Особливості індексів hdi і mpi як показників соціального розвитку суспільства
Протягом своєї дослідницької роботи С. Кузнєц закликав до проведення широких емпіричних досліджень по чотирьох ключових елементах економічного зростання, до яких він відносив демографічне зростання, зростання знань, внутрішньодержавну адаптацію до факторів росту і зовнішні відносини між країнами [13].
Таким чином, до 2010 року в якості стандартного інструменту при загальному порівнянні рівня життя різних країн і регіонів використовувався індекс розвитку людського потенціалу - інтегральний показник, що розраховується щорічно для міждержавного порівняння і вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості і довголіття як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території.
У 2010 році сімейство індикаторів, які вимірюють індекс людського потенціалу, було розширено, а сам індекс зазнав суттєвої критики. При розрахунку показника дійсно не бралися до уваги екологічні фактори, духовний та моральний розвиток людини, а також не враховувалась внутрішня нерівність у країнах. Тому на додаток до використовуваного індексу, який був зведеним показником, що спирається на міждержавні статистичні дані, були введені три нові індикатори: індекс людського розвитку, скоригований з урахуванням соціально-економічної нерівності (HDI), індекс гендерної нерівності (GDI) та індекс багатовимірної бідності (MPI).
Відомо, що всі три індекси, що входять до складу індексу HDI, розраховуються за формулою:
-індекс
=
,
де
та
є
мінімальним
і
максимальним
значеннями
показника
серед
усіх
досліджуваних
країн
[36].
Сам же індекс є середнім геометричним отриманих результатів [див. дод. 1].
,
де
LEI - індекс очікуваної тривалості життя, EI - індекс освіти,
II - індекс доходу [36].
В залежності від значення індексу людського розвитку країни прийнято класифікувати за рівнем розвитку на 4 групи: дуже високий (42 країни), високий (43 країни), середній (42 країни) і низький (42 країни) рівень.
Методика розрахунку індексу MPI (багатовимірного індексу бідності) дуже схожа з тією, за якою розраховується індекс HDI. Новий індекс був запропонований університетом Оксфорда в липні 2010 року. Він покликаний давати «багатовимірну» картину життя людей у бідності. На наступній діаграмі можна побачити, що три основних компоненти, що входять до складу показника, збігаються з тими трьома, які входять в показник HDI, але от їх наповнення зовсім відрізняється [див. дод. 2]. Так, при розрахунку індексу здоров'я враховуються дитяча смертність і якість харчування, при розрахунку індексу освіти - кількість років, необхідних для отримання освіти і кількість дітей, які відвідують школу. Індекс стандарту життя включає в себе паливо для приготування їжі, стан туалетів, якість води, електрику, поверховість будівель і предмети щоденного використання.
Розділ 2. Аналіз взаємозалежності індексів соціального розвитку та економічного зростання
2.1. Зв`язок між індексами нерівності в розподілі доходів та рівнем ввп на душу населення
Щоб оцінити взаємозв'язок між розподілом доходу та рівнем розвитку була складена вибірка по 63 країнах світу за 2010 рік. На даному етапі дослідження ми використовували індекс Джині (G), індекс людського розвитку (HDI) і рівень ВВП на душу населення (GDP per capita).
Тісний зв'язок межу рівнем ВВП на душу населення та індексом людського розвитку обумовлює той факт, що останній розраховується на основі першого [див. рис. 4].
Рис. 4 – Залежність індексів HDI та GDP per capita, 2010 р.
При маленьких значеннях спостерігається істотний розкид HDI при одному і тому ж рівні індексу ВВП. Це можна пояснити тим, що HDI не тільки відображає економічний аспект розвитку, але і враховує соціальні фактори. Таким чином, такий розкид говорить нам про те, що можна підвищувати суспільний добробут і розвиток в одних і тих же рамках економічного зростання.
Аналіз повної вибірки 63 країн показує негативну зв'язок між коефіцієнтом Джині та індексом ВВП на душу населення (коефіцієнт кореляції R = - 0,48). У випадку з індексом HDI-коефіцієнт кореляції R = - 0,47 [див. рис. 5].
Рис. 5 – Залежність індексів Джині та GDP per capita, 2010 р.
Цей результат наочно підтверджує висновок попередніх досліджень, проведених на основі даних 1990-х років і даних 2000-х років, про відсутність настільки сильного зв'язку між нерівністю у розподілі доходів у суспільстві та рівнем його розвитку без урахування інституціональних факторів.
У роботі було прийнято, що країна вважається високорозвиненою, якщо її індекс HDI ≥ 0,8, середньо розвиненою, якщо її індекс 0,8> HDI ≥ 0,5, низько розвиненою, якщо HDI <0,5. Якщо згрупувати 63 країни з різних регіонів світу за рівнем їхнього розвитку на 2010 рік, то отримаємо наступну таблицю [див. табл. 1].
Таблиця 1
Вибірка країн за індексами HDI, GDP per capita, Джині (2010 р.) [23, 24]
2010 рік |
|||
Країна |
Індекс HDI |
Індекс Джині |
Індекс GDP per capita, US |
Норвегія |
0,941 |
0,236 |
0,845 |
Нідерланди |
0,909 |
0,255 |
0,469 |
США |
0,908 |
0,39 |
0,472 |
Ірландія |
0,907 |
0,34 |
0,472 |
Канада |
0,907 |
0,32 |
0,462 |
Німеччина |
0,903 |
0,293 |
0,402 |
Швеція |
0,901 |
0,241 |
0,489 |
Швейцарія |
0,901 |
0,295 |
0,675 |
Ісландия |
0,896 |
0,257 |
0,397 |
Данія |
0,893 |
0,269 |
0,559 |
Бельгія |
0,885 |
0,266 |
0,431 |
Австрія |
0,883 |
0,261 |
0,452 |
Франція |
0,883 |
0,299 |
0,395 |
Словенія |
0,882 |
0,238 |
0,229 |
Фінляндія |
0,88 |
0,254 |
0,445 |
Іспанія |
0,876 |
0,339 |
0,305 |
Італія |
0,873 |
0,312 |
0,339 |
Люксембург |
0,865 |
0,279 |
1,054 |
Чехія |
0,863 |
0,249 |
0,1825 |
Англія |
0,862 |
0,33 |
0,361 |
Греція |
0,862 |
0,329 |
0,266 |
Словаччина |
0,832 |
0,259 |
0,161 |
Естонія |
0,832 |
0,313 |
0,144 |
Угорщина |
0,814 |
0,241 |
0,129 |
Польща |
0,811 |
0,311 |
0,123 |
Португалія |
0,808 |
0,337 |
0,215 |
Литва |
0,805 |
0,369 |
0,109 |
Латвія |
0,802 |
0,361 |
0,107 |
Чилі |
0,802 |
0,523 |
0,124 |
Хорватія |
0,794 |
0,315 |
0,138 |
Аргентина |
0,794 |
0,458 |
0,091 |
Уругвай |
0,78 |
0,424 |
0,119 |
Румуния |
0,779 |
0,333 |
0,075 |
Болгария |
0,768 |
0,332 |
0,063 |
Meксика |
0,767 |
0,517 |
0,091 |
Панама |
0,765 |
0,523 |
0,076 |
Сербія |
0,764 |
0,281 |
0,053 |
Росія |
0,751 |
0,422 |
0,104 |
Білорусь |
0,751 |
0,272 |
0,056 |
Коста-Ріка |
0,742 |
0,503 |
0,077 |
Ямайка |
0,726 |
0,455 |
0,053 |
Україна |
0,725 |
0,275 |
0,03 |
Перу |
0,721 |
0,479 |
0,054 |
Бразилія |
0,715 |
0,539 |
0,107 |
Азербайджан |
0,699 |
0,337 |
0,057 |
Tуніс |
0,698 |
0,38 |
0,042 |
Туреччина |
0,696 |
0,432 |
0,101 |
Китай |
0,682 |
0,415 |
0,044 |
Тайланд |
0,68 |
0,424 |
0,046 |
Сальвадор |
0,672 |
0,465 |
0,034 |
Mолдова |
0,644 |
0,38 |
0,016 |
Єгипет |
0,644 |
0,321 |
0,027 |
Філіпіни |
0,641 |
0,44 |
0,021 |
Узбекістан |
0,636 |
0,367 |
0,014 |
Південна Африка |
0,615 |
0,674 |
0,073 |
Вьєтнам |
0,59 |
0,375 |
0,012 |
Морокко |
0,579 |
0,408 |
0,028 |
Гватемала |
0,573 |
0,536 |
0,059 |
Індія |
0,542 |
0,368 |
0,015 |
Бангладеш |
0,496 |
0,312 |
0,007 |
Maврітанія |
0,451 |
0,386 |
0,01 |
Руанда |
0,425 |
0,53 |
0,005 |
Ефіопія |
0,358 |
0,297 |
0,004 |
Статистичний аналіз зв'язку між коефіцієнтом Джині та індексами ВВП і HDI на 2010 рік, як і в експерименті Меркулової Т.В. на 2000 рік, дав результати, що істотно розрізняються за групами [див. табл. 2].
Таблиця 2
Коефіцієнти кореляції для вибірки країн за індексами HDI, GDP per capita, Джині (2010 р.)
Об`єм вибірки |
Між G та HDI |
Між G та GDP |
Високий рівень за HDI |
-0,437 |
-0,327 |
Середній рівень за HDI |
-0,165 |
0,265 |
Повна вибірка |
-0,472 |
-0,485 |
У повній вибірці країн спостерігається від`ємний зв'язок між індексом людського розвитку і коефіцієнтом Джині, тобто посилення нерівності в розподілі доходів може супроводжуватися зниженням рівня розвитку, причому в групі високорозвинених країн зв'язок набагато тісніший [див. рис. 6].
Рис. 6 – Залежність індексів Джині та HDI (високорозвинені країни)
У групі середньо розвинених країн зв'язок нерівності з індексом розвитку слабкий (R = - 0,16), з індексом ВВП - більш сильний (R = 0,26), але на графіку можемо побачити, що характер зв'язку між коефіцієнтом Джині та індексом ВВП аналогічний [див. дод. 3].
Цікаво, що в групі середньо розвинених країн характер зв'язку між коефіцієнтом Джині та рівнем ВВП на душу населення поступово змінюється з від`ємного на додатний [див. рис. 8-9].
Рис.8 – Залежність індексів Джині та GDP per capita (високорозвинені країни)
Рис.9 – Залежність індексів Джині та GDP per capita (cередньо розвинені країни)
Ранжування повної вибірки по зростанню скоригованого коефіцієнта Джині дає цікавий результат [див. табл. 3].
Таблиця 3
Вибірка країн за індексами HDI, GDP per capita, Джині та скорегованим індексом Джині (2010 р.) [23, 24]
|
Країна |
Індекс HDI |
Індекс Джині |
Індекс GDP per capita, US |
Скорег ІД |
Високий рівень 1 |
Норвегія |
0,941 |
0,236 |
0,845 |
0,250 |
2 |
Швеція |
0,901 |
0,241 |
0,489 |
0,267 |
3 |
Словенія |
0,882 |
0,238 |
0,229 |
0,269 |
4 |
Нідерланди |
0,909 |
0,255 |
0,469 |
0,280 |
5 |
Ісландия |
0,896 |
0,257 |
0,397 |
0,286 |
6 |
Чехія |
0,863 |
0,249 |
0,1825 |
0,288 |
7 |
Фінляндія |
0,88 |
0,254 |
0,445 |
0,288 |
8 |
Австрія |
0,883 |
0,261 |
0,452 |
0,295 |
9 |
Угорщина |
0,814 |
0,241 |
0,129 |
0,296 |
10 |
Бельгія |
0,885 |
0,266 |
0,431 |
0,300 |
11 |
Данія |
0,893 |
0,269 |
0,559 |
0,301 |
12 |
Словаччина |
0,832 |
0,259 |
0,161 |
0,311 |
13 |
Люксембург |
0,865 |
0,279 |
1,054 |
0,322 |
14 |
Німеччина |
0,903 |
0,293 |
0,402 |
0,324 |
15 |
Швейцарія |
0,901 |
0,295 |
0,675 |
0,327 |
16 |
Франція |
0,883 |
0,299 |
0,395 |
0,338 |
17 |
Канада |
0,907 |
0,32 |
0,462 |
0,352 |
18 |
Італія |
0,873 |
0,312 |
0,339 |
0,357 |
19 |
Білорусь |
0,751 |
0,272 |
0,056 |
0,362 |
20 |
Сербія |
0,764 |
0,281 |
0,053 |
0,367 |
21 |
Ірландія |
0,907 |
0,34 |
0,472 |
0,374 |
22 |
Естонія |
0,832 |
0,313 |
0,144 |
0,376 |
23 |
Україна |
0,725 |
0,275 |
0,03 |
0,379 |
24 |
Греція |
0,862 |
0,329 |
0,266 |
0,381 |
25 |
Англія |
0,862 |
0,33 |
0,361 |
0,382 |
26 |
Польща |
0,811 |
0,311 |
0,123 |
0,383 |
27 |
Іспанія |
0,876 |
0,339 |
0,305 |
0,386 |
28 |
Хорватія |
0,794 |
0,315 |
0,138 |
0,396 |
29 |
Португалія |
0,808 |
0,337 |
0,215 |
0,417 |
Середній рівень 30 |
Румунія |
0,779 |
0,333 |
0,075 |
0,427 |
31 |
США |
0,908 |
0,39 |
0,472 |
0,429 |
32 |
Болгарія |
0,768 |
0,332 |
0,063 |
0,432 |
33 |
Латвія |
0,802 |
0,361 |
0,107 |
0,450 |
34 |
Литва |
0,805 |
0,369 |
0,109 |
0,458 |
35 |
Азербайджан |
0,699 |
0,337 |
0,057 |
0,482 |
36 |
Єгипет |
0,644 |
0,321 |
0,027 |
0,498 |
37 |
Уругвай |
0,78 |
0,424 |
0,119 |
0,543 |
38 |
Tуніс |
0,698 |
0,38 |
0,042 |
0,544 |
39 |
Росія |
0,751 |
0,422 |
0,104 |
0,561 |
40 |
Аргентина |
0,794 |
0,458 |
0,091 |
0,576 |
41 |
Узбекістан |
0,636 |
0,367 |
0,014 |
0,577 |
42 |
Mолдова |
0,644 |
0,38 |
0,016 |
0,590 |
43 |
Китай |
0,682 |
0,415 |
0,044 |
0,608 |
44 |
Туреччина |
0,696 |
0,432 |
0,101 |
0,620 |
45 |
Тайланд |
0,68 |
0,424 |
0,046 |
0,623 |
46 |
Ямайка |
0,726 |
0,455 |
0,053 |
0,626 |
47 |
Бангладеш |
0,496 |
0,312 |
0,007 |
0,629 |
48 |
Вьєтнам |
0,59 |
0,375 |
0,012 |
0,635 |
49 |
Чилі |
0,802 |
0,523 |
0,124 |
0,652 |
50 |
Перу |
0,721 |
0,479 |
0,054 |
0,664 |
51 |
Meксика |
0,767 |
0,517 |
0,091 |
0,674 |
52 |
Коста-Ріка |
0,742 |
0,503 |
0,077 |
0,677 |
53 |
Індія |
0,542 |
0,368 |
0,015 |
0,678 |
54 |
Панама |
0,765 |
0,523 |
0,076 |
0,683 |
55 |
Філіпіни |
0,641 |
0,44 |
0,021 |
0,686 |
56 |
Сальвадор |
0,672 |
0,465 |
0,034 |
0,691 |
57 |
Морокко |
0,579 |
0,408 |
0,028 |
0,704 |
58 |
Бразилія |
0,715 |
0,539 |
0,107 |
0,753 |
59 |
Ефіопія |
0,358 |
0,297 |
0,004 |
0,829 |
Низький рівень 60 |
Maврітанія |
0,451 |
0,386 |
0,01 |
0,855 |
61 |
Гватемала |
0,573 |
0,536 |
0,059 |
0,935 |
62 |
Південна Африка |
0,615 |
0,674 |
0,073 |
1,095 |
63 |
Руанда |
0,425 |
0,53 |
0,005 |
1,247 |
Бачимо, що перші 29 країн у даній таблиці збігаються по складу з тими, які потрапили в перші 29 країн за індексом HDI за винятком чотирьох країн, які потрапили в цю групу тільки в другій таблиці, тобто по скоригованому коефіцієнту Джині. Ці країни - Україна, Білорусь, Сербія, Хорватія. Цікаво, що Україна з 42 місця за індексом HDI перемістилася на 23 місце за індексом Джині скоригованим, Польща - з 25 місця спустилася на 26, Росія - з 38 на 39 місце. Перше місце в обох таблицях зайняла Норвегія, останнє - Руанда. Також варто відзначити, що США опустилися з 3 позиції на 31 позицію.
Аналіз кореляції між індексом ВВП і скоригованим коефіцієнтом Джині по повній вибірці показав досить тісний від`ємний зв'язок між цими показниками (R = -0,59) [див. дод. 4]. Однак бачимо, що по групах країн результати прямо протилежні: у першій групі спостерігається тісний від`ємний зв'язок, а в другій - зв'язок також від`ємний, але слабший.
Далі можемо подивитися видозміну лінії тренду зв'язку між показниками в залежності від групи країн [див. рис. 10-12].
Рис.10 – Залежність скорегованого індекса Джині та GDP per capita
Рис.11 – Залежність скорегованого індекса Джині та GDP per capita (високо розвинені країни)
Рис..12 – Залежність скорегованого індексу Джині та GDP per capita (cередньо розвинені країни)
Якщо порівнювати результати, отримані мною за статистичними даними за 2010 рік з тими, які були отримані Меркуловою Т.В. за 2000 рік, то можна сказати, що вони підтверджуються, визначена нею тенденція в таблицях ранжирування по скоригованому показнику зберігається, що говорить про те, що він дійсно краще відображає рівень розвитку суспільства в країні, дає йому більш об'єктивну оцінку і може бути використаний для подальших досліджень і моделей. Далі була складена вибірка країн, аналогічна тій, яка була використана Меркуловою Т.В., тільки вже за даними за 2010 рік. Ми порівняли скориговані індекси Джині групи високорозвинених країн по даній вибірці [див. табл. 5].
Таблиця 5
Стандартний та скорегований індекс Джині (2000-2010 рр.)
Країна |
Скорегований індекс Джині 2000 р. |
Скорегований індекс Джині 2010 р. |
Швеція |
0,264 |
0,267 |
Норвегія |
0,27 |
0,250 |
Фінляндія |
0,288 |
0,288 |
Німеччина |
0,306 |
0,324 |
Австрія |
0,312 |
0,295 |
Люксембург |
0,33 |
0,322 |
Канада |
0,346 |
0,352 |
Бельгія |
0,35 |
0,300 |
Швейцарія |
0,36 |
0,327 |
Україна |
0,362 |
0,379 |
Ірландія |
0,366 |
0,374 |
Іспанія |
0,376 |
0,386 |
Узбекістан |
0,378 |
0,577 |
Литва |
0,379 |
0,458 |
Греція |
0,38 |
0,381 |
Білорусія |
0,385 |
0,362 |
Румунія |
0,389 |
0,427 |
Італія |
0,391 |
|
США |
0,435 |
|
Естонія |
0,436 |
|
Бачимо, що з цієї вибірки і в 2000 році, і в 2010 році з групи середньо розвинених до групи високорозвинених країн за скоригованим індексом переміщуються Україна, Узбекистан, Білорусь та Румунія. На графіку можемо простежити зміну рівня досліджуваного показника для зазначених 17 країн [див. дод. 5]. Тож робимо висновок, що сильно покращили
свої позиції Норвегія і Швеція, сильно погіршили свої позиції Узбекистан, Литва і Румунія.
Якщо дослідити зміну досліджуваних індексів конкретно для України, то отримаємо таблицю [див. табл. 6].
Таблиця 6
Стандартний та скорегований індекс Джині, індекс Джині для України (2000-2010 рр.)
Пок/рік |
2000 |
2010 |
HDI |
0,777 |
0,725 |
G |
0,281 |
0,275 |
Gg |
0,362 |
0,379 |
Згідно із отриманими даними можемо побудувати графік [див. дод. 6]. На його основі можемо ще раз переконатися, що скоригований показник більш об'єктивно відображає рівень розвитку суспільства в Україні. Також варто зазначити, що значення індексу HDI знизилось, що говорить про не дуже сприятливі зміни в освіті, рівні життя і здоров'я населення країни. Підтвердження цьому знаходимо і в діаграмі, побудованій за допомогою інструментів сайту Human Development Reports [див. рис. 15].
Рис. 15 - – Зміна індексу HDI для України (1990-2010 рр.)