Індивідуально-консультативна робота

Індивідуально-консультативна робота зі студентами проводиться за окремим графіком кафедри відповідно до робочого навчального плану.

Метою індивідуально-консультативної роботи є:

• виявлення обсягу і якості сприйняття студентом навчального матеріалу;

• виявлення недоліків чи прогалин у його знаннях та встановлення їх причин і шляхів усунення;

• виявлення рівня опанування навичками самостійної роботи;

• визначення індивідуальних засобів розвитку у студента навичок самостійної роботи;

• стимулювання інтересу студента до предмету;

• підвищення рівня підготовки студента ;

• всебічне сприяння студентові в опануванні ним навчальною програмою даної дисципліни.

Індивідуальне заняття проводиться з окремим студентом за ініціативою викладача або самого студента. Його зміст полягає в особистому індивідуальному спілкуванні викладача зі студентом, у процесі якого з‘ясовуються проблеми, що виникли у студента в процесі роботи з програмним матеріалом, намічаються шляхи вирішення цих проблем.

Індивідуально-консультативна робота проводиться викладачем у наступних формах:

• консультацій, що проводяться за індивідуальним графіком викладача, що встановлений на кафедрі;

• індивідуальних занять з окремими студентами, щодо виконання ними додаткових індивідуальних завдань, написання творчих робіт до конференцій тощо;

• перевірки конспектів індивідуальних домашніх завдань;

• захисту рефератів, що готуються в ході поточної роботи;

• перевірки міні контролів;

• перевірки самостійно опрацьованих джерел тощо.

На індивідуальному занятті проводиться також:

• відпрацювання пропущених тем, негативних оцінок і т.ін.;

• перездача модульних завдань;

• консультативна допомога студентові: відповіді викладача на конкретні запитання студента щодо методики виконання тих чи інших індивідуальних завдань, робіт, питань програмного матеріалу, пояснення певних теоретичних положень навчальної дисципліни, роз‘яснення різних аспектів практичного застосування теоретичних знань або конкретних правових норм і т.ін.

В процесі індивідуально-консультативної роботи здійснюється організація та наукове керівництво викладачем індивідуальною науковою роботою студента відповідно до навчального плану(доповіді для виступу на наукових конференціях, в наукових гуртках тощо). У такій діяльності основним завданням викладача є сприяння систематизації, закріпленню та розширенню теоретичних і практичних знань студента та правильному застосуванню їх при вирішенні конкретних наукових завдань, а також розвиток у студента навичок та оволодіння методикою наукових досліджень.

Система поточного і підсумкового контролю

1.Принципи і види контролю знань студентів

Контроль знань є невід’ємною складовою навчального процесу в КНЕУ і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом.

Об’єктами поточного контролю знань студента є:

1. виконання модульних завдань.

2. результативність роботи на семінарських (практичних) заняттях;

3. виконання студентом індивідуальних завдань для самостійної роботи.

Показники результатів контролю знань студентів відображають ступінь опанування змісту навчальної програми, рівень засвоєння матеріалу, якість отриманих знань, а також є основою для прийняття рішення щодо переведення студента на наступний рік навчання, призначення стипендії, випуск з вузу та видачу диплому. За результатами контролю оцінюється робота як окремого студента, так і академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу.

Перевірка і оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів. За умови вірної організації контроль знань слугує навчальним, виховним, організаційним, методичним та іншим цілям.

Контроль знань будується на таких основних принципах:

• систематичність та плановість проведення контролю (перевірка і оцінювання знань повинні проводитися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики);

• недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться на контроль, та змістом програми дисципліни (всі завдання розробляються виключно в межах програмного матеріалу, хоча і не повинні дублювати назви програмних питань);

• об’єктивність та прозорість контролю (диференціація оцінок здійснюється за об’єктивними заздалегідь визначеними критеріями, інформація про всі форми контрольних заходів та критерії оцінювання доводиться до студентів на початку вивчення дисципліни, оцінка знань студента повинна відповідати дійсній якості і кількості засвоєних знань, вмінь і навичок);

• забезпечення умов для належної підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого їх розмежування за змістом і у часі;

• забезпечення умов для всебічного розкриття індивідуальних здібностей кожного окремого студента, розвитку його творчого мислення (завдання для поточного та підсумкового контролю формулюються з урахуванням комплексного, творчого підходу).

Відповідно до “Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ” ухваленого Вченою радою університету 30.09.04. із змінами, затвердженими ухвалою Вченої ради від 28.05.09. та Ухвали Вченої Ради ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» від 25 березня 2010 «Про підсумки навчального процесу за перший семестр та завдання на другий семестр 2009-2010 навчального року» – оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів:

• поточного контролю знань;

• підсумкового контролю знань .

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу по частинах, умінь та навичок самостійно опрацьовувати літературу, здатності осмислити зміст теми, розділу чи окремого питання, здатності усно чи письмово представити матеріал на потрібному рівні.

Завданнями підсумкового контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими її розділами, здатності творчо використовувати отримані знання, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми в рамках програмного матеріалу навчальної дисципліни.

Формування підсумкової оцінки з дисципліни здійснюється за двома складовими-за результатами поточної діяльності та результатами діагностики знань у формі іспиту.

Оцінювання знань здійснюється відповідно до міжнародних стандартів, визначених Європейською системою залікових кредитів (ЕСТS).