- •Дипломна робота магістра
- •Анотація
- •Аннотация
- •Розділ 1. Теоретичні та статистичні засади аналізу взаємозв`язку показників соціального та економічного розвитку країни
- •Гіпотеза с. Кузнеца про економічне зростання: сильні та слабкі сторони. Екологічна крива Саймона Кузнєца
- •Екологічна крива Саймона Кузнєца
- •1.2. Особливості індексів, що відображають економічний та соціальний стан країни Індекс gdp як показник економічного розвитку країни
- •Індекс Джині, скоригований індекс Джині як показники соціально-економічного розвитку
- •Особливості індексів hdi і mpi як показників соціального розвитку суспільства
- •Розділ 2. Аналіз взаємозалежності індексів соціального розвитку та економічного зростання
- •2.1. Зв`язок між індексами нерівності в розподілі доходів та рівнем ввп на душу населення
- •2.2. Залежність показників бідності та екологічної забрудненості від рівня ввп на душу населення Показник mpi та його зв`язок із рівнем ввп на душу населення
- •Залежність обсягів викидів в атмосферу со2 від економічного зростання країни
- •2.3. Зв'язок між культурним розвитком та економічним зростанням країни
- •Розділ 3. Моделювання впливу нерівності в розподілі доходів на макроекономічні показники за допомогою виробничо-інституційної функції (віф)
- •3.1. Застосування коефіцієнта Джині в якості параметра віф. Перевірка стійкості оцінок параметрів
- •Дрейф оцінок параметрів
- •3.2. Розрахунок оптимального рівня нерівності доходів населення. Аналіз результатів
- •4.1. Безпека праці в Україні: проблеми, досвід і перспективи
- •4.2. Охорона праці при роботі з пк Карта умов праці на робочому місці (економіста)
- •Висновки
- •Використані джерела Українські
- •Зарубіжні
- •Закони та постанови України
- •Конспекти
- •Додатки
Залежність обсягів викидів в атмосферу со2 від економічного зростання країни
Однією з актуальних проблем, яка постала перед людством і яка обговорюється на різних рівнях розвитку суспільства протягом останніх років, є антропогенний вплив на глобальні проблеми зміни клімату. Чинні міжнародні угоди для вирішення цих проблем спрямовані на створення умов в суспільстві, країні, регіоні для значного поліпшення екологічної ситуації в світі з метою запобігання або пом'якшення негативних кліматичних наслідків. До чинників, які активно впливають на зміну клімату, відносяться неконтрольовані викиди техногенних газів, які називаються парниковими. Основними парниковими газами (ПГ), що підсилюють антропогенні зміни в атмосфері, є двоокис вуглецю (CO2), метан (CH4), закис азоту (N2O), хлорфторвуглеводи (ХФУ). Ці гази присутні в атмосфері протягом всієї історії Землі, але зараз їхня кількість, як показують останні дослідження міжнародних експертів, має тенденцію перевищувати критичну [16].
Нам здалося цікавим проаналізувати взаємозв'язок між рівнями викидів СО2 в атмосферу (СО2 emissions) і ВВП на душу населення. Тут враховуються викиди двоокису вуглецю, які утворюються при спалюванні викопного палива та виробництві цементу.
За допомогою статистичних даних на сайті Світового Банку була зібрана статистика для вибірки з 63 країн за 2010 рік [див. табл. 9].
Таблиця 9
Вибірка країн за показниками викидів СО2 в атмосферу, GDP per capita, HDI (2010 р.) [23, 25, 27]
2010 рік |
||||
|
Країна |
CO2 per capita, т |
Індекс GDP per capita, US |
Індекс HDI |
1 |
Руанда |
0,1 |
0,005 |
0,425 |
2 |
Ефіопія |
0,1 |
0,004 |
0,358 |
3 |
Бангладеш |
0,3 |
0,007 |
0,496 |
4 |
Мавританія |
0,6 |
0,01 |
0,451 |
5 |
Гватемала |
0,9 |
0,059 |
0,573 |
6 |
Філіпіни |
0,9 |
0,021 |
0,641 |
7 |
Сальвадор |
1 |
0,034 |
0,672 |
8 |
Mолдова |
1,3 |
0,016 |
0,644 |
9 |
Перу |
1,4 |
0,054 |
0,721 |
10 |
Вьєтнам |
1,5 |
0,012 |
0,59 |
11 |
Морокко |
1,5 |
0,028 |
0,579 |
12 |
Індія |
1,5 |
0,015 |
0,542 |
13 |
Коста-Ріка |
1,8 |
0,077 |
0,742 |
14 |
Панама |
2 |
0,076 |
0,765 |
15 |
Бразилія |
2,1 |
0,107 |
0,715 |
16 |
Tуніс |
2,4 |
0,042 |
0,698 |
17 |
Уругвай |
2,5 |
0,119 |
0,78 |
18 |
Єгипет |
2,7 |
0,027 |
0,644 |
19 |
Латвія |
3,3 |
0,107 |
0,802 |
20 |
Туреччина |
4 |
0,101 |
0,696 |
21 |
Тайланд |
4,2 |
0,046 |
0,68 |
22 |
Meксика |
4,3 |
0,091 |
0,767 |
23 |
Румунія |
4,4 |
0,075 |
0,779 |
24 |
Чилі |
4,4 |
0,124 |
0,802 |
25 |
Ямайка |
4,5 |
0,053 |
0,726 |
26 |
Литва |
4,5 |
0,109 |
0,805 |
27 |
Узбекістан |
4,6 |
0,014 |
0,636 |
28 |
Аргентина |
4,8 |
0,091 |
0,794 |
29 |
Швеція |
5,3 |
0,489 |
0,901 |
30 |
Швейцарія |
5,3 |
0,675 |
0,901 |
31 |
Португалія |
5,3 |
0,215 |
0,808 |
32 |
Китай |
5,3 |
0,044 |
0,682 |
33 |
Хорватія |
5,3 |
0,138 |
0,794 |
34 |
Угорщина |
5,4 |
0,129 |
0,814 |
35 |
Азербайджан |
5,4 |
0,057 |
0,699 |
36 |
Франція |
5,9 |
0,395 |
0,883 |
37 |
Білорусь |
6,5 |
0,056 |
0,751 |
38 |
Болгарія |
6,6 |
0,063 |
0,768 |
39 |
Сербія |
6,8 |
0,053 |
0,764 |
40 |
Словаччина |
6,9 |
0,161 |
0,832 |
41 |
Ісландія |
7 |
0,397 |
0,896 |
42 |
Україна |
7 |
0,03 |
0,725 |
43 |
Іспанія |
7,2 |
0,305 |
0,876 |
44 |
Італія |
7,4 |
0,339 |
0,873 |
45 |
Австрія |
8,1 |
0,452 |
0,883 |
46 |
Польща |
8,3 |
0,123 |
0,811 |
47 |
Данія |
8,4 |
0,559 |
0,893 |
48 |
Словенія |
8,5 |
0,229 |
0,882 |
49 |
Англія |
8,5 |
0,361 |
0,862 |
50 |
Греція |
8,7 |
0,266 |
0,862 |
51 |
Південна Африка |
8,9 |
0,073 |
0,615 |
52 |
Німеччина |
9,6 |
0,402 |
0,903 |
53 |
Бельгія |
9,8 |
0,431 |
0,885 |
54 |
Ірландія |
9,9 |
0,472 |
0,907 |
55 |
Норвегія |
10,5 |
0,845 |
0,941 |
56 |
Нідерланди |
10,6 |
0,469 |
0,909 |
57 |
Чехія |
11,2 |
0,1825 |
0,863 |
58 |
Росія |
12 |
0,104 |
0,751 |
59 |
Фінляндія |
12,6 |
0,445 |
0,88 |
60 |
Естонія |
13,6 |
0,144 |
0,832 |
61 |
Канада |
16,3 |
0,462 |
0,907 |
62 |
США |
17,9 |
0,472 |
0,908 |
63 |
Люксембург |
21,5 |
1,054 |
0,865 |
Бачимо, що найменшу кількість викидів СО2 в атмосферу мають країни з дуже низьким значенням індексу HDI (Руанда, Ефіопія), найбільша кількість викидів - країни з високим значенням індексу людського розвитку. Україна знаходиться на 42 місці, Польща - на 46, Росія - на 58, а США - на 62. Але тут можна побачити підтвердження гіпотези Саймона Кузнєца, тому що такі високорозвинені країни як Швеція, Швейцарія, Франція, Литва, Латвія саме завдяки своєму високому розвитку вже мають не найвищі показники кількості викидів СО2 і знаходяться десь посередині. Це знову говорить нам про те, що суспільство як і у випадку з розподілом доходів може сама регулювати рівень кількості викидів СО2 в межах одного і того ж показника ВВП на душу населення [див. рис. 20].
Рис. 20 – Залежність рівня викидів СО2 та GDP per capita
За таблицею можемо зробити висновки, що є дуже тісний додатний зв'язок між рівнем викидів СО2 в атмосферу та індексами людського розвитку і ВВП на душу населення по повній вибірці країн і за вибіркою високорозвинених країн [див. дод. 9].
У групі середньо розвинених зв'язок слабше [див. рис. 21-22].
Рис. 21 – Залежність рівня викидів СО2 та GDP per capita (високорозвинені країни)
Рис. 22 – Залежність рівня викидів СО2 та GDP per capita (середньо розвинені країни)
Якщо простежити зміну рівня викидів СО2 в атмосферу для 29 високорозвинених країн за 2000 і 2010 роки, то можна скласти наступну вибірку [див. табл. 11].
Таблиця 11
Вибірка високорозвинених країн за показником викидів СО2 в атмосферу (2000-2010 р.) [24, 27]
|
2000 |
2010 |
Високорозвинені країни |
CO2 per capita, т |
CO2 per capita |
Латвія |
2,6 |
3,3 |
Чилі |
3,9 |
4,4 |
Литва |
3,5 |
4,5 |
Швеція |
5,6 |
5,3 |
Швейцарія |
5,4 |
5,3 |
Португалія |
6,2 |
5,3 |
Франція |
6 |
5,9 |
Словаччина |
6,8 |
6,9 |
Ісландія |
7,7 |
7 |
Іспанія |
7,3 |
7,2 |
Італія |
7,8 |
7,4 |
Австрія |
7,7 |
8,1 |
Польща |
7,8 |
8,3 |
Данія |
8,9 |
8,4 |
Словенія |
7,3 |
8,5 |
Англія |
9,2 |
8,5 |
Греція |
8,4 |
8,7 |
Німеччина |
10,1 |
9,6 |
Бельгія |
11,3 |
9,8 |
Ірландія |
10,8 |
9,9 |
Норвегія |
8,6 |
10,5 |
Нідерланди |
10,4 |
10,6 |
Чехія |
12,1 |
11,2 |
Фінляндія |
10,1 |
12,6 |
Естонія |
11,4 |
13,6 |
Канада |
17,5 |
16,3 |
США |
19,5 |
17,9 |
Люксембург |
18,9 |
21,5 |
Далі за цими даними був побудуваний графік [див. дод. 10].
Бачимо, що більшість високорозвинених країн намагається зменшити свої обсяги викидів СО2 в атмосферу або принаймні не збільшувати їх. Винятками є тільки Люксембург, Ісландія й Фінляндія.
Щоб показати місце України в світі за обсягами викидів СО2 в атмосферу, за допомогою інструментів сайту HDR була побудована наступна діаграма [див. рис. 24].
Рис. 24– Місце України за обсягами викидів CO2 в атмосферу (2008 р.)