1995 Року у представництві оон у Відні з метою інтенсифікації міжнародного співробітництва на

професійній основі шляхом обміну необхідною інформацією, думками і досвідом. У МАП на правах

членів входять асоціації прокурорів і прокурорські служби різних держав, організовані на рівні

країни, організації, агентства чи фонди, засновані для міжнародної допомоги з протидії і запобігання

злочинності, а також окремі прокурори на правах індивідуальних членів. Асоціація сприяє

створенню і реалізації проектів правових реформ, боротьбі з транснаціональною злочинністю.

Робочими органами МАП є загальні збори членів асоціації, виконавчий комітет МАП, президент і

два віце-президенти, Генеральний секретар, бюро МАП, конфліктна комісія.

78

Наглядове провадження – система документів, у якій зосереджено інформацію про

наглядову діяльність прокурора; містить копії всіх актів нагляду та інші документи.

Об’єкт і предмет прокурорського нагляду – це відправні змістові положення нагляду

прокурора за виконанням законів. Ці терміни не мають на сьогодні однозначного визначення.

У загальному розумінні об’єкт прокурорського нагляду – це те, що вивчає і оцінює прокурор з

позицій законності, відносно кого і де. Сутність такого об’єкта становить поведінка (діяльність,

бездіяльність, відповідні їх результати й наслідки), що має юридичне значення і регулюється законом.

Сутність предмета нагляду в загальному розумінні – це те, виходячи з чого прокурор оцінює

об’єкт свого нагляду. При цьому він виходить із вимог закону, норми якого мають бути дотримані.

Але предмет нагляду не варто зводити лише до наявності відповідного закону. Нагляд передбачає

його реалізацію, і лише в такому випадку можна говорити про предмет прокурорського нагляду.

Органи прокуратури – організаційно відокремлені установи єдиної централізованої

прокурорської системи, утворені на основі адміністративно-територіального розподілу держави

(територіальні прокуратури) або відповідно до правових відносин у різних сферах (спеціалізовані

прокуратури), які в межах своєї компетенції здійснюють відповідні функції і завдання від імені

прокуратури в цілому.

Повноваження прокурора – це сукупність його прав і обов’язків, встановлених законом з

урахуванням посади і сфери діяльності. Повноваження прокурора передбачають систему правових

заходів прокурорського нагляду.

Право визначається як вид і міра допустимої поведінки прокурора, а обов’язок – як вид і міра

необхідної, належної поведінки. Єдині повноваження кожен прокурор здійснює у межах своєї

компетенції.

Повноваження прокурора, за загальним правилом, не мають розпорядчого характеру, він не

адмініструє, за винятком тих галузей, де необхідні оперативні, невідкладні заходи (зокрема із

зупинення, усунення порушень закону, забезпечення розкриття злочинів). У цих галузях нагляду

повноваження прокурора носять імперативний характер, його вказівки є обов’язковими до

виконання. Повноваження прокурора підтверджуються відповідним посвідченням посадової особи

органів прокуратури України.

Подання прокурора – це правовий письмовий акт прокурорського реагування з вимогами

усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють. Компетентні особи повинні

розглянути подання невідкладно, не пізніше як у місячний строк вжити відповідних заходів і про

наслідки повідомити прокурора.

Правовий статус прокурора – це правове його положення, структуру якого складають:

громадянство, правосуб’єктність і обов’язки (повноваження), компетенція, завдання, законні інтереси,

функції, принципи діяльності, відповідальність, гарантії безпеки, правосвідомість, наявність

відповідних правових норм, без яких загалом не може бути правового статусу.

Принципи прокурорського нагляду – відправні, основні положення організації діяльності

прокуратури, зокрема: єдність, централізація, законність, незалежність, гласність, позапартійність,

захист прав і свобод громадян на засадах їх рівності, невідворотність відповідальності і запобігання

порушенням закону.

Припис прокурора – це письмовий акт прокурорського реагування про негайне усунення

очевидних порушень закону, що можуть завдати істотної шкоди. Припис вноситься посадовій особі

чи органу, які допустили такі порушення, або вищестоящому органу, особі, які правомочні усунути

ці порушення.

Прокурор – Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та

їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх

заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції

(ст. 56 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурорський нагляд – 1) вид державної діяльності прокурора, проведення перевірок

додержання і застосування норм Конституції України і Законів України; реалізується шляхом

здійснення періодичних (інколи комплексних) планових перевірок та перевірок за сигналом (скарги,

звернення громадян, інформація засобів масової інформації, громадських організацій тощо) про

79

факти порушення закону; 2) галузь юридичної науки, сукупність знань про законодавство, що

регулює діяльність прокурорів щодо здійснення нагляду, його форми, засоби і методи, проблеми

забезпечення ефективності цієї діяльності; 3) навчальна дисципліна у вищих і середніх юридичних

навчальних закладах, складається з Загальної частини, у якій розглядаються завдання, функції,

принципи прокурорського нагляду, система органів прокуратури, повноваження прокурорів тощо, та

Особливої частини, що висвітлює особливості здійснення прокурорського нагляду в окремих

напрямах діяльності, специфіку реагування прокурорів на різні види правопорушень.

Прокурорські працівники – прокурори, слідчі, науковці й науково-педагогічні працівники

установ прокуратури, яким у передбаченому порядку присвоєні відповідні класні чини чи військові

звання органів і установ військової прокуратури або які обіймають посади, за якими можуть

присвоюватися такі класні чини чи відповідні звання.

Прокурорсько-наглядові правовідносини – суспільні відносини, врегульовані нормами

права щодо організації і діяльності органів прокуратури зі здійснення нагляду за додержанням

законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при

застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи

громадян; нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих

питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і

службовими особами.

Протест прокурора – це письмове реагування прокурора, його заступника на акт, що

суперечить закону, з вимогою про перегляд органом, який його видав, або вищестоящим, про

скасування незаконного акта чи припинення його відповідно до закону, а також припинення

незаконних дій посадової особи, поновлення порушеного права. Протест спиняє дію

опротестованого акта і підлягає розгляду у десятиденний строк після надходження.

Система органів прокуратури – упорядкована законом сукупність самостійних органів

прокуратури, створених за адміністративно-територіальною або предметно-галузевою,

функціональною ознакою. Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура

України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах

обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові

прокуратури (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру»).

Спеціалізовані прокуратури – органи прокуратури, утворені за предметно-галузевою,

функціональною ознакою. В Україні діють такі спеціалізовані прокуратури: військові (регіонів,

Військово-Морських сил України на правах обласних та гарнізонів на правах міських), транспортні,

природоохоронні, прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у

кримінальних справах.

Структура прокуратури – це складова частина єдиних органів прокуратури для забезпечення

належної і ефективної її організації й діяльності. Структурні підрозділи органів прокуратури

створюються, як правило, за функціональною ознакою і виступають у вигляді відділів, управлінь

(головні управління) прокуратури та інших підрозділів на правах відділів і управлінь.

Структуру та штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури затверджує

Генеральний прокурор України.

Суб’єкти прокурорського нагляду – у вузькому розумінні це посадові особи органів

прокуратури, які згідно з Конституцією України (ст. 12) здійснюють від імені єдиної системи

прокуратури функцію нагляду за додержанням законів відповідними органами й особами. Ними

можуть бути: Генеральний прокурор України, прокурори обласного, районного рівнів, їхні

заступники, помічники, старші помічники, начальники управлінь, відділів, їхні заступники,

помічники та старші помічники, які у межах своєї компетенції здійснюють прокурорський нагляд.

Тактика прокурорського нагляду означає майстерність проведення кожної запланованої

наглядової дії з урахуванням конкретних обставин і умов та із застосуванням науково обґрунтованих

рекомендацій.

Функції прокуратури – вид, напрям, призначення певної діяльності прокуратури.

80

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові акти

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року

(Розділи II, VII, ХV) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – С. 141.

Кодекси України:

2. Бюджетний кодекс України: офіц. текст: зі змінами та доповнення станом на 12 січня 2011 року //

Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №№ 50–51. – С. 572.

3. Водний кодекс України: від 6 червня 1995 року № 213/95-ВР // Відомості Верховної Ради України.

– 1995. – № 24. – С. 189.

4. Господарський кодекс України: від 16 січня 2003 року № 436-ІV // Відомості Верховної Ради

України. – 2003. – № 18. – С. 144.

5. Житловий кодекс Української РСР: введений в дію Постановою від 30 червня 1983 року № 5465-X

// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. – № 28. – С. 574.

6. Земельний кодекс України: від 25 жовтня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. –

№№ 3–4. – С. 27.

7. Кодекс адміністративного судочинства України: від 6 липня 2005 року № 2747-ІV // Відомості

Верховної Ради України. – 2005. – № 35. – С. 446.

8. Кодекс України про адміністративні правопорушення: введений в дію Постановою Верховної Ради

Української РСР від 7 грудня 1984 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. –

С. 1122.

9. Кодекс України про надра: від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР // Відомості Верховної Ради

України. – 1994. – 6 вересня. – № 36.

10. Кодекс законів про працю України: від 10 листопада 1971 року № 322 // Відомості Верховної Ради

УРСР. – 1971. – № 50. – С. 375.

11. Кримінальний кодекс України: від 5 квітня 2001 року № 2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради

України. – 2001. – №№ 25–26.

12. Митний кодекс України: від 11 липня 2002 року № 92–ІV // Відомості Верховної Ради України. –

2002. – №№ 38–39. – С. 288.

13. Сімейний кодекс України: від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України – 2002. –

№№ 21–22. – С. 135.

14. Цивільний кодекс України: від 16 січня 2003 року № 435-ІV // Відомості Верховної Ради України. –

2003. – № 40. – С. 356.

15. Цивільний процесуальний кодекс України: від 18 березня 2004 року № 1618-ІV // Відомості

Верховної Ради України. – 2004. – №№ 40–41. – С. 492.

Закони України:

16. Про прокуратуру: від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (у редакції 2001 року із змінами та

доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – С. 793.

17. Про міліцію: від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4.

18. Про освіту: від 23 травня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34. – С. 451.

19. Про місцеве самоврядування в Україні: від 21 травня 1997 року № 280/97 // Відомості Верховної

Ради України. – 1997. – № 24. – С. 170.

20. Про місцеві державні адміністрації: від 9 квітня 1999 року № 586-XIV // Відомості Верховної Ради

України. – 1999. – №№ 20–21. – С. 190.

21. Про власність // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – С. 249.

22. Про приватизацію державного майна: від 4 березня 1992 року // Відомості Верховної Ради України.

– 1997. – № 17. – С. 122.

23. Про приватизацію невеликих державних підприємств: від 6 березня 1992 року // Відомості

Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – С. 350.

24. Про особливості приватизації майна агропромислового комплексу: від 10 липня 1996 року //

Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 41. – С. 188.

25. Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва: від 14 вересня 2000 року //

Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 45. – С. 375.

81

26. Про управління об’єктами державної власності: від 21 вересня 2006 року // Відомості Верховної

Ради України. – 2006. – № 46. – С. 456.

27. Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації: від 7 липня

1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 37. – С. 332.

28. Про оренду державного та комунального майна: від 10 квітня 1992 року // Відомості Верховної

Ради України. – 1992. – № 30. – С. 416.

29. Про цінні папери та фондовий ринок: від 23 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради України.

– 2006. – № 31. – С. 268.

30. Про зовнішньоекономічну діяльність: від 16 квітня 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. –

1991. – № 29. – С. 377.

31. Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах: від 15 вересня

1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 27. – С. 294.

32. Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності

від 5 жовтня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №№ 5–6. – С. 44.

33. Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті від 23 вересня 1994 року // Відомості

Верховної Ради України. – 1994. – № 40. – С. 364.

34. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної

Ради України. – 2001. – № 29. – С. 137.

35. Про цінні папери й фондову біржу: від 18 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. –

1991. – № 38. – С. 508.

36. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: від 30 жовтня 1996 року // Відомості

Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – С. 292.

37. Про обіг векселів в Україні: від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. –

№ 24. – С. 128.

38. Про енергозбереження: від 1 липня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 30.

– С. 283.

39. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або

фінансуванню тероризму: в редакції від 18 травня 2010 року // Офіційний вісник України. – 2010. –

№ 39.

40. Про електроенергетику: від 16 жовтня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. –

№ 1. – С. 1.

41. Про нафту і газ: від 12 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 50. –

С. 262.

42. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: від 1 червня 2000 року // Відомості

Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – С. 299.

43. Про ціни і ціноутворення: від 3 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 52.

– С. 650.

44. Про банки і банківську діяльність: від 7 грудня 2000 року № 2121-III // Відомості Верховної Ради

України. – 2001. – №№ 5–6. – С. 30.

45. Про Національний банк України: від 20 травня 1999 року № 679-ХІV // Відомості Верховної Ради

України. – 1999. – № 29. – С. 238.

46. Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: від 20 вересня 2001 року № 2740-III // Відомості

Верховної Ради України. – 2002. – № 5. – С. 30.

47. Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших

фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: від

6 лютого 2003 року № 485-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 14. – С. 104.

48. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР //

Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 40. – С. 364.

49. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: від 5 квітня 2001 року № 2346-ПІ // Відомості

Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – С. 137.

50. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: від 24 січня 1995 року

№ 20/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – С. 35.

51. Про охорону дитинства: від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. –

2001. – № 30. – С. 142.

52. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей: від 2 червня 2005 року

№ 2623-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 26. – С. 354.

82

53. Про попередження насильства в сім’ї: від 15 листопада 2001 року № 2789-III // Відомості Верховної

Ради України. – 2002. – № 10. – С. 70.

54. Про професійно-технічну освіту: від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР // Відомості Верховної Ради

України. – 1998. – № 32. – С. 215.

55. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: від 5 лютого 1993 року

№ 2998-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 16. – С. 167.

56. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування: від 13 січня 2006 року № 2342-ІV // Відомості Верховної

Ради України. – 2005. – № 6. – С. 147.

57. Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо

використання дитини для жебракування: від 15 січня 2009 року № 894-4 // Відомості Верховної

Ради України. – 2009. – № 26. – С. 325.

58. Про соціальну роботу з дітьми та молоддю: від 21 червня 2001 року № 2558-ІІІ // Відомості

Верховної Ради України. – 2009. – № 23. – С. 284.

59. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сімей, які

усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування: від

23 вересня 2008 року № 573-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 7. – С. 70.

60. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування: від 13 січня 2006 року № 2342-ІV // Відомості Верховної

Ради України. – 2011. – № 10. – С. 63.

61. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: від 21 березня 1991 року № 875-XII: зі

змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 48. – С. 564.

62. Про реабілітацію інвалідів в Україні: від 6 жовтня 2005 року № 2961-IV // Відомості Верховної

Ради України. – 2009. – № 23. – С. 284.

63. Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам: від 18 травня

2004 року № 1727-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 25. – С. 338.

64. Основи законодавства України про охорону здоров’я: від 19 листопада 1992 року № 2801-XII //

Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 10. – С. 63.

65. Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам: від 16 листопада

2000 року № 2109-III // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 38. – С. 535.

66. Про Основи законодавства України про охорону здоров’я: від 19 листопада 1992 року № 2801–XII //

Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 10. – С. 63.

67. Про захист населення від інфекційних хвороб: від 6 квітня 2000 року № 1645-III // Відомості

Верховної Ради України. – 2009. – № 36–37. – С. 511.

68. Про лікарські засоби: від 4 квітня 1996 року № 123/96 // Відомості Верховної Ради України. – 2010.

– № 31. – С. 415.

69. Про Державний бюджет України на 2011 рік // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №№ 7–

8. – С. 52.

70. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: від 24 лютого 1994 року

№ 4004-XII // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – №№ 5–8. – С. 78.

71. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: від 1 червня 2000 року № 1775-III //

Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 11. – С. 69.

72. Про благодійництво та благодійні організації: від 16 вересня 1997 року № 531/97 // Відомості

Верховної Ради України. – 2010. – № 29. – С. 392.

73. Про гуманітарну допомогу: від 22 жовтня 1999 року № 1192 // Відомості Верховної Ради України. –

2010. – № 8. – С. 62.

74. Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист

населення: від 12 грудня 1991 року № 1972-XII // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 6.

– С. 41.

75. Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на

засадах сімейної медицини на період до 2011 року: від 22 січня 2010 року № 1841-VI (не набрав

чинності) // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 13. – С. 126.

76. Про оплату праці: від 25 березня 1995 року № 108/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. –

2011. – № 6. – С. 44.

77. Про колективні договори і угоди від 1 липня 1993 року № 3356-XII // Відомості Верховної Ради

України. – 2008. – № 25. – С. 240.

83

78. Про відпустки: від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. –

2010. – № 31. – С. 417.

79. Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати:

від 19 жовтня 2000 року № 2050-III // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 14. – С. 96.

80. Про індексацію грошових доходів населення: від 6 лютого 2003 року № 491-IV // Відомості

Верховної Ради України. – 2008. – №№ 5–8. – С. 78. (Зміни діють по 31 грудня 2008 року.)

81. Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції: від 18 жовтня 2006 року

№ 251-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 50. – С. 496.

82. Про боротьбу з корупцією: від 5 жовтня 1995 року № 356/95-ВР // Відомості Верховної Ради

України. – 2007. – № 9. – С. 67.

83. Про охорону навколишнього природного середовища: від 25 червня 1991 року № 1264-XII //

Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 48. – С. 564.

84. Про охорону атмосферного повітря: від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII // Відомості Верховної

Ради України. – 2004. – № 36. – С. 434.

85. Про поводження з радіоактивними відходами: від 30 червня 1995 року № 255/95-ВР // Відомості

Верховної Ради України. – 2011. – № 10. – С. 63.

86. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: від 8 лютого 1995 року № 39/95-ВР //

Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 10. – С. 63.

87. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: від 24 лютого 1994 року

№ 4004–XII // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – №№ 5–8. – С. 78. (Зміни діють по 31

грудня 2008 року.)

88. Про екологічну експертизу: від 9 лютого 1995 року № 45/95-ВР // Відомості Верховної Ради

України. – 2009. – № 30. – С. 428.

89. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської

катастрофи: від 27 лютого 1991 року № 791а-XII // Відомості Верховної Ради України. – 2009. –

№ 51. – С. 759.

90. Про природно-заповідний фонд України: від 16 червня 1992 року № 2456-XII // Відомості

Верховної Ради України. – 2010. – № 11. – С. 112.

91. Про тваринний світ: від 13 грудня 2001 року № 2894-III // Відомості Верховної Ради України. –

2010. – № 10. – С. 108.

92. Про охорону атмосферного повітря: від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII // Відомості Верховної

Ради України. – 2004. – № 36. – С. 434.

93. Про поводження з радіоактивними відходами: від 30 червня 1995 року № 255/95-ВР // Відомості

Верховної Ради України. – 2011. – № 10. – С. 63.

94. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: від 8 лютого 1995 року № 39/95-ВР //

Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 10. – С. 63.

95. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: від 24 лютого 1994 року

№ 4004-XII // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – №№ 5–8. – С. 78. (Зміни діють по

31 грудня 2008 року).

Міжнародно-правові акти:

96. Загальна декларація прав людини (ООН, 1948 рік): [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://zakon.nau.ua

97. Міжнародна конвенція «Про захист прав людини і основоположну свобод»: від 4 листопада

1950 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 26. – С. 216.

98. Конвенція ООН про права дитини: ратифікована постановою Верховної Ради УРСР від 27 лютого

1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 13. – С. 145.

99. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, до якої

приєдналась Україна (Указ Президії Верховної Ради УРСР від 23 серпня 1989 року) // Відомості

Верховної Ради УРСР. – 1989. – № 36. – С. 108.

100. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції: від 31 жовтня 2003 року // Відомості

Верховної Ради України. – 2006. – № 50. – С. 496.

101. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату: ратифікована Законом України від 29 жовтня 1996 року

№ 435/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 50. – С. 277.

102. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних

злочинним шляхом, та про фінансування тероризму: від 16 травня 2005 року: ратифікована з

заявами і застереженнями Законом від 17 листопада 2010 року № 2698-VI.

84

103. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних

речовин: від 20 грудня 1988 року: ратифікована постановою Верховної Ради УРСР від 25 квітня

1991 року № 1000-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 24. – С. 277.

104. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: від 16 грудня 1966 року: ратифіковано

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року № 2148-VIII.

105. Міжнародні пакти про громадянські і політичні права, про економічні, соціальні та культурні права

(ООН, 1966 рік): ратифіковані Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня

1973 року № 2148-VIII.

106. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод (Рада Європи, 1950 рік) //

Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 26. – С. 216.

107. Європейська соціальна хартія (Рада Європи, 1961 рік, переглянута 1996 року): ратифікована

законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. –

№ 43. – С. 418.

108. Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. // Міжнародне бюро праці, 2001–2008. –

Т. 1. – С. 416, 545, 601.

109. Конвенція (№ 87) про свободу асоціації та захист права на організацію, 1948 рік (І/55):

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua

110. Конвенція (№ 98) про право на організацію та на ведення колективних переговорів: 1949 року

(І/434) // Інформаційний бюлетень Міністерства праці України «Людина і праця». – 1994. – №№ 9–

10.

111. Конвенція (№ 135) про представників працівників: 1971 року (ІІ/962): ратифікована Законом

України від 15 травня 2003 року № 798-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 30. –

С. 255.

112. Конвенція (№ 141) про організації сільських працівників: 1975 року (І/1014): [Електронний ресурс].

– Режим доступу: http://zakon.nau.ua

113. Конвенція (№ 151) про трудові відносини на державній службі: 1978 року (ІІ/1135): [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua

114. Конвенція (№ 29) про примусову працю: 1930 року (І/124) // Конвенції Міжнародної організації

праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 1.

115. Конвенція (№ 105) про скасування примусової праці: 1957 року (І/627) // Відомості Верховної Ради

України. – 2000. – № 48. – С. 41.

116. Конвенція (№ 100) про рівну винагороду: 1951 року (І/538) // Конвенції Міжнародної організації

праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 1.

117. Конвенція (№ 111) про дискримінацію в галузі праці й занять: 1958 року (І /648) // Конвенції

Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 2.

118. Конвенція (№ 156) про працівників із сімейними обов’язками: 1981 року (ІІ/1201) // Конвенції

Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 2.

119. Рекомендація (№ 165) про працівників із сімейними обов’язками: 1981 року (ІІ/1206) // Конвенції

Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 2.

120. Конвенція (№ 168) про сприяння зайнятості та захист від безробіття: 1988 року (ІІ/1373) //

Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. –

Т. 2.

121. Конвенція (№ 142) про розвиток людських ресурсів: 1975 року (ІІ/1025) // Конвенції Міжнародної

організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 2. – С. 127–130.

122. Рекомендація (№ 195) про розвиток людських ресурсів: освіта, підготовка кадрів і безперервне

навчання: 2004 року (ІІІ/1655) // Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. –

Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 2.

123. Рекомендація (№ 99) про перекваліфікацію інвалідів: 1955 року (І/601) // Конвенції та рекомендації

Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 2.

124. Конвенція (№ 159) про професійну реабілітацію інвалідів: 1983 року (ІІ/1262) // Відомості

Верховної Ради України. – 2003.

125. Рекомендація (№ 168) про професійну реабілітацію та працевлаштування інвалідів: 1983 року

(ІІ/1266) // Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці,

2001–2008. – Т. 3.

126. Конвенція (№ 158) про припинення трудових відносин: 1982 року (ІІ/1223) // Конвенції

Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 3.

85

127. Конвенція (№ 81) про інспекцію праці: 1947 року (І/416) // Відомості Верховної Ради України. –

2005. – № 1. – С. 11.

128. Конвенція (№ 144) про тристоронні консультації (міжнародні трудові норми): 1976 року (ІІ/1063) //

Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. –

Т. 2.

129. Рекомендація (№ 91) про колективні договори: 1951 року (І/545) // Відомості Верховної Ради

України. – 1994. – № 23. – С. 165.

130. Конвенція (№ 154) про колективні переговори: 1981 року (ІІ/1180) // Відомості Верховної Ради

України. – 1995. – № 23. – С. 165.

131. Конвенція (№ 173) про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця:

1992 року (ІІ/1426) // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – №№ 2–3. – С. 39.

132. Конвенція (№ 26) про процедуру встановлення мінімальної заробітної плати: 1928 року (І/104) //

Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. –

Т. 1.

133. Конвенція (№ 99) про процедуру встановлення мінімальної заробітної плати в сільському

господарстві: 1951 року (І/534) // Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. –

Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 1.

134. Конвенція (№ 131) про встановлення мінімальної заробітної плати: 1970 року (ІІ/907) // Конвенції

Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 1.

135. Рекомендація (№ 135) про встановлення мінімальної заробітної плати: 1970 року (ІІ/911) //

Конвенції та Рекомендації Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. // Міжнародне бюро

праці, 2001–2008. – Т. 1.

136. Конвенція (№ 95) про охорону заробітної плати: 1949 року (І/486) // Конвенції Міжнародної

організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 1.

137. Рекомендація (№ 85) про охорону заробітної плати: 1949 року (І/493) // Конвенції та Рекомендації

Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 1.

138. Конвенція (№ 177) про надомну працю: 1996 року (ІІ/1477) // Конвенції Міжнародної організації

праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 3.

139. Конвенція (№ 52) про оплачувані відпустки: 1936 року (І/253) // Конвенції Міжнародної організації

праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 1.

140. Рекомендація (№ 31) про запобігання нещасним випадкам на виробництві: 1929 року (І/118) //

Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. –

Т. 1.

141. Конвенція (№ 155) про безпеку та гігієну праці: 1981 року (ІІ/1186) // Конвенції Міжнародної

організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 1.

142. Конвенція (№ 62) про техніку безпеки в будівництві: 1937 року (І/278) // Конвенції Міжнародної

організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 1.

143. Конвенція (№ 176) про безпеку та гігієну праці на шахтах: 1995 року (ІІ/1456) // Конвенції

Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 3.

144. Конвенція (№ 184) про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві: 2001 року (ІІІ/1591) //

Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. –

Т. 3.

145. Конвенція (№ 182) про найгірші форми дитячої праці: 1999 року (ІІ/1542) // Відомості Верховної

Ради. – 2000. – № 48. – С. 412.

146. Конвенція (№ 143) про працівників-мігрантів (додаткові положення): 1975 року (ІІ/1049) //

Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. –

Т. 2.

147. Конвенція (№ 26) про процедуру встановлення мінімальної заробітної плати: 1928 року (І/104) //

Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. –

Т. 1.

148. Конвенція (№ 12) про відшкодування у разі нещасних випадків: 1921 року (І/57) // Конвенції

Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 1.

149. Конвенція (№ 42) про відшкодування у разі професійних захворювань: 1934 року (І/212) //

Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. –

Т. 1.

150. Конвенція (№ 44) про безробіття: 1934 року (І/219) // Конвенції Міжнародної організації праці

(МОП): зб. у 3 т. – Міжнародне бюро праці, 2001–2008. – Т. 1.

86

151. Конвенція (№ 183) про перегляд Конвенції 1952 року про охорону материнства: 2000 року (ІІІ/1579)

// Конвенції Міжнародної організації праці (МОП): зб. у 3 т. - Міжнародне бюро праці, 2001–2008. –

Т. 1.

Укази Президента України:

152. Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, стипендій, пенсій

та інших соціальних виплат: від 12 травня 1996 року № 333/96 // Урядовий кур’єр. – 1996. –

№№ 84–85. - 14 травня.

153. Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції: від 18 листопада

2005 року № 1615/2005: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua

154. Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів: від 4 жовтня 1994 року

№ 567/94: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua

155. Про заходи щодо забезпечення валютного і експертного контролю: від 7 вересня 1994 року:

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua

156. Про врегулювання порядку отримання резидентами кредитів, позик в іноземної валюті від

нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства: від

27 червня 1999 року // Офіційний вісник України. – 1999. – № 27.– 23 липня.

157. Про заходи щодо посилення захисту прав громадян, які є вкладниками банків, та інших клієнтів

банків і забезпечення стабільності у банківській системі: від 18 липня 2006 року № 624/2006 //

Офіційний вісник України. – 2006. – № 29. – С. 2084.

158. Про концепцію дальшого реформування оплати праці в Україні: від 25 грудня 2000 року

№ 1375/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 52. – С. 2257.

159. Про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості із заробітної плати: від

7 травня 2001 року № 292 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 20. – С. 832.

160. Про додаткові заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення: від 27 січня

2010 року № 70/2010 // Офіційний вісник Президента України. – 2010. – № 5. – С. 136.

161. Про вдосконалення державного управління у сфері протидії ВІЛ і інфекції СНІДу та туберкульозу в

Україні: від 30 листопада 2005 року № 1674/2005 // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 233. – 7 грудня.

162. Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей: від 5 травня 2008 року

№ 411/2008 // Урядовий кур’єр. – 2008. – № 86. – 14 травня.

163. Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей: від 11 липня 2005 року № 1086/2005 //

Офіційний вісник України. – 2005. – № 28. – С. 1618.

164. Про додаткові заходи щодо захисту прав та законних інтересів дітей: від 4 травня 2007 року

№ 376/2007 // Урядовий кур’єр. – 2007. – № 84. – 16 травня.

165. Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей: від 5 травня 2008 року

№ 411/2008 // Урядовий кур’єр. – 2008. – № 86. – 14 травня.

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

166. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці: від 24 грудня 1999 року № 13 //

Зб. постанов Пленуму Верховного Суду України (1972–2008). – Х., 2008. – С. 395.

167. Судова практика Верховного Суду України у справах про адміністративні правопорушення: за заг.

ред. П.П. Пилипчука. – К.: Ін Юре, 2007. – 328 с.

Постанови Кабінету Міністрів України:

168. Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності: від 14 квітня 1999 року № 593 // Офіційний вісник

України. – 1999. – № 15.

169. Про типові платіжні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних

застережень до умови за гарантією зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають

розрахунки в іноземної валюті: від 21 червня 1995 року № 444: [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://zakon.nau.ua

170. Про затвердження Порядку проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, природний

газ, житлово-комунальні послуги та послуги водопостачання і водовідведення: від 7 червня

2000 року № 934 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 23.

171. Положення про Державну інспекцію з енергозбереження: від 29 червня 2000 року № 1039 //

Офіційний вісник України. – 2000. – № 26/ – 14 липня.

172. Положення про порядок відключення споживачів від джерел енергопостачання: від 31 серпня

1995 року № 705 // Урядовий кур’єр. – 1995. – №№ 133–134. – 7 вересня.

87

173. Правила користування електричною енергією для населення: від 26 липня 1999 року № 1357 //

Офіційний вісник України. – 1999. – № 30. – 13 серпня.

174. Порядок здійснення державного нагляду в електроенергетиці: від 15 лютого 1999 року № 189 //

Офіційний вісник України. – 1999. – № 7. – 5 березня.

175. Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України: від 19 липня

2000 року № 1136 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 29. – 4 серпня.

176. Про затвердження порядку застосування санкцій за порушення законодавства про

електроенергетику: від 19 липня 2000 року № 1139 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 29. – 4

серпня.

177. Про забезпечення дисципліни розрахунків за спожиті природний газ, теплову та електричну

енергію: від 17 січня 2000 року № 59 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 3. – 4 лютого.

178. Про внесення змін до Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання

електричної і теплової енергії: від 13 лютого 2006 року № 131 // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 61. –

31 березня.

179. Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну

програму реабілітації та адаптації інвалідів: від 22 лютого 1992 року: [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://zakon.nau.ua

180. Про затвердження положення про медико-соціальну експертизу: від 3 грудня 2009 року № 1317 //

Офіційний вісник України. – 2009. – № 95. – С. 326.

181. Про затвердження Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими

засобами реабілітації і формування відповідного державного замовлення, переліку таких засобів:

від 29 листопада 2006 року № 1652 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 48. – С. 319.

182. Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні»: від 31 січня 2007 року № 70 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 8. – С. 282.

183. Про затвердження Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг: від

31 січня 2007 року № 80 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 8. – С. 292.

184. Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями: від 19 липня 2006 року № 999 //

Офіційний вісник України. – 2006. – № 30. – С. 2130.

185. Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне

обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування: від 14 лютого 2007 року № 228 //

Офіційний вісник України. – 2007. – № 12. – С. 446.

186. Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою: від 3 квітня 1993 року

№ 244 (зі змінами, внесеними ПКМУ від 3 квітня 1996 року № 400): [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://zakon.nau.ua

187. Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників,

оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничну суму заробітної

плати (доходу), з яких справляються страхові внески до соціальних фондів: від 7 березня 2001 року

№ 225 (зі змінами) // Офіційний вісник України. – 2001. – № 11. – С. 436.

188. Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної

плати у зв’язку з порушенням терміну її виплати: від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами,

внесеними ПКМУ від 23 квітня 1999 року № 692) // Офіційний вісник України. – 1997. – № 52.

189. Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати: від 8 лютого 1995 року № 100

(зі змінами) // Урядовий кур’єр. – 1995. – № 27. – від 18 лютого.

190. Про затвердження Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року: від

27 грудня 2006 року № 1849 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 1. – С. 35.

191. Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я

та вищих медичних закладах освіти: від 17 вересня 1996 року № 1138 // Урядовий кур’єр. – 1996. –

№№ 181–182. – 26 вересня.

192. Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення: від 17 липня

2003 року № 1078 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29. – С. 1471.

193. Про утворення Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини: від 25 березня

2006 року № 367 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 13. – С. 873.

194. Про затвердження типових положень про службу у справах дітей: від 30 серпня 2007 року № 1068 //

Офіційний вісник України. – 2007. – № 66. – С. 2541.

195. Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини: від 24 вересня

2008 року № 866 // Урядовий кур’єр. – 2008. – № 204. – 30 жовтня.

88

196. Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за

дотриманням прав усиновлених дітей: від 8 жовтня 2008 року № 905 // Урядовий кур’єр. – 2008. –

№ 209. – 7 листопада.

197. Про затвердження Положення про центр медико-соціальної реабілітації неповнолітніх: від

6 вересня 1996 року № 1072: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua

198. Про затвердження Положення про Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту: від

8 листопада 2006 року № 1573 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45. – С. 301.

199. Про затвердження Положення про кримінальну міліцію у справах дітей: від 8 липня 1995 року

№ 502 // Урядовий кур’єр. – 1995. – №№ 111–112/ – 27 липня.

Накази Генерального прокурора України:

200. Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України: від 19 вересня 2005 року № 1

(зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 11 травня 2007 року № 21) //

Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2009. – № 12.

201. Про особливості організації роботи прокуратур міст з районним поділом: від 30 грудня 2010 року

№ 1/2 гн: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua

202. Про організацію правозахисної діяльності органів прокуратури України: від 12 квітня 2011 року

№ 3гн: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua

203. Про особливості організації прокурорського нагляду за додержанням законів щодо охорони

навколишнього природного середовища та використання земель: від 23 жовтня 2009 року № 3/2 гн

(зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора України від 10 вересня 2010 року

№ 3/2 гн-1, від 6 грудня 2010 року № 3/2 гн-2, від 16 грудня 2010 року № 6 гн-3 / № 3/2 гн-3) //

Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2009. – № 12.

204. Про сферу та особливості організації діяльності органів прокуратури на транспорті: від 19 вересня

2005 року № 3/3 гн: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uapravo.net

205. Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх: від

15 квітня 2004 року № 6/1 гн (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від

21 квітня 2008 року № 820ц) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2009. –

№ 12.

206. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законодавства у сфері боротьби з

корупцією: від 7 травня 2004 року № 10 гн: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://zakon.nau.ua

207. Про організацію роботи органів прокуратури України з реалізації принципу гласності: від 14 липня

2006 року № 11 гн (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 30 липня

2010 року № 11 гн-1) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2009. – № 12.

Накази:

208. Про затвердження порядку оформлення правонаступництва за зобов’язаннями реорганізованих

колективних сільськогосподарських підприємств: наказ Міністерства аграрної політики України від

14 березня 2001 року № 63 (зі змінами, внесеними наказом МАП від 20 липня 2004 року № 261) //

Офіційний вісник України. – 2001. – № 15. – С. 666.

209. Про затвердження Положення про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної

діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій,

передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»: наказ

Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17 квітня 2000 року № 52 //

Офіційний вісник України. – 2000. – № 19. – 26 травня.

210. Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів): наказ Міністерства

економіки та з питань європейської інтеграції України від 29 червня 2000 року № 136 // Офіційний

вісник України. – 2000. – № 30. – 11 серпня.

211. Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності: наказ Міністерства охорони

здоров’я України від 7 квітня 2004 року № 183 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 17. –

С. 1235.

212. Про затвердження Типового положення про будинок дитини: наказ Міністерства охорони здоров’я

України від 18 травня 1998 року № 123: зареєстрований у Міністерстві юстиції України 9 червня

1998 року № 372/2812 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 23. – 25 червня.

89

213. Про затвердження форми акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі

охорони здоров’я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену

дитину та Інструкції про порядок його заповнення: наказ Міністерства охорони здоров’я України та

Міністерства внутрішніх справ України від 17 березня 2004 року № 142/275 // Офіційний вісник

України. – 2004. – № 13. – С. 947.

214. Про затвердження типових положень про будинки-інтернати (пансіонати) для громадян похилого

віку, інвалідів та дітей: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня

2001 року № 549 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 5. – С. 212.

215. Про затвердження інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ щодо протидії дитячій

злочинності: наказ міністра внутрішніх справ України від 26 листопада 2008 року № 367:

[Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.bezpekagromad.org.ua

216. Про затвердження Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно

вживають наркотичні засоби, психотропні речовини: наказ Міністерства охорони здоров’я України,

Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України та Генеральної прокуратури

України від 10 жовтня 1997 року № 306/ 680/21/66/5 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 48. –

С. 440.

Положення:

217. Про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю: затверджене

постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 50 (зі змінами) // Офіційний

вісник України. – 2003. – № 4. – С. 111.

218. Положення про психологічну службу системи освіти України: від 3 травня 1999 року № 127,

затверджене наказом Міністерства освіти України від 30 грудня 1999 року за № 922/4215 //

Офіційний вісник України. – 2000. – № 1. – 21 січня.

219. Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу:

затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2003 року № 616 // Офіційний

вісник України. – 2003. – №№ 18–19. – С. 829.

220. Порядок постачання електричної енергії споживачам: затверджений постановою Кабінету Міністрів

України від 24 березня 1999 року № 441 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 12. – 9 квітня.

221. Порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове

державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту

нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів: затверджений

наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 року № 72 //

Офіційний вісник України. – 2003. – № 23. – С. 625.

222. Порядок надання Держфінмоніторингом України Генеральній прокуратурі України узагальнених

матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням)

доходів або фінансуванням тероризму, та отримання інформації про хід їх опрацювання:

затверджений наказом Міністерства фінансів України, Державного департаменту фінансового

моніторингу України та Генеральної прокуратури України від 20 серпня 2003 року № 98/40 //

Офіційний вісник України. – 2003. – № 86.

Підручники, посібники, монографії, наукові статті:

1. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: навч. та наук.-практ. посіб. / Андрейцев В.І. – К., 2002.

2. Андрущенко І. Банківська таємниця та легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом /

І. Андрущенко // Вісник прокуратури. – 2002. – № 6.

3. Бандурка О.М. Адміністративний процес: підручн. для вищ. навч. закл. / Бандурка О.М.,

Тищенко М.М. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336 с.

4. Бахрах Д.Н. Состав административного проступка: учеб. пособ. / Бахрах Д.Н. – Свердловск: СЮИ,

1987. – 68 с.

5. Батак О. Основні види відповідальності у суб’єктів господарювання у сфері ЗЕД / О. Батак //

Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 10. – С. 144.

6. Бебель О.О. Організація прокурорського нагляду за додержанням митного законодавства /

Бебель О.О. // Матеріали семінару 5–6 червня 2008 року «Основні напрями прокурорської

діяльності». – Ужгород, 2008. – С. 33.

90

7. Боєва О.С. Застосування Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо захисту

права на отримання винагороди за працю / Боєва О.С. // Держава і права: зб. наук. праць. – К:

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2006. – Вип. 34. – С. 318–322.

8. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні / Болотіна Н.Б. – К.:

Знання, 2005. – С. 254–381.

9. Ващенко С.В. Провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень:

навч. посіб. / Ващенко С.В., Поліщук В.Г.; за заг. ред. Петкова В.П. – Запоріжжя: Юридичний

інститут МВС України, 2000. – 72 с.

10. Війтєв Ю. Прокурорський нагляд і проблеми дитячої бездоглядності / Ю. Війтєв // Прокуратура.

Людина. Держава. – 2004. – № 7. – С. 58–64.

11. Войцишен В. Організація прокурорського нагляду за додержанням законодавства у паливно-

енергетичній сфері / Войцишен В. // Матеріали семінару 5–6 червня 2008 року «Основні напрями

прокурорської діяльності». – Ужгород, 2008. – С. 60.

12. Войцишен В. Протидія корупції як багатоаспектна проблема / В. Войцишен // Вісник прокуратури. –

2009. – № 9. – С. 14.

13. Голосніченко І.П. Проблеми удосконалення прогалин у правовому регулюванні порушення

провадження в справі про адміністративне правопорушення / І.П. Голосніченко // Адміністративна

реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції: зб. наук. праць. – К.: АДЕФ-Україна, 2003. –

С. 46–51.

14. Голомша М. Легалізація відносин власності – основа протидії відмиванню нелегальних доходів /

М. Голомша // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2008. – № 2. – С. 26.

15. Голуб Ю. Нагляд за додержанням законодавства про оплату праці / Ю. Голуб // Вісник прокуратури.

– 2003. – № 11. – С. 13–15.

16. Гончарова О.Л. Організація прокурорського нагляду за додержанням законів щодо запобігання та

протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом / Гончарова О.Л. //

Матеріали семінару 5–6 червня 2008 року «Основні напрями прокурорської діяльності». – Ужгород,

2008. – С. 40.

17. Гошовський М. Проведення прокурорських перевірок у сфері прихованих трудових відносин /

Гошовський М. // Матеріали семінару 5–6 червня 2008 року «Основні напрями прокурорської

діяльності». – Ужгород, 2008.

18. Грицаєнко Л.Р. Історико-правові витоки інституту прокуратури України / Л.Р. Грицаєнко // Вісник

прокуратури. – 2008. – № 2. – С. 94–104.

19. Грицаєнко Л.Р. Прокуратура в країнах Європи / Л.Р. Грицаєнко: навч. посіб. – К.: БІНОВАТОР, 2006.

– 400 с.

20. Гутаревич Н. Правові форми інвестиційної діяльності в електроенергетичній галузі / Н. Гутаревич //

Підприємництво, господарство і право. – 2009. – Вип. 10. – С. 152.

21. Давиденко Л. Загальний нагляд прокуратури: минуле, сучасне, майбутнє / Л. Давиденко, Є. Суботін,

О. Черв’якова, І. Марочкін // Право України. – 1996. – № 10. – С. 23–27.

22. Дзюба В.І. Правові аспекти державного управління інвестиційною діяльністю України / В.І. Дзюба //

Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Інститут держави і права

ім. В.М. Корецького НАН України. – 2005. –Вип. 27. – С. 714.

23. Демидова К. Загальна характеристика незаконної трансплантації органів або тканин людини /

К. Демидова // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 1. – С. 105–107.

24. Долежан В. Копіюючи чуже – не втратьмо своє / В. Долежан // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 232. –

С. 9.

25. Доненко В.В. Провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху: запитання та

відповіді: навч.-практ. посіб. / Доненко В.В. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський юридичний

інститут МВС України, 1999. – 100 с.

26. Доненко В.В. Керування транспортом у стані сп’яніння: адміністративно-деліктні проблеми: моногр.

/ Доненко В.В., Колпаков В.К. – Дніпропетровськ, 2003. – 196 c.

27. Екологічне право України: Академічний курс: підруч.; за заг. ред. Шемшученка Ю.С. – К.: Юридична

думка, 2008. – 719 с.

28. Екологічне право України: підручн.; за заг. ред. Гетьмана А.П., Шульги М.В. – Х.: Право, 2006. –

382 c.

29. Жуковский А.Г. Административная ответственность в сфере предпринимательских отношений /

А.Г. Жуковский // Вопросы теории и практики. – Х.: Одиссей, 2000. – С. 224.

30. Занфіров В. Функція нагляду за додержанням і застосуванням законів: європейський погляд та наше

бачення / В. Занфіров // Юридичний вісник України. – 2011. – №№ 1–2. – С. 10–11.

91

31. Захист прав неповнолітніх нормами законодавства про працю / Н. Шость, М. Козир, О. Ситник //

Енциклопедія сучасного права неповнолітніх – К., 1997. – С. 223–245.

32. Збірник інформаційних листів Генеральної прокуратури України, прокуратур АР Крим, областей,

міст Києва і Севастополя про позитивний досвід роботи та орієнтувального характеру. – К., 2006.

33. Ільків Н.В. Екологічне право України: навч. посіб. / Ільків Н.В., Гаєцька-Колотило Я.З. – К.: Істина,

2008. – 296 с.

34. Иванов В.В. Материально-правовые и процессуальные гарантии законности привлечения к

административной ответственности: учеб. пособ. / Иванов В.В. – Одесса: Астропринт, 2001. – 156 с.

35. Кальман О.Г. Правове забезпечення запобігання та протидії корупції в Україні / О.Г. Кальман //

Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 5(47). – С. 38–42.

36. Камлик М. Корупція в Україні / Камлик М., Невмержицький Є.– К. – 1998.

37. Каркач П.М. Організація роботи прокуратури міста, району: методич. посіб. з організації роботи в

міських і районних прокуратурах / Каркач П.М. – X.: Право, 2008. – 352 с.

38. Кизименко К.О. Виникнення та основні етапи розвитку законодавства про прокуратуру в Україні /

К.О. Кизименко // Держава і право: зб. наук. праць. – К: Інститут держави і права

ім. В.М. Корецького НАН України. – 2006. – Вип. 34. – С. 210–217.

39. Кобець О.В. Проблеми наглядової діяльності прокурора у сфері додержання законів, спрямованих на

охорону природного середовища / О.В. Кобець. // Вісник прокуратури. – 2009. – № 4.

40. Коментар до Закону України «Про боротьбу з корупцією». – К.: Бліц-Інформ, 1996.

41. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія: автореф. дис. на

здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук / Корнякова Т.В. – Одеса, 2004.

42. Корнякова Т.В. Трансформація та значення функції нагляду за додержанням прав і свобод громадян /

Т.В. Корнякова // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 5. – С. 7–13.

43. Корнякова Т.В. Питання діяльності поза межами кримінально-правової сфери / Т.В. Корнякова //

Вісник прокуратури. – 2009. – № 12. – С. 3–7.

44. Косюта М.В. Додержання законів у сфері економіки України / М.В. Косюта // Актуальні проблеми

прокурорського нагляду. – Одеса: Юридична література, 2000.

45. Косюта М.В. Проблеми виявлення злочинів, пов’язаних з відмиванням коштів, одержаних злочинним

шляхом, у банківській сфері / Косюта М.В. // Матеріали семінару 5–6 червня 2008 року «Основні

напрями прокурорської діяльності». – Ужгород, 2008. – С. 47.

46. Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства / Косюта М.В. –

Одеса: Юридична література, 2002.

47. Котюк І. Особливості прийому на роботу неповнолітніх / Котюк І. // Основи правознавства. – К.,

2002. – С. 299–300.

48. Котюк І. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх / Котюк І. // Основи правознавства. – К., 2002. –

С. 290.

49. Лист-орієнтування щодо результатів перевірок додержання вимог законодавства про соціальне

страхування та соціальний захист пільгових категорій громадян, проведених прокуратурою

Тернопільської області (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і

свобод людини).

50. Литвак О.М. Основні засади антикорупційної політики держави / О.М. Литвак, О.В. Чепелюк //

Вісник прокуратури. – 2009. – № 7. – С. 68–73.

51. Лубенець І. Контроль за діяльністю інститутів спільного інвестування в Україні та за кордоном /

Лубенець І. // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – Вип. 11. – С. 82.

52. Люшненко М. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про оплату праці /

М. Люшненко // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 10. – С. 33–38.

53. Малышева Н. Гармонизация экологического законодательства в Европе / Малышева Н. – К., 1996.

54. Мезенцева І.Є. Кримінально-правові і кримінологічні аспекти легалізації грошових коштів та іншого

майна, здобутих злочинним шляхом: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.

12.00.08 / Мезенцева І.Є.– Х., 2002. – 18 с.

55. Мельник М. Боротьба з корупцією – пріоритетний напрям у діяльності прокуратури / М. Мельник //

Вісник прокуратури. – 2009. – № 9. – С. 9.

56. Мельник М.І. Корупція – корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії):

моногр. / Мельник М.І. – К.: Юридична думка, 2004. – 400 с.

57. Методичні рекомендації щодо організації прокурором перевірок додержання законів про соціальний

захист інвалідів (електронна база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод

людини).

92

58. Михайленко О.Р. Прокуратура України: підруч. / Михайленко О.Р. – К.: Юрінком Інтер, 2005. –

296 с.

59. Олійник О.І. Земля – основне національне багатство України / О.І. Олійник // Вісник прокуратури. –

2010. – № 10. – С. 31–35.

60. Організація діяльності районної (міської) прокуратури: наук.-практич. посіб. (розділ II, глава 4) /

Г.П. Середа, М.К. Якимчук, В.М. Куц та ін.; за заг. ред. Г.П. Середи. – Кіровоград: МПП

«Антураж А», 2009. – С. 279–362.

61. Прасов О.О. Право людини на медичну допомогу та прокурорські засоби його захисту в Україні:

навч. посіб. / Прасов О.О., Стеценко С.Г. – К., 2010. – С. 94–132.

62. Проблемы организации и осуществления прокурорского надзора за исполнением законодательства о

противодействии коррупции: матер. науч.-практ. семинара / Академия Генеральной прокуратуры РФ.

– М., 2009. – 168 с.

63. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо попередження насильства над дітьми /

О.О. Кочемировська, О.М. Подільчак, О.Р. Севрук, Г.О. Христова. – К.: ТОВ К.І.С., 2010. – 88 с.

64. Прокурорський нагляд в Україні: курс лекцій для студентів юридичних вищих навчальних закладів;

за ред. Нора В.Т. – Львів: Тріада плюс, 2002. – 280 с.

65. Пойзнер О.Б. Протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: стан та

перспективи: навч. посіб. / О.Б. Пойзнер, Ю.Г. Оліянчук, Ю.Г. Козак, Д.А. Верлан. – О.: Юридична

літера, 2005.

66. Руденко М. Щодо усунення підміни прокуратурою інститутів контролю і нагляду в сфері управління

/ М. Руденко // Право України. – 1996. – № 9.

67. Руденко М. Прокуратура України у правозахисній системі держави: теоретичні та практичні аспекти

/ М. Руденко // Право України. – 2004. – № 6. – С. 6–8.

68. Руденко М. Наглядова функція прокуратури та її закріплення у майбутньому законі України про

прокуратуру: виступ з принципових питань / М. Руденко // Юридичний вісник України. – 2010. –

№ 15(771). – С. 6.

69. Руденко М. Роль прокуратури поза межами кримінального судочинства / М. Руденко // Вісник

прокуратури. – 2009. – № 1. – С. 47–57.

70. Середа Г. Функція прокуратури з нагляду за додержанням і застосуванням законів / Г. Середа,

М. Руденко // Вісник прокуратури. – 2010. – № 12. – С. 8–13.

71. Субботін Є.А. Тактика загальнонаглядових дій прокурора: навч. посіб. / Є.А. Субботін. – Х.: ІПК,

1993. – 36 с.

72. Субботін Є.А. История развития общенадзорной функции прокуратуры в Советской Украине /

Субботін Є.А. // Проблеми організації прокуратури й оптиматизації її діяльності в сучасних умовах:

зб. наук. праць – Х.: 1998.

73. Сухонос В. Про форми і методи діяльності прокуратури / В. Сухонос // Прокуратура. Людина.

Держава. – 2004. – № 4. – С. 7–14.

74. Удалов О. Щодо визначення поняття «страхування у сфері інвестиційної діяльності» / О. Удалов //

Підприємництво, господарство і право. – 2009. – Вип. 12. – С. 68.

75. Халупенко Д. Шляхи вдосконалення протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, у

сфері грального бізнесу / Д. Халупенко // Вісник прокуратури. – 2010. – № 9. – С. 12.

76. Червякова О.Б. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства в банківській сфері: навч.-

метод. посіб. / Червякова О.Б. та ін. – Х.: Медіа-група, 1999.

77. Экологический словарь. – М., 1993. – 890 с.__