- •Тема 1. Суть і зміст ринку фінансових послуг як фінансового посередництва
- •1. Особливості послуг на фінансовому ринку:
- •2. Фінансовий ринок як сфера надання фінансових послуг.
- •3. Загальне поняття фінансового посередництва.
- •4. Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг
- •5. Небанківські фінансово-кредитні інститути.
- •6. Фінасове посередництво у вигляді контрактних фінансових інститутів.
- •Тема 2. Фінансові послуги на грошовому ринку
- •2. Послуги для здійснення грошових платежів та розрахунків.
- •3. Операції з інструментами грошового ринку.
- •4. Державні фінансові інститути на грошовому ринку.
- •Тема 3. Фінансові послуги на валютному ринку
- •2. Операції на форвардному ринку:
- •3. Міжнародні розрахунки.
- •Тема 4. Фінансові послуги на ринку капіталів та кредитів
- •2. Методи і принципи фінансування та кредитування капітальних вкладень банками.
- •3. Факторингові операції.
- •4. Лізингові операції на ринку фінансових послуг.
- •5. Посередницькі послуги банків на фінансовому ринку.
- •Тема 5. Фінансові послуги на ринку цінних паперів
- •2. Особливості формування ринку акцій.
- •3. Корпоративні облігації на ринку цінних паперів.
- •4. Емісійна діяльність держави на фондовому ринку.
- •5. Характеристика державних облігацій.
- •6. Роль казначейських цінних паперів в управлінні державним бюджетом.
- •7. Похідні та інші види цінних паперів як інструменти ринку цінних паперів.
- •8. Особливості становлення та функціонування ринку муніципальних цінних паперів.
- •9. Формування курсової вартості цінних паперів.
- •10. Місце фондової біржі на ринку цінних паперів.
- •11. Біржові операції.
- •12. Біржові індекси.
- •Тема 6. Фінансові послуги з хеджування ризику
- •2. Особливості валютних ризиків та їх види.
- •3. Способи зниження впливу фінансового ризику.
- •4. Стратегія управління ризиком (страхування та хеджування).
- •Тема 7. Інфраструктура ринку фінансових послуг
- •2. Стан розвитку інфраструктури фінансового ринку.
- •3. Інституційний елемент інфраструктури фінансового ринку.
- •4. Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів.
- •5. Реєстраторська діяльність на ринку цінних паперів.
- •6. Інфраструктурна база біржової та позабіржової діяльності на ринку цінних паперів України.
- •7. Інфраструктура ринку державних та муніципальних боргових зобов'язань.
- •8. Інфраструктура страхового ринку.
- •9. Інфраструктура валютного ринку.
- •Тема 8. Державне регулювання ринку фінансових послуг
- •2. Місце і роль Національного банку України в системі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •2. Державна політика на валютному ринку.
- •4. Регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів.
- •5. Державне регулювання посередницької діяльності.
- •6. Завдання та напрямки діяльності Державної комісії по регулюванню ринку фінансових послуг.
- •7. Завдання та роль саморегулюючих організацій на ринку фінансових послуг.
7. Інфраструктура ринку державних та муніципальних боргових зобов'язань.
В Україні функціонує створена Національним банком автоматизована система комплексного обслуговування суб'єктів ринку державних цінних паперів, яка об'єднує:
• Міністерство фінансів (емітент);
• Національний банк (агент із розміщення);
• банки (зберігачі);
• біржові торгівельні майданчики;
• Державне казначейство (платіжний агент уряду).
Програмними засобами забезпечується проведення аукціону з первинного розміщення, біржових торгів, виконання біржових і позабіржових угод, організація грошового клірингу та перерахування коштів при сплаті доходів і погашенні. Схема побудови системи така: розробляється робоче місце, яке встановлюється в головному офісі банку (АРМ-КБ), і програмне забезпечення як функціональна основа роботи аукціонного комітету, депозитарію, торговельного майданчика тощо. Комерційний банк виконує всі операції безпосередньо у своєму офісі, користуючись електронною поштою НБУ. Ядром цієї системи є електронний депозитарій, який, крім розміщення та зберігання цінних паперів, обслуговує угоди, надає послуги щодо клірингу, розрахунків та ведення операцій на вторинному ринку, формування розрахункових документів для виплати прибутку, побудови аналітичних викладок тощо.
Депозитарій працює за принципами, дуже близькими до передбачених Законом України „Про Національну депозитарну систему та особливості обігу цінних паперів в Україні” для корпоративних та інших цінних паперів. Ця система тісно пов'язана із системою грошових розрахунків за ОВДП між Державним казначейством та банками.
На сьогодні первинний ринок ОВДП не має офіційних дилерів, і банки - це єдині установи, які можуть брати участь в аукціонах, за допомогою яких відбувається розміщення ОВДП. Саме тому є велика потреба у створенні інституту офіційних дилерів державних цінних паперів. Цілком природним буде виконання функцій офіційних дилерів найбільшими комерційними банками і, насамперед, колишніми державними.
Інвесторів перестали цікавити не лише акції, а й державні цінні папери. ОВДП тепер менш популярні, ніж корпоративні цінні папери.
Роздробленість та децентралізація даних, різнорідність інструментальних засобів програмного забезпечення, відсутність технологій архівування, відновлення та резервування - усе це гальмує вирішення як поточних, так і перспективних завдань інформаційного забезпечення суб'єктів ринку цінних паперів. У зв'язку зі вступом України до світових фінансових інститутів для забезпечення виконання операцій з українськими урядовими та муніципальними облігаціями в міжнародних торгівельних та депозитарних системах необхідно організовувати обмін повідомленнями щодо операцій із цінними паперами згідно з світовими стандартами (ISO та S.W.I.F.T.).
Муніципальні облігації, відповідно до світового досвіду, влаштовують і місцевих мешканців, й інвесторів, і муніципалітети, і державний бюджет. Їхній низький номінал дає змогу позбутися ефекту перерозподілу доходів на користь більш заможної частини суспільства, що має місце у випадку з ОВДП. Регіональна ринкова інфраструктура, що забезпечує механізм випуску і функціонування місцевих облігацій на сучасному етапі, в принципі відсутня, але в деяких регіонах є вже певний досвід. Перша муніципальна позика в Україні була здійснена у 1995 році у Дніпропетровську. В Україні муніципальні позики вже здійснено в Черкасах, Харкові, Херсоні, Луганську, Дніпропетровську, Львові та Києві (у тому числі і районах області).
Особливість багатьох випусків МЦП в Україні полягає в тому, що їх первинне розміщення довготривале і здійснюється не в повній мірі. Основними причинами слабкого розвитку цього сегмента фінансового ринку в Україні є такі: відсутність продуманих стратегій розвитку регіонів; значні розміри субсидій, що надаються центральним урядом; інфляція і висока вартість позик; недостатній досвід у справі фінансування місцевих видатків за рахунок випуску облігацій; небажання місцевої влади брати на себе ризик невиконання своїх зобов'язань. Ринок МЦП відрізняється також слабким інформаційним забезпеченням, відсутністю рейтингу цих фінансових інструментів та відсутністю відпрацьованої нормативної бази в сфері проведення місцевих позик. Крім того, відсутні локальні депозитарії або депозитарно-клірингові центри.