5.1. Підсумкова таблиця класифікації кормових культур за здатністю до силосування

Назва культури і фаза збирання за відповідними групами
рослини, що легко силосуються	рослини, що важко силосуються	рослини, що не силосуються
капуста кормова – до цвітіння	вика – до цвітіння і в фазу цвітіння	овес піщаний – викидання волоті
і так далі (5-8 культур)	і так далі (5-8 культур)	і так далі (3-5 культур)

Зважаючи на те, що вміст цукру в зеленій масі залежить не тільки від культури, а й умов вирощування, здатність до силосування можна визначити за показником цукрового мінімуму. Із середньої проби рослини беруть дві наважки по 2-5 г. Після ретельного розтирання у фарфоровій ступці наважки переносять у маленькі стаканчики (бюкси), в які бюреткою додають по краплях нормальний розчин молочної кислоти. Після додавання кожних 3-5 крапель суміш ретельно перемішують, витримують 10-15 хв., а потім за допомогою потенціометра визначають рН. Кислоту додають, поки рН маси не знизиться до 4,2. Розрахунки виконують за формулою:

Х=[(К∙Н∙100):М]∙1,7,

де Х – кількість цукру для силосування (порівнюють з цукровим мінімумом для відповідної культури), К – вміст молочної кислоти в 1 см³ розчину, г, Н – обсяг розчину кислоти, витраченої на титрування, см³, М – вага проби, г.

За завданням 2 рекомендуємо вивчити еколого-біологічні властивості кормових культур родини хрестоцвіті за схемою, наведеною в додатках Б,В,Г, а більш детально описати їх за ознаками: тривалість життя, темпи росту і терміни дозрівання насіння, вимоги до тепла, відношення до родючості ґрунту, наявність шкідливих речовин (ерукової кислоти, глюкозинолатів).

За завданням 3 враховують наявність спільних для всіх кормових культур родини хрестоцвіті морфологічних ознак: коренева система стрижнева; стебло прямостояче, міцне, гіллясте, інколи здерев'яніле, з обмеженим ростом; листки чергові, без прилистків; суцвіття – верхівкова китиця; квітки без приквітників, двостатеві, правильні, з подвій­ною оцвітиною: чашечка складається з чотирьох чашо­листиків, віночок – із чотирьох пелюсток жовтого, зрідка білого чи іншого кольору; плід називається стручком; насіння без ендосперму з досить крупними, згорнутими вздовж або впоперек сім'ядолями. Пропонується детальніше встановити і описати найбільш відмінні морфологічні ознаки культур родини хрестоцвіті: за будовою листка, за будовою плоду, за крупністю насіння (маса 1000 шт., г). Результати роботи за завданнями 2 і 3 занести в підсумкову таблицю 5.2.

5.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних і морфологічних характеристик кормових культур родини хрестоцвіті

Ознаки	Гірчиця біла	Гірчиця сиза	Капуста кормова	Редька олійна	Ріпак	Суріпка
Тривалість життя
Темпи росту і терміни дозрівання насіння
Вимоги до тепла
Відношення до родючості ґрунту
Наявність шкідливих речовин (вказати яких)
Ознаки листка
Ознаки плоду
Крупність насіння (маса 1000 шт., г)

За завданням 4 пропонується ознайомитися з особливостями морфологічної будови коренеплідних рослин першого і другого року життя. Детальніше звернути увагу на такі відмінності в будові коренеплодів як форма (плоска, округло-плоска, плоско-округла, округла, овальна, цилін­дрична, конічна), глибина занурення в ґрунт (1/3-1/4, 1/2, 2/3, 3/4, 4/5 ), колір (білий, рожево-білий, фіолетово-білий, світло-жовтий, жовтий, бежевий, оранжевий). Індекс коренеплоду (відношення довжини до ширини) розрахувати шляхом вимірювання натуральних зразків або муляжів. Показники кормової цінності та врожайності взяти з даних методичних рекомендацій. Зібрані матеріали використати для розрахунку за формою підсумкової таблиці 5.3.