Методи управління:

• Економічні – це прийоми і способи управління, в основі яких лежить використання економічних законів, економічних інтересів, показників. Ці методи включають: матеріальну відповідальність, ціноутворення, державне регулювання, стимулювання, податки.

• Адміністративно-правові – передбачають юридичний і адміністративний вплив на відносини людей в процесі виробництва, оскільки ці відносини регулюються певними правовими нормами: законодавчими актатми, інструкціями, положеннями, наказами, розпорядженнями.

• Соціально-психологічні реалізують мотиви соціальної поведінки людини, оскільки традиційні форми матеріального заохочування поступово втрачають свій стимулюючий вплив (стимул – з/п, стимул- кар'єра, стимул - ідея).

В залежності від характеру дії на працівника виділяють такі методи:

• Методи стимулювання (задоволення потреб)

• Методи інформування (сам будує свою організаційну поведінку)

• Методи убеждения (внутрішній світ)

• Методи принуждения (санкції)

3 Виробнича та організаційна структура підприємства

В основі формування структури підприємства полягають поділ та кооперація праці. Поділ праці передбачає розподіл робіт та трудових функцій між робітниками по цехам, дільницям, бригадам, тобто відповідну структуру. Кооперація передбачає встановлення зв'язку між окремими, спеціалізованими підрозділами в процесі виробництва.

Розрізняють загальну та виробничу структуру підприємства.

До складу загальної структури входять всі виробничі та соціальні підрозділи підприємства.

Під виробничою структурою підприємства слід розуміти склад дільниць, цехов, служб та форми їх взаємозв'язку в процесі виготовлення продукції.

Головними елементами виробничої структури є робочі місця, дільниці, цехи.

Робоче місце – неделимое в організаційному відношенні ланка виробничого процесу, яке обслуговується 1 або декількома робітниками, яке предназначено для виконання відповідної виробничої або обслуговуючої операції, яке має відповідне обладнання та організаційно- технічні засоби.

Робоче місце може бути:

• простим та комплексним;

• стационарным и подвижным;

• специализированным и универсальным.

Від рівня організації робочих місць, обоснованного визначення їх кількості та спеціалізації, раціональності місцезнаходження залежать кінцеві результати роботи підприємства. Саме на робочих місцях починається взаємодія всіх ресурсів підприємства.

Дільниця – виробничий підрозділ, який поєднує низку робочих місць, сгрупованих за відповідними ознаками, які здійснюють частину загального процессу по виготовленню продукції або обслуговуванню.

Виробничі дільниці спеціалізуються подетально (робочі місця зв'язані між собою частковим виробничим процессом по виготовленню визначенної частки готової продукції) та технологічно (групуються за виконанням однакових операцій).

Цех – основна структурна одиниця крупного підприємства, має визначену виробничу та господарчу самостійність, является обособленной в организационном, техническом, административном отношении производственной единицей и выполняет закрепленные за ним производственные функции.

Виробнича структура машинобудівного підприємства показана на рис. 1.1

До цехов основного виробництва належать цехи, які виготовляють основну продукцію

Допоміжні цехи – виготовлення інструментального устаткування для виробничих цехов, виробництво запчастин для заводського обладнання (інструментальний, ремонтний, енергетичний).

Подсобные цеха – добыча и обработка вспомагательных материалов, н-р, тарный цех

Побічні цехи – виготовляється продукція із відходів або здійснюється відновлення використаних допоміжних матеріалів.