
- •Модуль 1. Класифікація, поширення та поживність кормових рослин і кормів
- •Тема 1. Класифікація рослинних кормів. Визначення поживності різних видів кормів
- •Тема 2. Групування і поживність рослин польового кормовиробництва
- •2.1. Урожайність і поживність кормових культур
- •Тема 3. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристика зернофуражних, злакових і бобових культур
- •3. 1. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних еколого-біологічних, морфологічних і господарських характеристик зернофуражних злакових і бобових культур
- •Тема 4. Визначення потреби в кормах
- •4.1. Розрахунок річної потреби господарства в кормах і витрати поживних речовин на планове виробництво продукції тваринництва з урахуванням приплоду
- •4.2. Річне завдання на виробництво тваринницької продукції
- •4.3. Орієнтовна структура витрати кормів на продукцію тваринництва з урахуванням приплоду, % витрати кормових одиниць
- •4.4. Розрахунок площі посіву кормових культур і потреби в насінні
- •Тема 5. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристики рослин зеленого і силосного конвеєра та коренеплідних культур
- •5.1. Підсумкова таблиця класифікації кормових культур за здатністю до силосування
- •5.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних і морфологічних характеристик кормових культур родини хрестоцвіті
- •5.3. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних морфологічних ознак коренеплодів і господарських характеристик кормових коренеплідних культур
- •Модуль 2. Лучне кормовиробництво
- •Тема 6. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних бобових трав
- •6.1. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних характеристик однорічних і багаторічних бобових трав
- •6.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних бобових трав
- •Тема 7. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних злакових трав
- •7.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних злакових трав
- •Тема 8. Розрахунок навантаження, ємності та площі пасовища на гурт тварин
- •8.1. Вихідні дані для розробки пасовищезміни
- •8.2. Календарний план використання загонів на пасовищі
- •Тема 9. Добір видів трав у сумішках; розрахунок норми висіву насіння компонентів
- •9.1. Співвідношення насіння різних біологічних груп трав при висіву їх у травосуміші (за і.В. Ларіним)
- •9.2. Приклад розрахунку
- •9.3. Травосумішки
- •9.4. Травосумішка
- •Модуль 3. Конвеєрне виробництво кормів і насінництво кормових трав
- •Тема 10. Складання схеми та розрахунок зеленого конвеєра
- •10.1. Орієнтовна структура витрат кормів, % кормових одиниць
- •10.2. Орієнтовна схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби в Степу
- •10.3. Потреба в культурах зеленого конвеєра для заданого
- •Тема 11. Складання схеми та розрахунок силосного конвеєра
- •11.1. Орієнтовна схема силосного конвеєра в Степу
- •11.2. Надходження зеленої маси силосних культур та площі їх посіву
- •Тема 12. Сучасні технології заготівлі сіна, оцінювання його якості та облік
- •11.1. Якісні показники сіна з бобових трав (гост 4808 - 75)
- •Склад і поживність 1 кг найбільш поширених кормів та добавок для великої рогатої худоби [28, 29]
- •І. Поділ кормових культур на господарсько-ботанічні групи
- •Біологічні особливості кормових культур
- •Екологічні особливості кормових культур
- •V. Поділ і характеристика кормових культур за реакцією на фотоперіод:
- •Параметри для сівби основних с.-г. Культур у зоні Степу
- •Список рекомендованої літератури
І. Поділ кормових культур на господарсько-ботанічні групи
І. Зернофуражні злакові: 1- пшениця, 2-жито, 3-тритикале, 4-ячмінь, 5-овес,
6-кукурудза, 7-сорго зернове, 8-просо.
ІІ. Зернофуражні бобові: 1-горох, 2-соя, 3-кормові боби, 4-люпин (а-синій,
б-жовтий, в-білий), 5-нут, 6-чина.
ІІІ. Кормові коренеплоди : 1-буряк (а-кормовий, б-напівцукровий, в-цукровий) 2-морква кормова, 3-бруква, 4-ріпка, 5-турнепс.
ІV. Кормові бульбоплоди: 1-картопля, 2-топінамбур, 3-топінсоняшник.
V. Силосні культури: 1-кукурудза, 2-сорго цукрове, 3-сорго-суданкові гібриди, 4-соняшник.
VІ. Кормові баштанні культури: 1-кавун кормовий, 2-гарбуз (а-великоплідний, б-твердокорий, в-мускатний).
VІІ. Кормові капустяні культури: 1-гірчиця (а-біла, б-сиза), 2-капуста кормова, 3-редька олійна, 4-ріпак, 5- суріпка.
VІІІ. Кормові злакові трави: 1-суданська трава, 2-могар, 3-чумиза, 4-костриця (а-лучна, б-очеретяна), 5-волоснець сибірський, 6-грястиця збірна, 7-житняк гребінчастий, 8-лисохвіст лучний, 9-мітлиця лучна, 10-пирій безкореневищний, 11-райграс (а-багатоукісний, б-високий, в-пасовищний),
12-стоколос безостий, 13-тимофіївка лучна.
ІХ. Кормові бобові трави: 1-вика (а-посівна, б-волохата), 2-горох кормовий (пелюшка), 3- серадела, 4- буркун (а-білий, б-жовтий) 5-конюшина (а-багряна, б-олександрійська, в-персидська), 6-конюшина (а-червона, б-рожева, в-біла), 7-люпин багаторічний, 8-люцерна (а-посівна, б-жовта, в-мінлива), 9-еспарцет (а-посівний, б-піщаний, в-закавказький).
Х. Малопоширені і перспективні кормові культури: 1-борщівник Сосновського, 2-гірчак Вейриха, 3-рапонтик сафлоровидний, 4-сільфія пронизанолисткова, 5-кізлятник східний, 6-лядвенець рогатий, 7-мальва кучерява, 8-амарант.
Додаток В
Біологічні особливості кормових культур
І. Поділ і характеристика кормових культур за тривалістю життя:
- Однорічні – рослини, що плодоносять протягом року і відмирають;
- Дворічні – рослини, що в перший рік утворюють вегетативний орган з великим запасом поживних речовин і бруньками відростання (коренеплід, стеблоплід, коренева шийка), на другий рік відбувається відростання бруньок і вегетація закінчується утворенням насіння;
- Малорічні – рослини, що вегетують протягом 3-4-х років, а максимальні врожаї дають на першому - другому роках користу-вання;
- Середнього довголіття – рослини, що максимальні врожаї формують на другому - четвертому роках користування. Починаючи з 4-го року, рідше – з
5 - 6-го врожайність різко зменшується, що обмежує період їхнього продуктивного використання;
- Довгорічні – рослини, що максимальні врожаї формують з третього року життя і зберігають достатньо високу продуктивність на 8 -10-му році життя.
ІІ. Поділ і характеристика кормових культур за типами стадійного розвитку:
- Ярі кормові культури – рослини, в яких стадія яровизації протікає при звичайних температурах, що спостерігаються в умовах весняної сівби. Вони утворюють повноцінні генеративні органи і формують урожай у рік посіву;
- Озимі кормові культури – рослини, в яких стадія яровизації протікає при знижених температурах, що спостерігаються в умовах осіннього, або підзимнього посіву. У рік сівби рослини утворюють вегетативну масу (вкорочені паростки, листові розетки) і накопичують поживні речовини у вузлах кущіння, кореневих шийках, підземних стеблових і кореневих пагонах. На другий рік утворюють генеративні (плодоносні) стебла;
- Озимо-ярі кормові культури (зимуючі, дворучки) – рослини, які стадію яровизації здатні проходити за температурних умов осіннього, підзимнього і весняного посіву.
ІІІ. Поділ і характеристика кормових культур за здатністю до відростання після скошування (отавність):
- Добра отавність – рослини, в яких здатність вегетативної маси відростати після скошування проявляється інтенсивно і достатня для одержання повноцінного врожаю. Добру отавність мають рослини ярого і озимого типу, у яких генеративна фаза може наставати кілька разів за вегетацію;
- Задовільна отавність – рослини, в яких здатність вегетативної маси відростати після скошування проявляється менш інтенсивно, але достатня для повноцінного випасання худоби;
- Отавність слабо виражена, або зовсім відсутня – рослини, в яких здатність вегетативної маси відростати після скошування проявляється слабо (недостатня для одержання повноцінного врожаю і випасання худобі), або зовсім не проявляється.
ІV. Поділ і характеристика кормових культур за темпами росту і термінами дозрівання насіння:
- скоростиглі – рослини, що розвиваються у травні й утворюють достигле насіння у першій половині літа;
- середньостиглі – рослини, що цвітуть у першій половині червня й утворюють достигле насіння в липні;
- пізньостиглі – рослини, що цвітуть у липні й утворюють достигле насіння в серпні й пізніше.
Додаток Г