- •Дипломна робота магістра
- •Анотація
- •Аннотация
- •Розділ 1. Теоретичні та статистичні засади аналізу взаємозв`язку показників соціального та економічного розвитку країни
- •Гіпотеза с. Кузнеца про економічне зростання: сильні та слабкі сторони. Екологічна крива Саймона Кузнєца
- •Екологічна крива Саймона Кузнєца
- •1.2. Особливості індексів, що відображають економічний та соціальний стан країни Індекс gdp як показник економічного розвитку країни
- •Індекс Джині, скоригований індекс Джині як показники соціально-економічного розвитку
- •Особливості індексів hdi і mpi як показників соціального розвитку суспільства
- •Розділ 2. Аналіз взаємозалежності індексів соціального розвитку та економічного зростання
- •2.1. Зв`язок між індексами нерівності в розподілі доходів та рівнем ввп на душу населення
- •2.2. Залежність показників бідності та екологічної забрудненості від рівня ввп на душу населення Показник mpi та його зв`язок із рівнем ввп на душу населення
- •Залежність обсягів викидів в атмосферу со2 від економічного зростання країни
- •2.3. Зв'язок між культурним розвитком та економічним зростанням країни
- •Розділ 3. Моделювання впливу нерівності в розподілі доходів на макроекономічні показники за допомогою виробничо-інституційної функції (віф)
- •3.1. Застосування коефіцієнта Джині в якості параметра віф. Перевірка стійкості оцінок параметрів
- •Дрейф оцінок параметрів
- •3.2. Розрахунок оптимального рівня нерівності доходів населення. Аналіз результатів
- •4.1. Безпека праці в Україні: проблеми, досвід і перспективи
- •4.2. Охорона праці при роботі з пк Карта умов праці на робочому місці (економіста)
- •Висновки
- •Використані джерела Українські
- •Зарубіжні
- •Закони та постанови України
- •Конспекти
- •Додатки
2.3. Зв'язок між культурним розвитком та економічним зростанням країни
Оцінки національного доходу С. Кузнєц вважав показниками змін в економічному житті. Саме тому він наполягав на тому, що в соціальних судженнях економічна діяльність повинна розглядатися окремо від інших видів діяльності, а виробничі види діяльності - окремо від невиробничих. Він абсолютно чітко ставив своїм завданням розширити, наскільки це можливо, спектр оцінок, поступово переходячи від ринкового виробництва до видів діяльності, ринку непідвладним; до систематичного обліку проміжних товарів; а також до вирішення заплутаних проблем ціннісної оцінки різнорідної продукції та обліку змін цін. Кузнєц підкреслював залежність пропонованих ним рішень, втім, так само як і будь-яких інших рішень, від системи суспільних цінностей, що діє в даному місці і в даний момент, від природи сім'ї, організації промисловості і держави, а також від проблем, до яких належать відповідні цифри. Він невпинно проповідував ці принципи і в його роботах ми знаходимо безліч прикладів практичного їх застосування [11].
Тому нами була зроблена спроба проаналізувати вплив культурного розвитку суспільства на його матеріальний добробут. На сайті Європейської Статистики була знайдена статистика по країнам, які входять в ЄС, за кількістю людей в них, які за останній рік прочитали хоча б одну книгу. Була зроблена наступна вибірка з 22 країн [див. табл. 12].
Таблиця 12
Вибірка країн ЄС за показниками GDP per capita та кількістю людей, що протягом останнього року прочитали хоча б 1 книгу (2010 р.) [23, 26, 24]
Країна |
Індекс GDP per capita, US |
Кількість людей, що протягом останнього року прочитали хоча б одну книгу |
Швеція |
0,489 |
0,85 |
Норвеія |
0,845 |
0,81 |
Нідерланди |
0,469 |
0,81 |
Фінляндія |
0,445 |
0,8 |
Чехія |
0,1825 |
0,78 |
Австрія |
0,452 |
0,75 |
Ісландія |
0,397 |
0,75 |
Латвія |
0,107 |
0,75 |
Данія |
0,559 |
0,74 |
Словенія |
0,161 |
0,74 |
Німеччина |
0,402 |
0,73 |
Англія |
0,361 |
0,72 |
Іспанія |
1,054 |
0,71 |
Литва |
0,109 |
0,65 |
Білорусь |
0,056 |
0,65 |
Словаччина |
0,229 |
0,63 |
Угорщина |
0,129 |
0,61 |
Польща |
0,123 |
0,61 |
Естонія |
0,144 |
0,61 |
Болгарія |
0,063 |
0,52 |
Італія |
0,339 |
0,5 |
Португалія |
0,215 |
0,42 |
Бачимо цікавий результат: до групи країн з найбільшою кількістю людей, що обирають для себе в якості відпочинку або з якихось інших міркувань саме читання, потрапили найбагатші країни Європи. З середньо розвинених країн за індексом HDI в цю групу потрапили тільки Білорусь та Болгарія [див. рис. 25].
Рис. 25– Залежність культурного рівня країни та його економічного розвитку
Проаналізувавши діаграму, можемо побачити, що при одному і тому ж рівні ВВП на душу населення, кількість людей, що «читають», в країнах Європи все-таки сильно відрізняється, що говорить про те, що суспільство саме може для себе вибирати, читати йому чи ні, в межах однієї і тієї ж економічної ситуації в країні (коефіцієнт кореляції рівний 0,46, який говорить про те, що зв'язок між культурним та економічним розвитком суспільства все-таки є, і його необхідно враховувати [див. рис. 26].
Рис. 26– Рівень популярності читання серед населення країн Європи