Аннотация

Миньковская И.И. Моделирование взаимосвязи между социальными индикаторами и показателями экономического развития (руководитель: д.э.н., проф. Меркулова Т.В.).

В работе раскрыта сущность гипотезы Саймона Кузнеца об U-образной динамике неравенства в распределении доходов, а также экологической кривой Саймона Кузнеца как теории ученого, приспособленной к современным проблемам окружающей среды. Рассмотрены такие показатели экономического и социального развития страны как индекс Джини, индексы HDI, MPI, уровень объемов выбросов СО2 в атмосферу и их связь с уровнем ВВП на душу населения. Разработанный Меркуловой Т.В. скорректированный индекс Джини был применен для анализа более широкой выборки стран (63 страны) на болем длинном отрезке времени (2000-2010 гг.) В третьем разделе коэффициент Джини был рассмотрен в качестве параметра производственно-институциональной функции (ПИФ) для 10 стран мира, проведенная проверка позволяет говорить о высоком уровне устойчивости полученных оценок параметров (1995-2009 гг.) Был рассчитан оптимальный уровень коэффициента Джини для каждой страны, который мы сравнили с фактическим уровнем неравенства в распределении доходов среди населения каждой из выбранных стран.

Ключевые слова: кривая Саймона Кузнеца, коэффициент Джини, скорректированный коэффициент Джини, HDI, MPI, GDP per capita, ПИФ, устойчивость оценок параметров ПИФ, оптимальный уровень неравенства.

Annotazione

Minkovska I. Modellazione della interrelazione tra gli indicatori sociali e gli indicatori di sviluppo economico (Dirigente: Dottore di Economia, la professoressa Merkulova T.).

Nel lavoro l`essenza della ipotesi di Simon Kuznyets dalla U -forma della dinamica della disuguaglianza nella distribuzione del reddito ed ecologica curva di Simon Kuznyets come una teoria scientifica adattata agli attuali problemi ambientali è rivelato. I seguenti indicatori del sviluppo economico e sociale come l'indice di Gini, indici HDI e MPI, il livello delle emissioni di CO2 nell'atmosfera e la loro connessione con il livello del PIL pro capite. Sviluppato indice di Gini da Merkulova T. è stato utilizzato per analizzare un campione più ampio di paesi (63 paesi) per un periodo di tempo più lungo (2000-2010). Nella terza sezione il coefficiente di Gini è stato considerato come un parametro della funzione industriale ed istituzionale (FII) per 10 paesi, il test condotto suggerisce un alto livello di stabilità delle stime dei parametri ottenuti (1995-2009). Coefficienti di Gini ottimali per ciascun paese sono stati calcolati, abbiamo confrontato i livelli ottimale e reale di disuguaglianza nella distribuzione del reddito tra la popolazione di ciascuno dei paesi selezionati.

Parole chiave: curva di Simon Kuznyets, il coefficiente di Gini, adeguato coefficiente di Gini, HDI, MPI, il PIL pro capite, la funzione industriale ed istituzionale, la stabilità delle stime dei parametri di FII, il livello ottimale di disuguaglianza.

Adnotacja

Minkovska I. Modelowanie zależnośći między wskaźników społecznych i wskaźników rozwoju gospodarczego (reżyser: doktor nauk ekonomicznych, profesor Merkulova T.).

W pracie omówiona istota hipotezy Simona Kuznyetsa w kształcie litery U dynamiki nierówności w dystrybucji dochodów i środowiska krzywej Simona Kuznyetsa jako teorii naukowej, dostosowanym do współczesnych problemów ekologicznych. Pod uwagę następujące wskaźniki rozwoju gospodarczego i społecznego jako wskaźnik Gini, indeksy HDI, MPI, poziom emisji CO2 w atmosferze i ich związek z poziomem PKB na mieszkańca. Opracowany Merkulovoj T. skorygowany wskaźnik Gini został wykorzystany do analizy szerszego próbkę krajach (63 krajów) na dłuższy czas okresu (2000-2010). Omawia współczynnik Gini został uznany jako parametr przemysłowe i instytucjonalne funkcji (PIF) dla 10 krajów, przeprowadzone badania wskazują na wysoki poziom stabilności uzyskanych ocen parametrów (1995-2009). Obliczono optymalny współczynnik Gini dla każdego kraju, to w porównaniu rzeczywistego poziomu nierówności w dystrybucji dochodów wśród ludności każdego z wybranych krajów.

Słowa kluczowe: Simon Kuznets krzywa, współczynnik Gini, skorygowany współczynnik Gini, HDI, MPI, PKB per capita, przemysłowa i instytucjonalna funkcja, stabilność ocen parametrów PIF, optymalny poziom nierówności.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….6

1. Теоретичні та статистичні засади аналізу взаємозв`язку показників соціального та економічного розвитку країни…………...……………………7

   1. Гіпотеза С. Кузнеца про економічне зростання: сильні та слабкі сторони. Екологічна крива Саймона Кузнєца………………….....7

   2. Особливості індексів, що відображають економічний та соціальний стан країни……………………………………………13

2. Аналіз взаємозалежності індексів соціального розвитку та економічного зростання..……….………………………………………………………………….19

1. Зв`язок між індексами нерівності в розподілі доходів та рівнем ВВП на душу населення…………………………………………..19

2. Залежність показників бідності та екологічної забрудненості від рівня ВВП на душу населення ……………………….…………..31

3. Зв'язок між культурним розвитком та економічним зростанням країни………………………………………………………………40

2. Моделювання впливу нерівності в розподілі доходів на макроекономічні показники за допомогою виробничо-інституційної функції (ВІФ)………...44

   1. Застосування коефіцієнта Джині в якості параметра ВІФ. Перевірка стійкості оцінок параметрів. …......................………..44

   2. Розрахунок оптимального рівня нерівності доходів населення. Аналіз результатів ..........................................................................52

3. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях………………………..63

Висновки………………………………………………………………………...….68

Використані джерела……………………………………………………………….71

Додатки……………………………………………………………………………...75

ВСТУП

Мета роботи – дослідження характеру та тісноти взаємозв`язку між показниками соціального розвитку та індексами економічного зростання країни за допомогою статистичних методів аналізу та виробничо-інституційної функції (ВІФ). Для реалізації мети були поставлені наступні завдання:

• простежити за допомогою аналізу зібраного статистичного матеріалу, чи показники соціального розвитку країни впливають на її економічне зростання;

• апробувати скорегований індекс Джині для вибірки з 63 країн для часового проміжку 2000-2010 рр.;

• використати традиційний індекс Джині в якості параметра виробничо-інституційної функції; змоделювати оптимальний рівень нерівності в розподілі доходів в країні та порівняти його з фактичним;

• перевірити стійкість отриманих оцінок параметрів.

Основою моєї роботи є гіпотеза Саймона Кузнєца про економічне зростання і нерівність у розподілі доходів. Тому особливу увагу було приділено літературі, присвяченій саме цій проблематиці (Іншеков Є.М., Шевяков О.Ю., Філатов І.В., Abramovitz M., Kuznets S., Adams Jr., Richard H., Deininger K., Lyn S., Milanovic B. та ін), а також практичним розробкам мого наукового керівника Меркулової Т.В. в її статті «Економічний розвиток і нерівність: гіпотеза Кузнєца в нових умовах».

В роботі 74 сторінки (без додатків), що формують чотири розділи. Містить 40 діаграм й 15 таблиць Список літератури включає 36 джерел. Була використана статистика соціально-економічного розвитку країн і регіонів на сайтах WorldBanc, EuroStat, UNESCO, United Nations, Human Development Report та можливості програмного середовища Excel.