Висновки

Тривалий час в історії економічної думки гіпотеза Кузнєца розглядалася як незаперечний стилізований факт. Спочатку як підтвердження використовувались дані по Великобританії, Німеччині та Сполучених Штатах Америки. Дослідження, проведені в 1970-і рр., наприклад, Ахлюваліа [9], підтвердили гіпотезу Кузнєца. Однак робота, проведена Клаусом Денінжером і Лінном Скуіре, слабо підтвердила U-подібну залежність [10]. Здавалося, що більш ніж тридцятирічному пануванню кривої Кузнєца в питанні співвідношення економічного зростання і нерівності в розподілі доходів покладено край. Проте недавні дослідження даних свідчать про те, що крапку ставити рано, й гіпотеза Кузнєца, після деякої модернізації, можливо, матиме продовження.

Говорячи зараз про складні і часто неоднозначні взаємини нерівності в розподілі доходів та економічного зростання, слід відзначити такі положення, результати і висновки.

Дійсно встановлюється і підтверджується емпірично вплив рівномірності розподілу національного доходу на економічний розвиток і зростання. Більшість досліджень встановлює цей зв'язок як позитивну на низьких рівнях економічного розвитку і негативну - на більш високих, що має форму зворотної U-подібної кривої, або кривої Кузнєца. Останні дослідження виявляють на високій стадії розвитку перехід залежності знову на позитивну. Модернізована крива Кузнєца стає, таким чином, S-подібною.

Якщо порівнювати традиційний індекс Джині, індекс багатовимірної індексу бідності та скорегований індекс Джині, то найкраще відображає реальний соціально-економічний стан в країнах, що розглядалися, саме останній.

При аналізі економічного зростання необхідно особливу увагу приділяти формам його оцінки, так як він може бути представлений не тільки як критерій економічного розвитку, але і як процес, що має безліч кількісних і якісних показників, що характеризують не лише економічні, а й соціальні результати. Крім обсягів суспільного виробництва, показники економічного зростання повинні враховувати вимірювачі, що характеризують не тільки кількісний, але і якісний аспект зростання, як, наприклад, рівень розвитку продуктивних сил, соціальні, екологічні та інші показники [3, 17].

Застосування традиційного коефіцієнта Джині в якості параметра виробничо-інституційної функції (ВІФ) дає дуже гарні результати [6]. Точність апроксимації реальних значень ВВП у моделях для всіх країн на всьому часовому проміжку дуже висока: наприклад, по Україні, Польщі, Сінгапуру відхилення не перевищують 0,3%, по Норвегії, Англії, Чехії та Саудівській Аравії – 0,08%, по Росії, США - 0,01%.

Запропонована модель придатна для подальшого моделювання, адже оцінки визначених нами параметрів виявились стійкими для практично всіх країн на всьому часовому проміжку. Єдина країна –виняток – це США. По ній всі параметри, окрім параметра а, - , b, n, m – виявилися абсолютно нестійкими.

Розрахувавши для кожної з країн оптимальний коефіцієнт Джині та порівнявши його з фактичним (1995-2009 рр.) отримали цікаві результати. Переконалися, що співпадіння показників – це виняток, а не правило, й найближче до нього стоїть Чехія, Польща, Норвегія та Англія. Саме в цих країнах спостерігається найсприятливіша ситуація в розподілі доходів. Найгірша ситуація в розподілі доходів в Сінгапурі, Саудівській Аравії та РФ – в цих країнах найбільша відстань між оптимальним та фактичним значеннями коефіцієнта Джині.

Якщо аналізувати ситуацію в Україні, то треба сказати, що найбільша рівність в розподілі доходів в нашій країні спостерігалась в 2005 році. Тоді фактичне значення коефіцієнта Джині перетнулось із оптимальним на рівні 0,298. Найгірша ситуація була в 1995 році – тоді значення показника досягло 0,4.

На закінчення треба сказати, що Кузнєц з самого початку розумів, що як теоретичні, так і практичні питання оцінки національного доходу та їх застосування вимагають всебічного обговорення і вивчення, для чого знадобляться спільні зусилля багатьох вчених протягом багатьох віків. Вчений прекрасно усвідомлював всю складність простежування зв'язків між наукою, громадськими інститутами і пануючими поглядами на відносини між людьми і на відношення людини до природи. Але він був твердо переконаний, що гра варта свічок [14]. І нехай шляхи вирішення цього завдання туманні, значення її для економічної теорії безсумнівно.