7. Зберігання курсових (дипломних) робіт

Після захисту курсові роботи зберігаються на відповідних кафедрах протягом 3 років. Дипломні роботи зберігаються в бібліотеці ВНЗ протягом 5 років.

За необхідності дипломні роботи можуть надсилатися до іншої бібліотеки, установи, закладу за їхнім замовленням для впровадження в практику висновків і рекомендацій дипломників.

Додаток Б

Зміст педагогічного експерименту та методика обробки його результатів

Тема курсової роботи: Вибір методів навчання як важлива умова підвищення якості знань учнів 3(2)-х класів на уроках природознавства

ВСТУП

Політичні, господарсько-економічні, соціально-культурні особливості нинішнього етапу розвитку України вимагають від освіти формування принципово нового типу особистості. Йдеться насамперед про новий тип особистості, адекватний за своїми якостями суспільним змінам. Важливим завданням освіти ХХІ століття є формування в молоді наукового світогляду, системно-логічного мислення, здатності до творчості та самовдосконалення. Ефективність розв’язання цього завдання поряд з іншими факторами впливу на молодь визначає навчально-виховний процес, зокрема способи організації навчально-пізнавальної діяльності.

Головна мета навчання – здобуття школярами якісних знань, формування умінь і навичок. Процес навчання повинен бути спрямований на формування цілісної, інтелектуально розвиненої особистості. Головною особливістю навчання на сучасному етапі розвитку суспільства є ставлення до дітей, розуміння їх самоцінності як особистості, усвідомлення індивідуальності та неповторності кожного учня, вихованця.

Відповідно до Закону України „Про освіту” ефективність навчального процесу оцінюється не лише за самостійністю набутих школярами знань, а й за їх інтелектуальним розвитком. У сучасній школі реалізація розвивальної функції навчання - одне з найважливіших завдань, вирішення якого ґрунтується на теорії С.Л. Рубінштейна, П.Я. Гальперіна, О.М. Леонтьєва, Д.Б. Ельконіна, В.В. Давидова, Л.С. Виготського та ін. Відповідно до їх точки зору, навчання має провідну роль у психічно-фізичному розвитку дитини.

Розвивальний характер навчання, згідно з теорією розвитку, передбачає удосконалення здібностей, які дозволяють дитині здійснювати пізнавальну діяльність, що забезпечує:

• самостійність мислення, швидкість і міцність засвоєння знань, винахідливість при розв’язанні нестандартних завдань, критичність, гнучкість розумових операцій;

• формування вміння робити зіставлення, висувати гіпотези;

• розвиток мовлення;

• розвиток уяви, фантазії, спостережливості;

• розвиток пам’яті, почуттів тощо.

Навчання як соціально-педагогічне явище, взяте в динаміці (русі), являє собою цілісний процес із своїми елементами і етапами. Одним із найважливіших його етапів є операційно-пізнавальний, який передбачає організацію пізнавальної діяльності школярів шляхом застосування різних методів, засобів, форм, напрямів навчання.

Питання вибору методів навчання є одним із ключових у практичній дидактиці, а сама проблема методів навчання належить до числа тих проблем, котрі, як зазначає І.Я. Лернер, не одразу піддаються вирішенню.

На основі аналізу теорії методів навчання, яка пройшла довгий шлях, можна впевнено стверджувати, що саме в понятті методу навчання визначається такий засіб або такий шлях, за допомогою якого вчитель, спираючись на свідомість і активність учнів, озброює їх знаннями, уміннями і навичками (І.Т. Огородніков, П.М. Шимбарьов, М.М. Верзілін, Б.П. Єсипов, Є.Я. Толант та інші).

Дослідження навчання як цілісного процесу доводить, що розробка і вибір методів безпосередньо пов’язані з розв’язанням навчально-виховних завдань, визначають якість і рівень навчальних досягнень учнів.

Отже, актуальність проблеми пошуку способів підвищення якості знань, умінь та навичок, забезпечення розвивального характеру навчання й обумовили вибір теми нашого дослідження „Вибір методів навчання як важлива умова підвищення якості знань учнів 2-х класів на уроках з природознавства”.

Об’єкт дослідження – умови підвищення якості знань учнів.

Предмет дослідження - вибір методів навчання як важлива умова підвищення якості знань.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити залежність підвищення якості знань учнів 2-х класів від оптимального вибору та раціонального використання методів навчання.

Гіпотеза дослідження – у своєму дослідженні ми виходимо з припущення про те, що використання системи методів навчання, розробленої на основі принципів перспективної спрямованості навчання, оптимізація навчального процесу, які сприяють розвитку пізнавальних сил і здібностей учнів, підвищенню їх пізнавальної активності, буде позитивно впливати на підвищення якості знань молодших школярів на уроках з природознавства.

Завдання дослідження.

1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність понять „Метод навчання”, „Прийом”, „Дії і операції навчання”, „Засоби навчання”, „Якість навчання”.

2. Теоретично обґрунтувати доцільність використання системи методів навчання, розробленої на основі перспективної спрямованості навчання, оптимізації навчального процесу для підвищення якості знань учнів 2-х класів.

3. Експериментально перевірити вплив спеціально розробленої системи методів навчання на підвищення якості знань молодших школярів.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, аналіз та узагальнення масового і передового досвіду, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.