- •Модуль 1. Класифікація, поширення та поживність кормових рослин і кормів
- •Тема 1. Класифікація рослинних кормів. Визначення поживності різних видів кормів
- •Тема 2. Групування і поживність рослин польового кормовиробництва
- •2.1. Урожайність і поживність кормових культур
- •Тема 3. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристика зернофуражних, злакових і бобових культур
- •3. 1. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних еколого-біологічних, морфологічних і господарських характеристик зернофуражних злакових і бобових культур
- •Тема 4. Визначення потреби в кормах
- •4.1. Розрахунок річної потреби господарства в кормах і витрати поживних речовин на планове виробництво продукції тваринництва з урахуванням приплоду
- •4.2. Річне завдання на виробництво тваринницької продукції
- •4.3. Орієнтовна структура витрати кормів на продукцію тваринництва з урахуванням приплоду, % витрати кормових одиниць
- •4.4. Розрахунок площі посіву кормових культур і потреби в насінні
- •Тема 5. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристики рослин зеленого і силосного конвеєра та коренеплідних культур
- •5.1. Підсумкова таблиця класифікації кормових культур за здатністю до силосування
- •5.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних і морфологічних характеристик кормових культур родини хрестоцвіті
- •5.3. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних морфологічних ознак коренеплодів і господарських характеристик кормових коренеплідних культур
- •Модуль 2. Лучне кормовиробництво
- •Тема 6. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних бобових трав
- •6.1. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних характеристик однорічних і багаторічних бобових трав
- •6.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних бобових трав
- •Тема 7. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних злакових трав
- •7.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних злакових трав
- •Тема 8. Розрахунок навантаження, ємності та площі пасовища на гурт тварин
- •8.1. Вихідні дані для розробки пасовищезміни
- •8.2. Календарний план використання загонів на пасовищі
- •Тема 9. Добір видів трав у сумішках; розрахунок норми висіву насіння компонентів
- •9.1. Співвідношення насіння різних біологічних груп трав при висіву їх у травосуміші (за і.В. Ларіним)
- •9.2. Приклад розрахунку
- •9.3. Травосумішки
- •9.4. Травосумішка
- •Модуль 3. Конвеєрне виробництво кормів і насінництво кормових трав
- •Тема 10. Складання схеми та розрахунок зеленого конвеєра
- •10.1. Орієнтовна структура витрат кормів, % кормових одиниць
- •10.2. Орієнтовна схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби в Степу
- •10.3. Потреба в культурах зеленого конвеєра для заданого
- •Тема 11. Складання схеми та розрахунок силосного конвеєра
- •11.1. Орієнтовна схема силосного конвеєра в Степу
- •11.2. Надходження зеленої маси силосних культур та площі їх посіву
- •Тема 12. Сучасні технології заготівлі сіна, оцінювання його якості та облік
- •11.1. Якісні показники сіна з бобових трав (гост 4808 - 75)
- •Склад і поживність 1 кг найбільш поширених кормів та добавок для великої рогатої худоби [28, 29]
- •І. Поділ кормових культур на господарсько-ботанічні групи
- •Біологічні особливості кормових культур
- •Екологічні особливості кормових культур
- •V. Поділ і характеристика кормових культур за реакцією на фотоперіод:
- •Параметри для сівби основних с.-г. Культур у зоні Степу
- •Список рекомендованої літератури
8.2. Календарний план використання загонів на пасовищі
Загони |
Цикли спасування |
Усього днів |
|||||
перший |
другий |
третій |
четвер-тий |
п’ятий |
шостий |
||
1 |
05...08 05 |
06...09 06 |
08...11 07 |
09...12 08 |
10...13 09 |
12...15 10 |
24 |
2 |
09...12 05 |
10...13 06 |
12...15 07 |
13...16 08 |
14...17 09 |
16...19 10 |
24 |
3 |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
|
4 |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
|
5 |
ЗЖ |
ЗЖ |
ЗЖ |
ЗЖ |
ЗЖ |
ЗЖ |
|
6 |
13...16 05 |
14...17 06 |
16...19 07 |
17...20 08 |
18...21 09 |
20...23 10 |
24 |
7 |
17...20 05 |
18...21 06 |
20...23 07 |
21...24 08 |
22...25 09 |
24...26 10 |
23 |
8 |
21...24 05 |
22...25 06 |
24...27 07 |
25...28 08 |
26...29 09 |
27...29 10 |
23 |
9 |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
|
10 |
С |
С |
С |
С |
С |
С |
|
11 |
ЗЖ |
ЗЖ |
ЗЖ |
ЗЖ |
ЗЖ |
ЗЖ |
|
12 |
23...26 04 |
25...28 05 |
26...29 06 |
28...31 07 |
29...01 09 |
30...03 10 |
24 |
13 |
27...30 04 |
29...01 06- |
30...03 07 |
01...04 08 |
02...05 09 |
04...07 10 |
24 |
14 |
01...04 05 |
02...05 06 |
04... 07 07 |
05...08 08 |
06...09 09 |
08...11 10 |
24 |
Всього днів |
32 |
32 |
32 |
32 |
32 |
30 |
190 |
Тема 9. Добір видів трав у сумішках; розрахунок норми висіву насіння компонентів
Мета: Освоїти методику складання травосумішей багаторічних трав.
Завдання. 1. Навчитися підбирати склад травосуміші відповідно до планованого характеру й тривалості використання травостою, а також ґрунтово-кліматичних умов, у яких травосуміш буде висіватися.
2. Розрахувати норму висіву насіння трав у травосуміші відповідно до їхньої господарської придатності.
Матеріали й посібники. Настінні таблиці з районування й агробіологічної характеристики видів трав, за нормами висіву їх у чистому посіві й за співвідношенням окремих біологічних груп трав у травосумішах.
Вступні пояснення. У практиці травосіяння застосовують як одновидові, так і багатокомпонентні травосумішки. Травосумішка повинна включати в себе бобові і злакові трави у науково-обґрунтованому співвідношенні.
Для того, щоб травосуміш могла давати високі й стійкі за роками урожаї, слід при її складанні дотримуватися таких умов:
1. У травосуміш включають тільки такі види трав, які добре пристосовані до даних ґрунтово-кліматичних умов і дають високі врожаї в цих умовах.
2. За підбору видів трав і визначення частки їхньої участі в травосуміші враховують передбачуваний термін користування травосумішшю. Суміші короткострокового користування (2-3 роки) можуть бути більш простими. Їх варто складати тільки з найбільш скоростиглих трав. Як правило, у такі суміші необхідно включати два-три види трав, здебільшого один бобовий та один злак, іноді включають два бобових і один злаковий компонент.
3. При збільшенні строку користування травосумішшю доводиться включати в неї поряд зі скоростиглими (але недовговічними) видами трав також види більш довговічні. У міру збільшення терміну користування травами, зменшується частка бобових у суміші насіння, тому що вони менш довговічні, ніж злаки.
4. Склад травосуміші залежить також від передбачуваного характеру використання. Так, у суміші чисто сінокісного використання низові трави не включають. У суміші, яку передбачається використовувати менше 6 років, змінним сінокосно-пасовищним способом, також можна обійтися без них.
5. За підбору компонентів травосумішок враховують відношення трав до ґрунту, водного режиму, клімату та ін. Кількість видів, що входять у травосумішку, і їх співвідношення встановлюють залежно від мети використання травостою, користуючись таблицею 9.1.
З табл. 9.1 видно, що при переході від короткострокових сумішей до більш довгострокових, від сінокісних до пасовищних, тобто в міру ускладнення суміші, збільшується сумарна норма висіву всіх видів. Це пояснюється тим, що в складні суміші включають види, які будуть за роками заміняти один одного в травостої в міру його розвитку. У перші роки користування основу врожаю складуть види малого довголіття, потім їх замінять трави середнього й, нарешті, тривалого довголіття. Необхідно, щоб у будь-який рік користування травостій не був зріджений, і тому доводиться як би підсумувати норми висіву окремих біологічних груп трав.
Вагову норму висіву (кг на 1 га) кожного виду в травосуміші визначають шляхом розрахунку. При цьому виходять із норми висіву кожного виду в чистому посіві за 100-відсоткової господарської придатності насіння (все насіння сходить й у ньому не міститься сміття й насіння бур'янів). На підставі норм висіву трав спочатку розраховують норму висіву в чистому посіві за наявної фактичної придатності насіння. У виробничих умовах дані про фактичну господарську придатність насіння повідомляє районна контрольно-насіннєва лабораторія.