МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Проректор з науково-педагогічної роботи

____________ Колот А.М.

_______________________

Методичні матеріали

щодо змісту та організації самостійної

роботи студентів, поточного

і підсумкового контролю і знань

дисципліни

"ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ"

для спеціальності 6601”Правознавство”

усіх форм навчання

УХВАЛЕНО:

На засіданні кафедри

теорії та історії держави і права

Протокол № 9_ від 30.03. 2010р.

Завідувач кафедри __________ Шульженко ф.П.

Декан ________ Опришко В.Ф.

Погоджено:

Начальник науково-методичного відділу _____________________ Гуть Т.В.

КИЇВ 2010

Питання, що виносяться на екзамен із дисципліни “Історія держави і права України”

1. Поясніть, чому грецькі поліси, які існували на півдні України в VII ст. до н.е. - VI ст. н.е. з погляду державності вважалися містами-державами?

2. З історії грецьких міст-полісів півдня України наведіть приклади трансформації однієї форми держави в іншу. Поясніть причини такої трансформації.

3. На прикладі Боспорського царства поясніть особливості державного управління, соціально-економічні і правові засади рабовласницької монархії на півдні Україні.

4. Державний устрій і система управління у Скіфській державі.

5. Політична організація, система управління і розвиток права в державі Антів.

6. Розкрийте соціально-правовий зміст системи сюзеренітету-васалітету в Київській Русі.

7. Розкрийте правовий статус середньої групи вільних людей в Київській Русі.

8. Розкрийте компетенцію і функції центральних органів державної влади Київської Русі.

9. Договори Великокнязівської влади як окрема група правових норм в Київській Русі.

10. Князівська нормотворчість в Київській Русі. Наведіть приклади і прокоментуйте.

11. Наведіть приклади рецепції права в Київській Русі. Поясніть роль рецептованих норм в праві Київської Русі.

12. Судовий процес в Київській Русі.

13. Поняття і види злочинів в нормах “Руської Правди”.

14. Види покарань в нормах “Руської Правди”.

15. Розвиток зобов¢язального права в “Руській Правді”.

16. Види цивільно-правових договорів в “Руській Правді”, способи їх укладення.

17. Право успадкування в нормах “Руської Правди”.

18. Види судів в Київській Русі, їх компетенція.

19. Розкрийте механізм державної організації княжої Галицько-Волинської Русі.

20. Розкрийте особливості поширення магдебурзького права в українських землях в 14-І-й пол.17 ст.ст.

21. Розкрийте зміст Кревської (1385) і Городельської (1413) уній, покажіть правові наслідки цих документів для українських земель.

22. Юридична основа утворення Речі Посполитої. Розкрийте зміст Люблінської унії(1569р.) і прокоментуйте.

23. Зміст і значення Берестейської унії (1596 р.)

24. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.

25. Правова сутність “дворянської республіки” в Речі Посполитій.

26. Система управління в українських землях у складі Великого князівства Литовського.

27. Вплив Литовських статутів на розвиток права Речі Посполитої. Новий статут 1588 р., його структура, сфера регулювання.

28. Система управління і розвиток права в українських землях у складі Польщі у 14-І-й Пол. 16 ст.ст.

29. Поширення Литовського права в українських землях в кінці XIV – першій половині XVI ст. Литовський статут 1566 року, його структура, сфера регулювання.

30. Адміністративний устрій і управління в українських землях у складі Речі Посполитої.

31. Державний устрій Великого князівства Литовського.

32.Джерела права Великого князівства Литовського.

33.Державний лад Речі Посполитої.

34. Аграрне законодавство у Великому князівстві Литовському.

35. Суди і процес в Речі Посполитій.

36. Система управління в Запорізькій Січі (друга половина ХУІ – перша половина XVII ст.ст.)

37. Соціально-правовий статус козацтва в період Гетьманщини.

38. Розкрити зміст і дати правову оцінку договору “Березневі статті”1654 р.

39. Розкрити зміст і дати юридичну оцінку документу “Привілей війську Запорозькому” 1654 року.

40. Розкрити зміст і дати юридичну оцінку документу “Привілей шляхті” 1654 року.

41. Законодавчий процес, передбачений в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).

42. Діяльність Малоросійського приказу і Малоросійських колегій в Україні.

43. Правовий статус Запорізької Січі в другій половині XVII ст.

44. Договори (статті) гетьманів України з московським царем як кроки на шляху обмеження автономії України в другій половині XVII – XVIII ст.

45. Гарантії прав різних верств населення в нормах Конституції Пилипа Орлика (1710р.)

46. Судовий процес в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.

48. Правове становище селянства в українських землях у складі Російської імперії в кінці XVII – XVIII ст.

49. Правовий статус Запорізької Січі у період Гетьманщини.

50. Зміна принципів, форм і методів управління в українських землях у складі Росії в другій половині XVII – XVIII ст.

51. Набуття українськими землями рис суверенної держави внаслідок Визвольної війни 1648-1654 р.р.

52. Система управління в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.р.).

53. Суди і процес в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.р.)

54. Розвиток права в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.р.)

55. 3т.3амент на3 Рада 1654 р., її політико-правові наслідки для України.

56. Політико-правове значення розподілу України на Правобережну та Лівобережну (XVII ст.)

57. Які норми Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) свідчать про незалежність судової влади?

58. Зміст прав і обов¢язків гетьманського уряду за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).

59. Функції і компетенція гетьмана України за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).

60. Роль церкви в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).

61 Зміни суспільних відносин України-Гетьманщини XVII – XVIII ст.

62. Зміни у правовому становищі українських земель у складі Австрійської імперії.

63. Органи урядової адміністрації, місцеве самоврядування в українських землях у складі Австрійської імперії.

64. Кодифікація права в Російській імперії. “Зібрання малоросійських прав” (1807 р.).

65. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління в Австро-Угорщині.

66. Сутність політико-адміністративних реформ в Україні в 1950-1960 р.р.

67. Права і свободи громадян за Конституцією УРСР 1978 р.

68. Зміст і значення Конституції УРСР 1937 р.

69. Прийняття Конституції України 1996 року,її загальна характеристика.

70. Надзвичайне законодавство, яке діяло в УРСР у період другої світової війни.

71. Кодифікація радянського законодавства в 1936 – 1940 роках.

72. Реорганізація і функціонування державного апарату УРСР в перші повоєнні роки(1945-1950).

73. Особливості радянізації та юридичне оформлення приєднання Північної Буковини та Закарпаття до СРСР.

74. Державне управління доби Гетьманату П. Скоропадського.

75. Розвиток сімейно-шлюбного законодавства в Радянській Україні (1917 – кінець 30-х р.р.).

76. Законотворчість доби Гетьманату П. Скоропадського

77. Розвиток трудового законодавства в Радянській Україні з 1917 р. до кінця 30-х р.р. XX ст.

78. Характерні ознаки трудового законодавства в Україні у повоєнні роки (1945-1950 р.р.).

79. Юридичне закріплення приєднання Західної України до СРСР – УРСР.

80. Зміни в діяльності правоохоронних органів УРСР у воєнних умовах (1941-1945 р.р.).

81. Зміни в діяльності радянського апарату в УРСР у воєнних умовах (1941-1945 р.р.)

82. Особливості розвитку процесуального права в Україні в період будівництва соціалізму (1917 р. по 1935 рр.).

83. Характерні ознаки цивільного законодавства в Україні в період будівництва соціалізму (1917 по 1935 р.р.).

84. Характерні ознаки кримінального законодавства в період будівництва соціалізму(1917-1935 р.р.)

85. Вибори у I та II Державні Думи. Українська парламентна громада.

86. Судова реформа 1864 року в Російській імперії.

87. Характерні ознаки трудового законодавства в Україні у 60-ті – першій половині 80-х р.р. XX ст.

88. Маніфест царського уряду від 17 жовтня 1905 року. Зміни в центральному апараті самодержавної влади і самодержавного управління.

89. Селянська реформа 1861 року в Російській імперії, її правові наслідки для України.

90. Законотворчість УНР і діяльність судів доби Директорії.

91. Виборча реформа 1905 року в Австрії, її значення для України.

92. Українська національно-культурне відродження в XIX ст., створення тексту вірша “Ще не вмерла Україна” і музики до нього.

93. Державне будівництво УНР доби Директорії.

94. Розвиток адміністративного законодавства в другій половині XIX ст. – початку XX ст. в Росії.

95. Прийняття першої австрійської Конституції 1848 року та її значення для України.

96. Становлення і розвиток судово-прокурорської системи в Україні в 1921-1929 р.р.

97. Органи селянського управління і суду за реформою 1861 року в Російській імперії.

98. Скасування кріпацтва в Австрійській імперії 1848 року, його політико-правові наслідки для українських земель.

99. Розвиток законодавства про кримінальне покарання в Російській імперії 1845-1885 р.р.

100. Механізм державного управління в Радянській Україні в 1917-1920 р.р.

101. Розвиток права у західноукраїнських землях у XІX ст.

102. Юридичне оформлення СРСР.Декларація і Договір.

103. Реформи в імперії Габсбургів у другій половині XІX ст., їх зміст і вплив на українські землі.

104. Характерні ознаки радянського кримінального законодавства в Україні в 1917-1935 р.р.

105. Кодифікація законодавства УРСР у 60-х-80-х р.р.

106. Головні напрями розбудови сучасної незалежної України.

107. Законодавчий процес в Російській імперії в 1905-1906 р.р.

108. Земська (1864 р.) і міська (1870 р.) реформи в Російській імперії, їх наслідки для України.

109. Вибори в Російській імперії в III та IV Державні Думи та їх діяльність.

110. Створення Центральної Ради та її діяльність у лютому – жовтні 1917 року.

111. Кодифікація радянського законодавства в Україні в 20-х роках.

112. I та II Універсали Центральної Ради. Причини їх появи, зміст і значення.

113. Особливості проведення реформи адміністративного устрою УРСР в 20-х р.р. – першій половині 30-х р.р. XX ст.

114. Формування фабричного законодавства в Російській імперії в другій половині XIX ст.

115. Прийняття Верховною Радою 16 липня 1990 р. “Декларації про державний суверенітет України”.

117. Серпневий путч в Москві, припинення діяльності КПРС і КПУ. Прийняття 24 серпня 1991 р. Верховною Радою України “Акту державної незалежності України”.

118. Підтвердження “Акту незалежності України” всеукраїнським Референдумом 1 грудня 1991 р.

119. Причини та передумови прийняття Конституції незалежної України 1996р.

120. Конституція України 1996р., її загальна характеристика.

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Важливою складовою навчального процесу, основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи є самостійна робота, коли заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Мета СРС - засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

На самостійну роботу студента відповідно до навчального плану відводиться кількість годин в межах від 1/3 до 2/3 навчального часу.

Поточне оцінювання самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації.

Для освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр в поточне оцінювання включено: систематичність та активність роботи на семінарських заняттях; виконання завдань для самостійного опрацювання; виконання модульних(контрольних) завдань.

З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної роботи:

І вид-самостійна робота, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять;

ІІ вид-пошуково-аналітична робота;

ІІІ вид-наукова робота;

ІУ вид- стажування на підприємствах та в організаціях або практичні тренінги.

Самостійна робота студентів здійснюється у наступних формах:

• опрацювання конспекту лекцій;

• робота з підручниками, посібниками, хрестоматією;

• вивчення додаткової літератури при підготовці доповіді та при написанні реферату(індивідуальні завдання);

• виконання домашніх завдань;

• підготовка до експрес-опитування, контрольних робіт та інших форм поточного контролю;

• підготовка до модульного контролю;

• відпрацювання тренінгових програм (завдань) з навчальної дисципліни;

• підготовка до іспиту.

Методи контролю:

• опитування на семінарах та індивідуальних консультаціях;

• заслуховування та обговорення доповідей;

• захист рефератів;

• виступи на наукових студентських конференціях;

• іспит.

Перелік завдань для СРС, форми її організації та звітності, терміни виконання та кількість балів, які можна отримати за виконання завдань з СРС, визначаються кафедрою і включаються до Карти самостійої роботи студентів.

Завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни «Історія держави і права України» поділяються на обов»язкові та вибіркові.

До обов»язкових належать завдання, які всі студенти повинні виконати обов»язково під час вивчення цієї дисципліни:

• підготовка до семінарських занять;

• вивчення обов»язкової літератури, текстів лекцій;

• виконання домашніх письмових завдань(підготовка схем, поівняльних таблиць, визначення понять та термінів);

• підготовка до виконання експрес-опитувань, інших видів поточного контролю;

• підготовка до модульного контролю.

До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів:

• підбір та огляд літературних джерел за темою семінару;

• аналітичний розгляд наукової публікації;

• написання реферату, есе за данною проблематикою;

• участь в роботі наукового гуртка;

• участь у науково-практичних конференціях.

На самостійне опрацювання(додатково до лекцій та семінарських занять) виносяться теми курсу «Історії держави і права України» згідно з тематичним планом дисципліни(п.2 Робочої навчальної програми).

Нижче для самостійного опрацювання з метою належної підготовки до іспиту наведені теми з переліком питань, які детально не обговорюються під час семінарських занять. До них додається список рекомендованої літератури.