товару;2) на забезпеченій умові, яка ще називається «зеленою». Авансування здійснюється проти зобов'язання бенефіціара закупити товар і подати в банк відповідні документи разом зі страховим полісом, що покриває ризик пожежі, а також зобов'язанням бенефіціара подати в строк коносамент або інші документи, які свідчать про відвантаження товару.За видом ЗЕД суб'єктів господарської діяльності:а) акредитиви на імпорт - використовуються для розрахунків за імпортовані іноземними фірмами товари та надані послуги і відкриваються українськими банками за дорученням українських фірм імпортерів.б) акредитиви на експорт - використовуються для розрахунків за експортовані інофірмами товари та надані послуги і відкриваються іноземними банками за дорученням іноземних фірмімпортерів.Принцип суворого дотримання документів - банк ретельно перевіряє відповідність тексту наданих банку документів тексту умов акредитиву і здійснює платіж проти документів тільки у разі повної відповідності умовам акредитиву;Переваги: акредитивних розрахунків для експортера: мінімальний ризик неоплати; швидкість отримання платежу та зручність; надійність у фінансуванні експортером. Переваги:для імпортера:можливість вивільнення оборотних коштів; надійність отримання товару; Недоліки для імпортера: високі комісійні витрати (до 3%); можливість тривалого вивільнення коштів з обороту при необхідності їх депонування; значні витрати часу на оформлення.Недоліки для експортера: можуть виникати труднощі в пошуку покупців через значні витрати та великий обсяг робіт з паперами, що несуть імпортери. Загалом акредитивна форма більш вигідна для експортера.