Невербальна поведінка в бізнесі

Представники культур, орієнтованих на взаємини, можуть дуже тонко, непомітно сказати "ні" мовою тіла. Японці часто посміхаються і змінюють тему розмови або просто не говорять нічого. Мовчання під час переговорів з японцями часто означає: "Забудь, любий, і пробач!" Японці приховують свої емоції, особливо заперечувальні. Демонстрація нетерпіння, роздратування, розчарування або злості порушує гармонію. Це вважається грубим і образливим. Таким чином, вони маскують негативні емоції, залишаючись незворушними, або лише посміхаючись у відповідь. Японці мають стриману культуру. Люди особливо тонко відчувають зміни настрою, можливо, тому що ці культури орієнтовані на групу. Власний імідж і самоповага багато в чому залежать від того, як вас сприймають. Саме тому бізнесменам треба завжди думати про те, як будуть розтлумачені їх вербальні та невербальні повідомлення в культурах, орієнтованих на взаємини. Стримані люди відчувають себе комфортно, якщо мовчання триває довше. Японці часто сидять мовчки так довго, що балакучим мексиканцям, грекам і американцям це здається вічністю. Вони цінують паузи між висловленими словами так само високо, як і самі слова. Надто вічливі японці не тільки висловлюються по черзі, уникаючи перебивань, але і йдуть на крок далі. Вони роблять паузу на п'ять-десять секунд, перш ніж почати говорити у порядку своєї черги. Багато японців відчувають дискомфорт, якщо їм дивляться прямо в очі. Для них характерний непрямий зоровий контакт. В Японії вважається грубим носити темні окуляри під час розмови з тим, хто їх не носить. Вважається також грубим показувати на когось вказівним пальцем. Замість цього в Японії використовується вся рука, долонями вниз.

Якщо у відповідь на гостинність японця провести ребром долоні у горла, показуючи, що ти вже зовсім ситий, то це справить на нього саме сумне враження, тому що цей жест у японців може означати тільки обезголовлювання, або, в м'якшому сучасному варіанті, звільнення з роботи. У цій ситуації краще провести ребром долоні не під підборіддям, а над головою - тоді японець з більшою ймовірністю зрозуміє, що Ви вже пригостились "вище нікуди". Якщо людина, з'єднавши вказівний і великий палець у вигляді кола, побажає показати, що у нього все гаразд, імітуючи вираз "о'кей", то у Японії це може бути зрозуміле як бажання отримати гроші, бо показане так коло для японця, особливо для японця старшого покоління, - це монета, гроші. Якщо ми захочемо висловити, що нам не потрібно чогось багато, а ось тільки" скілечки", показавши при цьому мізинець, це теж буде витлумачено неправильно, навіть якщо розмова йде на хорошому японською мовою, оскільки піднятий мізинець в японській системі жестів означає "жінка". Рівним чином жест "великий палець вгору, решта - стиснуті в кулак", що означає в європейській традиції "відмінно, молодець", викликає збентежені на півусмішки жіночої частини японської аудиторії. В їх системі, це означає "чоловік". Жест запрошення у японців в точності збігається з нашим жестом прощання - долоню звертають від себе та колисають нею вперед і назад. А наш жест вітання - долоня, звернена до співрозмовника, розгойдується вліво-вправо - тлумачиться японцями як жест прощання. Кажучи "я", європеєць вкаже на власні груди, японець докладе вказівний палець до свого носа. Поза задумливості у європейській традиції - долоня у лоба. Японець в задумливості схрещує руки на грудях. Вказівний жест у японців – це рука, подана долонею вгору в вказуваному напрямку. Для американців, наприклад, він сильно нагадує жест жебраки. Тому службовці японських готелів, які, до речі сказати, можливо, єдині в світі не беруть чайові, але часто користуються цим жестом, запрошуючи гостей пройти, засуджуються як вимагачі. Дратує іноземців манера японців аплодувати долонями, не спрямованими по діагоналі одна до іншої, а витягнутими прямо, так що пальці однієї руки стикаються з пальцями іншої. Це здається несолідним проявом дитинства, тому що в Європі і Америці так плескають у долоні маленькі діти. Незрозумілою для відвідувачів залишається і звичка японських жінок закривати рот долонею, коли вони сміються. Цей жест зберігається дуже стійко незалежно від віку, соціального положення, рівня культури і освіти. Самим японцям також важко пояснити його - відомо тільки, що для жінок вважається непристойним відкрито показувати зуби. Коли ми хочемо натякнути, що хтось не при своєму розумі, то вертим пальцем біля скроні. Японець в цій ситуації підносить до скроні кулак і раптово розтискає пальці. Коли японець приставляє вказівні пальці до голови на зразок ріжків, це означає, що хтось третій, наприклад, начальник, злий, як чорт. Підносячи стиснутий кулак до носа, японець показує, що хтось схожий на длінноносого японського лісовика тенгу - він такий злий, тупий і мстивий. Ударяючи схрещеними вказівними пальцями, демонструють, що дві людини, що називається, "на ножах".