МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АГРОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра рослинництва

КОРМОВИРОБНИЦТВО

методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт для студентів напряму підготовки 6.090101 «Агрономія» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

Миколаїв

2011

УДК 633.2:636.085 (073)

ББК 42.2+45.451

Методичні рекомендації підготували:

Л. К. Антипова, доктор с.-г. наук, професор,

С. Г. Козлов доцент, кандидат с.-г. наук,

В. П. Шкумат доцент кандидат с.-г. наук

Рецензенти:

В. А. Іщенко – заступник директора Миколаївського інституту агропромислового виробництва УААН, кандидат сільськогосподарських наук;

А. В. Дробітько – заступник декана агрономічного факультету з навчальної роботи, доцент кафедри виноградарства та плодоовочівництва Миколаївського державного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук

Редактор: Л. К. Антипова, д. с.-г. наук, професор

Відповідальний за випуск: О. А. Коваленко, зав. кафедрою рослинництва, кандидат с.-г. наук, доцент

Рекомендовано до видання методичною комісією агрономічного факультету МДАУ, протокол № 9 від 25 травня 2011 р.

© Миколаївський державний аграрний університет, 2011

З М І С Т

Вступ……………………………………………………………………...	4
Модуль 1. Класифікація, поширення та поживність кормових рослин і кормів ……………………………………………………… ...	5
Тема 1. Класифікація рослинних кормів. Визначення поживності різних видів кормів ……………………………………………………...	5
Тема 2. Групування і поживність рослин польового кормо- виробництва ……………………………………………………………...	7
Тема 3. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристика зернофуражних злакових і бобових культур……….......	10
Тема 4. Визначення потреби в кормах……………………………….......	12
Тема 5. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характерис-тика рослин зеленого і силосного конвеєра та коренеплідних культур	16
Модуль 2. Лучне кормовиробництво…………………………….	20
Тема 6. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних бобових трав……………………………………………...	20
Тема 7. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних злакових трав……………………………………………..	22
Тема 8. Розрахунок навантаження, ємності та площі пасовища на гурт тварин……………………………………………………………	24
Тема 9. Добір видів трав у сумішках, розрахунок норми висіву насіння компонентів……………………………………………………………………	28
Модуль 3. Конвеєрне виробництво кормів і насінництво кормових трав…………………………………………………………………………….	33
Тема 10. Складання схеми та розрахунок зеленого конвеєра…………...	33
Тема 11. Складання схеми та розрахунок силосного конвеєра…………	36
Тема 12. Сучасні технології заготівлі сіна, оцінювання його якості та облік……………………………………………………………………	38
Д о д а т к и ………………...…………………………………..……..	40
Л і т е р а т у р а……………………………………………………….....	50

ВСТУП

В Україні, згідно з проектом Програми розвитку тваринництва на період до 2015 р. Міністерства АПК України, передбачається довести виробництво м'яса до 4, а молока – до 20 млн тонн. Особливо швидкими темпами намічається нарощувати виробництво м'яса.

Для успішного виконання поставлених завдань у першу чергу необхідно значно зміцнити кормову базу на основі інтенсифікації польового і лукопасовищного кормовиробництва, істотно збільшити заготівлю зелених кормів, сіна, силосу, сінажу, корене-, бульбоплодів з тим, щоб на рік на умовну голову худоби заготовляти не менше 40 ц кормових одиниць.

Якщо в Україні на 2010 р. планувалося виробити кормів у кількості 34,8 млн т. кормових одиниць, то на 2015 р. цей показник повинен досягти 61,2 млн т.

Для підвищення якості кормів і, в першу чергу, збалансування їх за перетравним протеїном, треба збільшити виробництво кормового білка за рахунок розширення площі посівів і підвищення врожайності люцерни, конюшини, гороху, соняшнику, сої, ріпаку та інших культур з високим вмістом протеїну.

Якщо в структурі посівних площ у 2010 р. під кормові культури відведено було 2563 млн га (9,6% від загальної посівної площі), то на 2015 р. ці показники повинні становити 8400 млн га (31,3%), у т.ч. багаторічні бобові трави 14,5%.

Виконання намічених завдань потребує глибоких знань аграріїв у галузі кормовиробництва, чому сприятиме також і вивчення студентами, майбутніми агрономами, питань з дисципліни «Кормовиробництво».

Наведений матеріал зазначеного курсу передбачений типовою програмою з кормовиробництва для студентів спеціальності «Агрономія».

Мета дисципліни полягає у формуванні в майбутніх фахівців технологічної підготовки з виробництва кормів, що є основою продуктивності тварин і забезпечення населення достатнім та якісним харчуванням.

Предмет: прийоми виробництва і заготівлі кормів.

Основний зміст роботи: оволодіння основами створення кормової бази, кормової площі, біології і технології вирощування кормових і зернофуражних культур, методів програмування врожайності, способів поліпшення і використання природних кормових угідь та створення на них високопродуктивних культурних пасовищ і сіножатей, вивчення застосування конвеєрного виробництва кормів, заготівлі їх різними способами (сіно, силос, сінаж, зелені корми), визначення економічної і енергетичної ефективності виробництва кормів та насіння кормових культур.

Модуль 1. Класифікація, поширення та поживність кормових рослин і кормів

Тема 1. Класифікація рослинних кормів. Визначення поживності різних видів кормів

План: Групування і поживність рослинних кормів. Показники оцінювання поживності кормів. Розрахунок поживності основних видів рослинних кормів за різними показниками.

Мета роботи: Ознайомитися з угрупованням і поживністю рослинних кормів

Завдання: 1. Ознайомитися з угрупованням рослинних кормів.

2. Ознайомитися з показниками оцінки поживності кормів (додаток А).

3. Ознайомитися з даними поживності основних видів

рослинних кормів.

4. Виділити корми, забезпечені протеїном.

Матеріали й посібники: 1. Робочий зошит. 2. Довідкові дані.

3. Малюнки, таблиці. 4. Зразки рослинних кормів.

Вступні пояснення. Кормами називаються продукти рослинного, тваринного, бактеріального й мінерального походження, що використовуються на корм сільськогосподарською твариною.

Основними в раціоні є рослинні корми. За поживністю й використанням їх поділяють на такі групи:

1. Концентровані корми – зерно зернових і зернобобових культур, зернові відходи, трав'яне борошно й гранули, тверді відходи харчових промислових виробництв (висівки, макуха, шроти).

2. Соковиті корми – силос, коренеплоди, бульбоплоди, плоди баштанних, відходи плодів і їхньої переробки.

3. Грубі корми – сіно, сінаж, трав'яне різання й брикети, солома, полова.

4. Зелені корми – зелена маса трав'янистих рослин, гілковий корм, водорості, зелені відходи рослинництва.

Одиниця виміру, що дозволяє зрівняти поживність різних кормів, називається кормовою одиницею. За поживністю вона прирівнюється до 1 кг зерна вівса середньої якості.

Повноцінним є корм, у якому на одну кормову одиницю доводиться не менше 100 г перетравного протеїну. Кількість грамів перетравного протеїну, що припадає на одну кормову одиницю, вираховують розподілом кількості перетравного протеїну в 100 кг корму на кількість кормових одиниць у ньому.

Кормова одиниця не характеризує забезпеченість корму перетравним протеїном. Тому поряд з нею застосовують кормопротеїнову одиницю, що сполучає в собі ці два показники. Вона показує кількість кормових одиниць у кормі, забезпечених перетравним протеїном.

Показники поживності кормів визначені науковими установами за природними зонами і наведені в довіднику «Корма СССР» (М.Ф.Томме, 1964). Поживність найголовніших рослинних кормів у середньому по країні наведено в таблиці 1.1 (графи 2 і 3).

1. Поживність основних видів рослинних кормів (у середньому по країні)

Вид корму	В 1 ц корму, кг			Перетрав-ного про-теїну на кормову одиницю, г (П∙1000):К	Корму на кормову одиницю, кг (1000:К)
	кормо-вих оди-ниць,К	пере-травно-го про-теїну,П	кормо-протеї-нових одиниць (К+10∙П):2
1. Концентровані корми
1. Зерно кукурудзи	132,0	8,1
2. Зерно ячменю	113,0	9,3
3. Зерно м’якої пшениці	119,0	13,3
4. Зерно вівса	98,3	8,2
5. Зерно гороху	115,0	22,2
6. Зерно сої	131,0	34,0
7. Трав’яна мука люцернова	70,0	10,7
8. Висівки пшеничні	72,0	11,3
9. Макуха соняшникова	115,0	35,7
2. Соковиті корми
1. Силос кукурудзяний	20,0	1,2
2. Буряк кормовий	12,0	1,0
3. Буряк цукровий	24,0	1,3
5. Морква столова	14,0	0,9
6. Гарбуз кормовий	12,0	1,0
7. Жом буряковий, свіжий	12,0	0,5
3. Грубі корми
1. Сіно люцернове	50,0	11,6
2. Сіно суданкове	52,0	6,5
3. Сіно природне	41,0	4,5
4. Солома ячмінна	33,0	1,3
5. Солома пшенична	20,0	0,8
6. Кукурудзяні стебла	37,0	1,8
7. Полова пшенична	43,0	2,2
8. Сінаж люцерновий	35,0	7,0
9. Брикети із ячменю воскової стиглості	70,0	9,5
4. Зелені корми (в укісній стиглості)
1. Озима вико-пшенична сумішка	18,0	2,3
2. Яра горохо-вівсяна сумішка	17,0	2,6
3. Соняшник +горох	17,0	2,4
4. Кукурудза + соя	20,4	2,4
5. Кукурудза молочно-воскової стиглості (МВС)	20,0	1,2
6. Суданська трава	17,0	1,6
7. Люцерна посівна	21,0	4,0
8. Конюшина червона	20,0	3,0
9. Еспарцет	17,0	2,8
10. Пасовище сіяне	18,0	1,7
11. Пасовище природне	17,0	1,6

Питання для самоконтролю

1. На які групи діляться рослинні корми?

2. Які корми відносять до концентрованих, соковитих, грубих і зелених?

3. Що називається кормовою і кормопротеїновою одиницею?

4. Як розраховується кормопротеїнова одиниця?

5. Як розраховується вміст перетравного протеїну в кормовій одиниці?

6. Які показники характеризують кормову цінність рослин?

Задача 1. 1 кг зеленої маси кукурудзи містить 0,19 к. од. і 20 г перетравного протеїну. Визначити забезпечення кормової одиниці перетравним протеїном (г/к. од.).

Задача 2. Визначити кількість перетравного протеїну в 1 кг корму (г/кг корму), якщо на 1 к. од. корму припадає 107 г перетравного протеїну. Поживність 1 кг корму – 0,21 к. о.

Задача 3. На 0,1 га поля загублено 52 качани. Маса всіх качанів – 9100 г. Питома вага стрижня – 17 %. Визначити втрати зерна (кг/га)?