- •Модуль 1. Класифікація, поширення та поживність кормових рослин і кормів
- •Тема 1. Класифікація рослинних кормів. Визначення поживності різних видів кормів
- •Тема 2. Групування і поживність рослин польового кормовиробництва
- •2.1. Урожайність і поживність кормових культур
- •Тема 3. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристика зернофуражних, злакових і бобових культур
- •3. 1. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних еколого-біологічних, морфологічних і господарських характеристик зернофуражних злакових і бобових культур
- •Тема 4. Визначення потреби в кормах
- •4.1. Розрахунок річної потреби господарства в кормах і витрати поживних речовин на планове виробництво продукції тваринництва з урахуванням приплоду
- •4.2. Річне завдання на виробництво тваринницької продукції
- •4.3. Орієнтовна структура витрати кормів на продукцію тваринництва з урахуванням приплоду, % витрати кормових одиниць
- •4.4. Розрахунок площі посіву кормових культур і потреби в насінні
- •Тема 5. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристики рослин зеленого і силосного конвеєра та коренеплідних культур
- •5.1. Підсумкова таблиця класифікації кормових культур за здатністю до силосування
- •5.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних і морфологічних характеристик кормових культур родини хрестоцвіті
- •5.3. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних морфологічних ознак коренеплодів і господарських характеристик кормових коренеплідних культур
- •Модуль 2. Лучне кормовиробництво
- •Тема 6. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних бобових трав
- •6.1. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних характеристик однорічних і багаторічних бобових трав
- •6.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних бобових трав
- •Тема 7. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних злакових трав
- •7.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних злакових трав
- •Тема 8. Розрахунок навантаження, ємності та площі пасовища на гурт тварин
- •8.1. Вихідні дані для розробки пасовищезміни
- •8.2. Календарний план використання загонів на пасовищі
- •Тема 9. Добір видів трав у сумішках; розрахунок норми висіву насіння компонентів
- •9.1. Співвідношення насіння різних біологічних груп трав при висіву їх у травосуміші (за і.В. Ларіним)
- •9.2. Приклад розрахунку
- •9.3. Травосумішки
- •9.4. Травосумішка
- •Модуль 3. Конвеєрне виробництво кормів і насінництво кормових трав
- •Тема 10. Складання схеми та розрахунок зеленого конвеєра
- •10.1. Орієнтовна структура витрат кормів, % кормових одиниць
- •10.2. Орієнтовна схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби в Степу
- •10.3. Потреба в культурах зеленого конвеєра для заданого
- •Тема 11. Складання схеми та розрахунок силосного конвеєра
- •11.1. Орієнтовна схема силосного конвеєра в Степу
- •11.2. Надходження зеленої маси силосних культур та площі їх посіву
- •Тема 12. Сучасні технології заготівлі сіна, оцінювання його якості та облік
- •11.1. Якісні показники сіна з бобових трав (гост 4808 - 75)
- •Склад і поживність 1 кг найбільш поширених кормів та добавок для великої рогатої худоби [28, 29]
- •І. Поділ кормових культур на господарсько-ботанічні групи
- •Біологічні особливості кормових культур
- •Екологічні особливості кормових культур
- •V. Поділ і характеристика кормових культур за реакцією на фотоперіод:
- •Параметри для сівби основних с.-г. Культур у зоні Степу
- •Список рекомендованої літератури
Тема 3. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристика зернофуражних, злакових і бобових культур
Мета роботи: навчитися розрізняти зернофуражні злакові (родина Poacea, або Gramineae) і бобові (родина Fabaceae) культури за основними еколого-біологічними, морфологічними і господарськими характеристиками.
Завдання 1. Встановити які кормові рослини відносяться до зернофуражних злакових і бобових культур і визначити належність кожної культури до відповідних груп за еколого-біологічними властивостями:
а) за вимогами до вологи;
б) за вимогами до тепла;
Завдання 2. Ознайомитися з морфологічною будовою зернофуражних культур (коренева система, стебло, листя, суцвіття, квітки, плоди, насіння) і описати відмінності:
а) за типом і потужністю кореневої системи
б) за типом суцвіття;
в) за ознаками плоду і насіння.
г) за крупністю насіння (маса 1000 шт.)
Завдання 3. Вивчити кормове значення зернофуражних культур, основні зони їх вирощування, на підставі чого встановити:
а) середню врожайність культур (без зрошення для умов Миколаївської області);
б) вихід кормових одиниць з гектара посівної площі;
в) вихід перетравного протеїну з гектара посівної площі;
г) вихід кормо-протеїнових одиниць з гектара посівної площі.
(За пунктами б,в,г розрахунки виконати на визначену по пункту а урожайність).
Матеріали, обладнання, література: Свіжі та гербарні зразки рослин, насіння, плакати з ілюстраціями і описом рослин, навчальні підручники, посібники, довідники, робочі зошити, методичні рекомендації з кормовиробництва і рослинництва, статистичні збірники.
Вступне пояснення: Відповідно до загальноприйнятого визначення зернофуражними називають культури, що дають зерно, яке використовують як концентрований корм для сільськогосподарських тварин і птиці. Зерно багате вуглеводами (до 75%), перетравним протеїном (8-40%), вітамінами Е і групи В, в одному кілограмі зерна може міститися 1-1,4 кормові одиниці. Вирощують зернофуражні культури у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Вони відносяться головним чином до злакових і бобових рослин. З кон’юнктурних міркувань зернофуражні культури можуть переходити в категорію продовольчих і навпаки, тому в Україні і світовому землеробстві вони займають найбільші посівні площі. Хоча за основним призначенням зернофуражні культури вирощують для одержання кормового зерна, не менше значення має використання у тваринництві побічної продукції (соломи, полови) як грубих кормів.
Порядок виконання роботи та пояснення: спочатку доцільно детально ознайомитися з рекомендованими літературними джерелами, уважно переглянути натуральні й плакатні зразки рослин.
За завданням 1 рекомендуємо вивчити еколого-біологічні властивості зернофуражних злакових і бобових культур по схемі наведеної в додатках Б,В,Г, а більш детально описати їх за ознаками: вимоги до вологи, вимоги до тепла.
За завданням 2 враховують наявність спільних для всіх культур морфологічних ознак. Так, усі зернові злаки мають мичкувату кореневу систему (без головного кореня), що розміщується в орному шарі ґрунту на глибині до 40 см, деякі корінці проникають у ґрунт на глибину до 1 м, а окремі – до 1,5-2 м. Стебло у злакових рослин – соломина (порожниста, або виповнена пухкою паренхімою). У більшості рослин стебло поділяється стебловими вузлами. Листок лінійної форми, складається з листкової піхви, яка у вигляді трубки охоплює стебло, і листкової пластинки. Злакові рослини утворюють кілька типів суцвіть – колос, волоть, колосоподібну волоть, качан. Плід називається зернівкою (буває голою і плівчастою).
У бобових культур коренева система стрижнева. Головний корінь проникає у ґрунт на глибину до 2-3 м й більше і розгалужується на велику кількість бічних корінців. Стебло в деяких рослин досить нестійке проти вилягання або міцне, прямостояче, окремі рослини мають витке стебло. Листки складні: парно- або непарнопірчасті та пальчасті. Квітки неправильної форми, п’ятироздільні, мають чашечку і віночок. Плід – біб, різний за розміром, формою (прямий, зігнутий, пухирчастий тощо) та кількістю насінин. Боби різних рослин містять від однієї до 10-12 насінин (зерен). Насіння вкрите міцною шкірястою насінною оболонкою, під якою розміщуються дві сім’ядолі і зародок.
Пропонується найбільш детально встановити і описати такі морфологічні відмінності зернофуражних бобових і злакових культур: типи суцвіття, типи плодів і будова насіння, крупність насіння (маса 1000 шт.).
За завданням 3 середню врожайність культур у незрошуваних умовах знайти в статистичних довідниках. Кількісні параметри кормової цінності зерна взяти з даних методичних рекомендацій. Зібрані матеріали використати для розрахунку виходу кормових одиниць, перетравного протеїну і кормо-протеїнових одиниць з гектара площі.
Вміст кормопротеїнових одиниць у зерні розрахувати за формулою, наведеною в таблиці 1.1 (графа 4).
Результати роботи навести в підсумковій таблиці 3.1.