41.Цінові стратегії підприємства у зед

Стратегія ціноутворення має сприяти досягненню певних цілей підприємства, які поділяються на три групи:

— фінансові, що ґрунтуються на прибутку (досягнення максимального прибутку, швидке отримання готівки тощо);

— збутові, що ґрунтуються на цілях інтенсифікації чи екстенсифікації збуту (зростання реалізації, максимізація частки ринку, ефективна реалізація нового товару тощо);

— ситуаційні, що ґрунтуються на цілях збереження чи створення для підприємства більш прийнятних умов діяльності (запобігання небажаних дій уряду країни, що приймає, мінімізація наслідків діяльності конкурентів, стабілізація цін).

Розрізняють кілька видів цінових стратегій:

1. Стратегія збереження фірми. Застосовується тоді, коли на певному ринку з’являються сильні конкуренти або різко та суттєво змінюється попит на товар(фірма знижує ціну на продукцію та ліквідує запаси)

2. Стратегія максимізації доходу застосовується тоді, коли певний товар виробляється корпоративно і складно точно підрахувати витрати на його виробництво по всіх підрозділах. Для визначення ціни потрібно вивчити та врахувати величину попиту на даний товар та залежність попиту від ціни.

3. Стратегія максимізації прибутку передбачає встановлення такої ціни, яка б гарантувала отримання максимального прибутку. Така стратегія характерна для виробників що займають монопольне становище на ринку, і коли для продукції що вони виробляють характерний еластичний попит. Для визначення оптимальної ціни використовується формула найменших квадратів, доцільна для короткострокового періоду.

4. Стратегія "зняття вершків" передбачає встановлення якомога високих цін завдяки значних конкурентних переваг, доцільна якщо продукція захищена патентами, коли попит знижується фірма знизить ціни на даний товар.

5. Стратегія прориву або проникнення на ринок. Ґрунтується на встановленні низьких цін для швидкого проникнення на нові для підприємства ринки. Застосовується щодо нових товарів, які порівняно легко можуть бути відтворені конкурентами і характеризується високою еластичністю попиту.

6. стратегія максимізації збуту передбачає що збільшення збуту приводить до зменшення витрат на одиницю продукції і до збільшення прибутку.

7. Стратегія лідерства у якості передбачає встановлення високих цін на товари з метою покриття великих витрат, пов’язаних з підвищенням якості цих товарів.

42.Прогнозування експортних та імпортних контрактних цін

Українські підприємства можуть брати участь у ЗЕД не тільки як експортери продукції, але і як імпортери матеріалів, обладнання, машин тощо. Якщо українські експортери при підписанні зовнішньоекономічних угод продажу-купівлі прагнуть реалізувати свій товар за якомога більшою ціною, то українські імпортери продукції, навпаки, повинні намагатися придбати необхідні товари за меншою ціною. Одна з методик визначення імпортної контрактної ціни передбачає визначення оптимальної ціни продукції в умовах конкурентного ринку. Суть даної методики полягає в тому, що потрібно зібрати якомога більше відомостей про продукцію, яка потрібна українському підприємству і яка може бути імпортована з інших країн. Ці відомості можуть бути зібрані шляхом аналізу відповідної економічної інформації. Дана методика передбачає здійснення таких робіт: збирають інформацію про товари, які необхідні нам і які реалізуються іноземними фірмами на світовому ринку;для кожної ціни товару в іноземній валюті розраховують ціну в національній валюті;вибирають «розрахункову точку», тобто момент часу та місце знаходження продукції, до яких будуть зводитися всі подальші розрахунки;визначаються коригувальні коефіцієнти.

Методика визначення експортної контрактної ціни базується на методі, який орієнтований на ціни конкурентів, що виготовляють аналогічну продукцію. Суть її полягає в тому, що потрібно зібрати якомога більше технічної та економічної інформації про аналогічну продукцію, яка виготовляється іншими фірмами, звести цю інформацію до «розрахункової точки», порівняти технічні і економічні параметри даної продукції з іншими виробниками, розрахувати величині відпускної ціни на складі експортера.

Методи ціноутворення:

• Договірне за принципом «середні витрати+прибуток»

• На основі участі фірми в конкурентних торгах

• На основі аналізу точки беззбитковості і отримання бажаного прибутку

• На основі прогнозування цінності товару

• На основі використання прейскурантних цін

• На основі орієнтації на ціни конкурентів

• На основі застосування маркетингового підходу тощо.

Експортна контрактна договірна ціна – ціна продукції, яка зазначається в зовнішньоекономічному договорі продажу-купівлі даної продукції. Для українського експортера вигідно щоб вона була якомога більшою.