- •Модуль 1. Класифікація, поширення та поживність кормових рослин і кормів
- •Тема 1. Класифікація рослинних кормів. Визначення поживності різних видів кормів
- •Тема 2. Групування і поживність рослин польового кормовиробництва
- •2.1. Урожайність і поживність кормових культур
- •Тема 3. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристика зернофуражних, злакових і бобових культур
- •3. 1. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних еколого-біологічних, морфологічних і господарських характеристик зернофуражних злакових і бобових культур
- •Тема 4. Визначення потреби в кормах
- •4.1. Розрахунок річної потреби господарства в кормах і витрати поживних речовин на планове виробництво продукції тваринництва з урахуванням приплоду
- •4.2. Річне завдання на виробництво тваринницької продукції
- •4.3. Орієнтовна структура витрати кормів на продукцію тваринництва з урахуванням приплоду, % витрати кормових одиниць
- •4.4. Розрахунок площі посіву кормових культур і потреби в насінні
- •Тема 5. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристики рослин зеленого і силосного конвеєра та коренеплідних культур
- •5.1. Підсумкова таблиця класифікації кормових культур за здатністю до силосування
- •5.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних і морфологічних характеристик кормових культур родини хрестоцвіті
- •5.3. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних морфологічних ознак коренеплодів і господарських характеристик кормових коренеплідних культур
- •Модуль 2. Лучне кормовиробництво
- •Тема 6. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних бобових трав
- •6.1. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних характеристик однорічних і багаторічних бобових трав
- •6.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних бобових трав
- •Тема 7. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних злакових трав
- •7.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних злакових трав
- •Тема 8. Розрахунок навантаження, ємності та площі пасовища на гурт тварин
- •8.1. Вихідні дані для розробки пасовищезміни
- •8.2. Календарний план використання загонів на пасовищі
- •Тема 9. Добір видів трав у сумішках; розрахунок норми висіву насіння компонентів
- •9.1. Співвідношення насіння різних біологічних груп трав при висіву їх у травосуміші (за і.В. Ларіним)
- •9.2. Приклад розрахунку
- •9.3. Травосумішки
- •9.4. Травосумішка
- •Модуль 3. Конвеєрне виробництво кормів і насінництво кормових трав
- •Тема 10. Складання схеми та розрахунок зеленого конвеєра
- •10.1. Орієнтовна структура витрат кормів, % кормових одиниць
- •10.2. Орієнтовна схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби в Степу
- •10.3. Потреба в культурах зеленого конвеєра для заданого
- •Тема 11. Складання схеми та розрахунок силосного конвеєра
- •11.1. Орієнтовна схема силосного конвеєра в Степу
- •11.2. Надходження зеленої маси силосних культур та площі їх посіву
- •Тема 12. Сучасні технології заготівлі сіна, оцінювання його якості та облік
- •11.1. Якісні показники сіна з бобових трав (гост 4808 - 75)
- •Склад і поживність 1 кг найбільш поширених кормів та добавок для великої рогатої худоби [28, 29]
- •І. Поділ кормових культур на господарсько-ботанічні групи
- •Біологічні особливості кормових культур
- •Екологічні особливості кормових культур
- •V. Поділ і характеристика кормових культур за реакцією на фотоперіод:
- •Параметри для сівби основних с.-г. Культур у зоні Степу
- •Список рекомендованої літератури
Тема 12. Сучасні технології заготівлі сіна, оцінювання його якості та облік
Мета роботи: Ознайомитися з розрахунками при заготівлі й оприбуткуванню сіна.
Завдання: 1. Скласти річний план заготівлі сіна.
2. Ознайомитися з якісними показниками сіна.
Матеріали й посібники: 1. Довідкові дані. 2. Таблиці, малюнки, макети. 3. Гербарій і насіння багаторічних трав. 4. Зразки сіна.
Вступні пояснення. Річна потреба в сіні визначається за розрахунку потреби в грубих кормах (тема 4, табл. 4.1.). Відповідно до потреби планується їхня заготівля.
Остаточний облік грубих кормів (сіно, солома) проводять не раніше, ніж через 1,5 - 2,0 місяці після укладання, коли скирти осядуть. Дані обмірювання оформляють актом і вносять у книгу обліку кормів.
Для визначення обсягу скирти проводять три виміри: довжина (Д), ширина (Ш) і довжина перекидання (П). Ширина вимірюється з обох торців скирти на висоті 1,5 м. Якщо скирта звужена донизу, то замір проводять біля її основи й у найбільш широкій частині. Для розрахунку беруть середнє арифметичне із цих показників.
Перекиданням називається відстань поперек скирти від землі через верх до землі на протилежному боці. Довжину перекидання заміряють із країв і в центрі скирти. Для обчислення беруть середнє із трьох вимірів.
Оприбуткування пресованого корму з сіна проводять через 3-4 тижні після укладання в штабель. Для цього визначають кількість тюків у штабелі й середню масу тюка.
Для визначення кількості тюків у штабелі заміряють ширину й довжину тюка, ширину штабеля, обчислюють кількість рядів тюків до вивершення й кількість рядів вивершення. Середню масу тюка визначають шляхом зважування 10 тюків.
Приклад: Сіно, спресоване з люцерни, покладено в штабель завширшки 4 м, завдовжки 18 м, рядів тюків до початку вивершення 5, рядів тюків вивершення 5. Розмір тюка: ширина 45 см, довжина 85 см. Середня величина щілини між тюками 5 см. Кожний ряд вивершення від попереднього на 60 см (на 1,3 тюка). Середня маса тюка 12 кг. За цих показників маса сіна штабеля становить 15,7 т.
Рішення: 1. Число тюків по ширині – 4 м : 0,5 м = 8 штук;
2. Число тюків по довжині –18 м: 0,9 м = 20 штук;
3. Число тюків у кожному ряду вивершення – 8∙20=160 шт., в 5 рядах до вивершення – 160∙5=900 шт.
4. Кожний ряд вивершення має на 26 тюків (1,3∙20) менше ніж попередній.
5. Число тюків в 6-му ряді вивершення 160-26=134, в 7-му - 108, в 8-му - 82, в 9-му – 56, в 10-му –30, усього – 410 шт.
6. Усього тюків у штабелі 1310 шт. (900+410).
7. Маса сіна в штабелі 15,7 т (1310∙12 кг).
Залежно від ботанічного складу й умов вирощування трав сіно підрозділяють на такі види: сіяне бобове, сіяне злакове, сіяне бобово-злакове, природних сінокосів.
11.1. Якісні показники сіна з бобових трав (гост 4808 - 75)
Показник |
Клас якості |
||
І |
ІІ |
ІІІ |
|
1. Вміст бобових рослин, % не менше |
90 |
75 |
60 |
2. Вміст вологи, % не менше |
17 |
17 |
17 |
3. Вміст сирого протеїну, % не менше |
14 |
10 |
8 |
4. Вміст каротину, мг/кг не менше |
30 |
20 |
15 |
5. Зміст клітковини, % не більше |
27 |
29 |
31 |
6. Вміст мінеральних домішок, % не більше |
0,3 |
0,5 |
1,0 |
7. Вміст отруйних і шкідливих рослин, % |
- |
- |
- |
Видача індивідуальних завдань (зразки сіна, ваги, довідкова література).
Задача 1. Урожайність зеленої маси люцерни – 160 ц/га. Вологість зеленої маси – 73 %, сінажної - 48 %, сінної –17 %. За заготівлі сінажу і сіна втрачається 17 % маси. Визначити вихід сінажу і сіна (ц/га).
Задача 2. З першого укосу отримано 40 ц/га сінної маси, з другого – 25, з третього 18 ц/га. Вологість сіна з першого укосу – 22 %, другого і третього – 19 %. Визначити урожайність сіна по укосах при 17 % вологості (ц/га).
Д О Д А Т К И
Додаток А