
- •Модуль 1. Класифікація, поширення та поживність кормових рослин і кормів
- •Тема 1. Класифікація рослинних кормів. Визначення поживності різних видів кормів
- •Тема 2. Групування і поживність рослин польового кормовиробництва
- •2.1. Урожайність і поживність кормових культур
- •Тема 3. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристика зернофуражних, злакових і бобових культур
- •3. 1. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних еколого-біологічних, морфологічних і господарських характеристик зернофуражних злакових і бобових культур
- •Тема 4. Визначення потреби в кормах
- •4.1. Розрахунок річної потреби господарства в кормах і витрати поживних речовин на планове виробництво продукції тваринництва з урахуванням приплоду
- •4.2. Річне завдання на виробництво тваринницької продукції
- •4.3. Орієнтовна структура витрати кормів на продукцію тваринництва з урахуванням приплоду, % витрати кормових одиниць
- •4.4. Розрахунок площі посіву кормових культур і потреби в насінні
- •Тема 5. Еколого-біологічна, морфологічна і господарська характеристики рослин зеленого і силосного конвеєра та коренеплідних культур
- •5.1. Підсумкова таблиця класифікації кормових культур за здатністю до силосування
- •5.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних і морфологічних характеристик кормових культур родини хрестоцвіті
- •5.3. Підсумкова таблиця вибіркового опису основних морфологічних ознак коренеплодів і господарських характеристик кормових коренеплідних культур
- •Модуль 2. Лучне кормовиробництво
- •Тема 6. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних бобових трав
- •6.1. Підсумкова таблиця вибіркового опису еколого-біологічних характеристик однорічних і багаторічних бобових трав
- •6.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних бобових трав
- •Тема 7. Еколого-біологічна і морфологічна характеристика однорічних і багаторічних злакових трав
- •7.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних злакових трав
- •Тема 8. Розрахунок навантаження, ємності та площі пасовища на гурт тварин
- •8.1. Вихідні дані для розробки пасовищезміни
- •8.2. Календарний план використання загонів на пасовищі
- •Тема 9. Добір видів трав у сумішках; розрахунок норми висіву насіння компонентів
- •9.1. Співвідношення насіння різних біологічних груп трав при висіву їх у травосуміші (за і.В. Ларіним)
- •9.2. Приклад розрахунку
- •9.3. Травосумішки
- •9.4. Травосумішка
- •Модуль 3. Конвеєрне виробництво кормів і насінництво кормових трав
- •Тема 10. Складання схеми та розрахунок зеленого конвеєра
- •10.1. Орієнтовна структура витрат кормів, % кормових одиниць
- •10.2. Орієнтовна схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби в Степу
- •10.3. Потреба в культурах зеленого конвеєра для заданого
- •Тема 11. Складання схеми та розрахунок силосного конвеєра
- •11.1. Орієнтовна схема силосного конвеєра в Степу
- •11.2. Надходження зеленої маси силосних культур та площі їх посіву
- •Тема 12. Сучасні технології заготівлі сіна, оцінювання його якості та облік
- •11.1. Якісні показники сіна з бобових трав (гост 4808 - 75)
- •Склад і поживність 1 кг найбільш поширених кормів та добавок для великої рогатої худоби [28, 29]
- •І. Поділ кормових культур на господарсько-ботанічні групи
- •Біологічні особливості кормових культур
- •Екологічні особливості кормових культур
- •V. Поділ і характеристика кормових культур за реакцією на фотоперіод:
- •Параметри для сівби основних с.-г. Культур у зоні Степу
- •Список рекомендованої літератури
7.2. Підсумкова таблиця вибіркового опису морфологічних ознак однорічних і багаторічних злакових трав
Трави |
Потужність і особливості будови кореневої системи |
Тип кущіння
|
Тип за висотою і облистяністю стебел |
Ознаки листка |
Тип і ознаки суцвіття |
Ознаки плоду і насіння |
1-16* |
|
|
|
|
|
|
*) однорічні: 1- Суданська трава, 2 - Могар, 3 - Чумиза, 4 - Райграс одно-річний, 5 - Вівсяниця (костриця) лучна, 6 - Вівсяниця (костриця) очеретяна; багаторічні: 7 - Волоснець сибірський, 8 - Грястиця збірна, 9 - Житняк гребінчастий , 10 - Лисохвіст лучний,11 - Мітлиця лучна, 12 - Пирій безкореневищний, 13 - Райграс багатоукісний, 14 - Райграс високий,
15 - Стоколос безостий, 16 - Тимофіївка лучна.
Тема 8. Розрахунок навантаження, ємності та площі пасовища на гурт тварин
План: Визначення площі пасовища та кількості загонів, складання схем пасовище- та сінокосозміни.
Завдання 1. Освоїти методику розрахунку площі пасовищ. Навчитися визначати кількість і розмір загонів. Визначити навантаження на пасовище й щільність поголів'я. Скласти схему пасовищезміни.
Матеріали й посібники. Завдання по поголів'ю худоби й площі природних пасовищ. Допоміжні таблиці – надходження зеленого корму по місяцях і цикл спасування, довідкова література.
Вступні пояснення. Трава пасовищ містить усі поживні речовини, необхідні для належного розвитку й високої продуктивності худоби. Зелений корм пасовищ є також найбільш дешевим.
У наш час у зоні південного Степу ще у невеликих масштабах проводиться робота зі створення культурних пасовищ, які за правильного підходу й використання можуть безперебійно забезпечувати тварин повноцінним кормом протягом усього літнього періоду.
Вихідні дані для виконання цієї роботи наведено у таблиці 8.1.
8.1. Вихідні дані для розробки пасовищезміни
Показники |
ВРХ |
Молод- няк ВРХ |
Коні |
Вівці |
Свині |
Урожайність травостою (У), ц/га |
165 |
140 |
130 |
110 |
140 |
Коефіцієнт використання травостою (К) |
0,8 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
0,6 |
Тривалість вегетаційного періоду (В), днів |
190 |
190 |
190 |
220 |
180 |
Можливий час перебування в одному загоні (А), днів |
4 дні |
||||
Поголів’я гурту, табуна, отари (Г) |
За завданням |
||||
Добова потреба в кормі (Н), кг |
70 |
50 |
40 |
8 |
8 |
Тривалість відростання (Т), днів |
32 |
30 |
30 |
32 |
28 |
Фронт випасання (Ф), м |
2,0 |
1,5 |
1,5 |
0,4 |
0,5 |
Норма води для пиття (л/добу) |
70 |
50 |
40 |
8 |
8 |
Порядок розрахунків:
Кількість циклів випасання Ц=В:Т, де В - тривалість вегетаційного періоду, днів;
Т – тривалість відростання травостою, днів.
Для раціонального використання пасовища необхідно розділити на загони, які використовуються по черзі.
Потрібна кількість загонів Кз = Т:А + Д , де А - можливий час перебування в одному загоні, днів; Д – додаткові загони (2-резерв, 2-загони для сінокосу;
2-для залуження).
За зоотехнічними вимогами тривалість випасання тварин у загоні не повинна перевищувати 6-7 днів, тому що яйця гельмінтів, що викидають із екскрементами тварини, після цього терміну переходять в інвазійний стан і худоба, яка пасеться, може їх поглинати разом із травою. До того ж після спасування травостою за сприятливих умов зволоження через 3-5 днів отава знову відростає й стає доступною для повторного використання, що приводить до зниження врожайності пасовищ.
Площа загону S = (Г·Н·А) : (У·К·100:Ц) га, де: Г – поголів’я стада, табуна, отари, голів; Н – денна потреба корму на одну голову, кг;
А - можливий час перебування в одному загоні, днів;
У – урожайність травостою, ц/га; К – коефіцієнт використання травостою.
Довжина загону а = 10000·S : (Г·Ф) м, де Ф – фронт випасання, м.
Ширина загону Ш = 10000·S : а (м).
Приклад. Для визначення кількісних параметрів проектованої пасовищезміни приймемо такі вихідні дані (для ВРХ):
Тривалість вегетаційного періоду (В), дні – 190.
Тривалість відростання травостою ( Тв), дні – 32.
Можливий час перебування тварин в одному загоні (А), днів – 4. Урожайність травостою ( У), ц/га – 165.
Добова потреба в кормі (Н), кг – 70.
Поголів'я тварин у стаді (Г), гол – 200.
Коефіцієнт використання травостою (К) – 0, 80.
Фронт випасання ( Ф), м – 2,0.
Кількість циклів випасання: 190 : 32= 6.
Мінімальна необхідна кількість загонів для організації пасовищезміни:
32 : 4 + 6= 14.
Площа загону: (200·70·4) : (165·0,8·100:6) = 25,45 га.
Довжина загону: (10000·25,45) : (200·2,0) = 636,3 м.
Ширина загону: 10000·25,45: 636,3 = 400 м.
Загальна площа пасовища буде залежати від величини гурту, що випасається, добової потреби тварин у зеленому кормі, урожайності, коефіцієнта використання травостою, тривалості пасовищного періоду. Маючи ці дані, можна розрахувати площу пасовища за формулою:
(Г·Н·В) : (У·К·100) = (200·70·190) : (165·0,8·100)=201,5 га.
До цієї площі додають ще 6 додаткових загонів (2-резерв, 2-загони для сінокосу; 2-для залуження) – 152,7 га.
Усього площа пасовищезміни буде 354,2 га.
Ємність (навантаження) пасовища (Є) визначають за формулою:
Є=У : (Н·В).
У цьому разі Є = 16500 кг : (70 кг·190 днів) = 1,24 голови на 1 га,
або норма пасовища на 1 голову тварин у наших посушливих незрошуваних умовах становить 1 : 1,24 = 0,81 га.
До цієї площі ще треба додати 30% площі страхового фонду (0,24 га).
Отже, на одну голову потрібно 1,05 га, а на 200 голів тварин необхідна площа пасовища 210 га. Це найбільш простий спосіб визначення площі пасовища.
Потім, беручи до уваги, що на пасовищі повинно бути розміщено 14 загонів, складаємо схему пасовищезміни за роками використання (рис. 8.1) та схему розміщення загонів і табору (рис. 8.2).
Маючи отримані розрахункові дані, студент повинен правильно скласти календарний план використання загонів на пасовищі для спасування худобою (приклад наведено у таблиці 8.2) і зробити висновок до теми (згідно з розрахунками і отриманими результатами).
Роки використання |
З а г о н и |
|||||||||||||
І |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
Перший |
4 |
5 |
Р |
ЗЖ |
С |
6 |
7 |
8 |
Р |
ЗЖ |
С |
1 |
2 |
3 |
Другий |
5 |
Р |
ЗЖ |
С |
6 |
7 |
8 |
Р |
ЗЖ |
С |
1 |
2 |
3 |
4 |
Третій |
Р |
ЗЖ |
С |
6 |
7 |
8 |
Р |
ЗЖ |
С |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Четвертий |
ЗЖ |
С |
6 |
7 |
8 |
Р |
ЗЖ |
С |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Р |
П’ятий |
С |
6 |
7 |
8 |
Р |
ЗЖ |
С |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Р |
ЗЖ |
Шостий |
6 |
7 |
8 |
Р |
ЗЖ |
С |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Р |
ЗЖ |
С |
Умовні позначення: Р –резерв; С – сінокосіння; ЗЖ – залуження; 1-8 – загони для випасання |
Рис. 8.1. Схема пасовищезміни:
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 00 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 |
||||||||
0 0 0 0 0 0 0 |
1 |
2 |
3 |
Т |
4 |
5 |
6 |
7 |
П |
П |
|||||||
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
||
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 |
||||||||
Умовні позначення: 1- 14 – загони; П – прогони; Т- табір; 0 – вітрозахисні насадження |
Рис. 8.2. Схема розміщення пасовищезміни і табору
Необхідним є також уміння студентів розв’язувати задачі з питань кормовиробництва.
Задача 1. Сумарна норма висіву збільшена до 140 %, у т. ч. злакових – 90, бобових – 50 %. Частка трав при створенні в Степу сінокісно-пасовищного травостою середнього терміну використання (4-6 років): житняк гребінчастий – 65 %, стоколос безостий – 25, люцерна синя – 35, еспарцет піщаний – 15 %. Норма висіву насіння в чистому вигляді відповідно: 15, 26, 24 та 100 кг/га. Визначити норму висіву насіння у суміші за створення травостою середнього терміну використання (кг/га).
Задача 2. Корові на день потрібно 5,8 к. о. трави. Стадо - 210 корів. Поживність 1 кг трави – 0,19 к. о. Загін стравлюється за 5 днів. Урожайність пасовища за один цикл стравлювання – 49 ц/га. Визначити площу загону на пасовищі.
Задача 3. Площа пасовища – 26 га. Продуктивність пасовища – 64 ц/га. Термін пасовищного періоду приблизно 220 днів. Одній корові на день потрібно 5,8 к. о. зеленого корму. Поживність трави – 0,19 к. о. Визначити ємність пасовища (корів).