2 Функції, методи управління

Процесс управління виконує 4 функції.

Функції - об'єктивно зумовлені загальні напрями або сфери діяльності, сукупність яких забеспечує ефективне кооперування спільної праці.

Як особливий вид трудової діяльності управління виконує ряд функцій:

• Планування;

• Організація;

• Мотивація;

• Контроль;

Планування – це процесс визначення мети діяльності, передбачення майбутнього розвитку та спрямування індивідуальних і колективних цілей на одержання загального кінцевого результату.

Завдання планування полягає в тому, щоб визначити:

• Теперішнє становище;

• Бажане становище;

• Шляхи переходу від першого стану до другого.

За відсутністю планування діяльності підприємства ймовірність досягнення поставлених цілей досить мала. Кожному рівню цілей співвідноситься свій рівень планов, в яких відображені конкретні шляхи досягнення данних цілей.

Розрізняють:

Стратегічні плани – 2-5 р. Розробляються менеджерами вищої ланки.

Тактичні плани – розроблюються менеджерами середньої ланки в підтримку стратегічних планів.

Оперативні плани – меньш ніж рік. Розробляються менеджерами нищої ланки при участі менеджеров середньої ланки.

Організація – прередбачає формування структури керованої системи, розподіл завдань, повноважень і відповідальності між працівниками для досягнення загальної мети діяльності. (Делегування повноважень)

Функція організації реалізується двома шляхами: через адміністративно-організаційне управління та оперативне управління.

Адміністративно-організаційне управління – визначення структури підприємства, встановлення взаємозв'язків та розподіл функцій між усіма підрозділами.

Оперативне управління полягає у періодичному непреривному співвідношенні фактичних результатів і запланованих.

Мотивація – процес стимулювання робітників до діяльності по досягненню цілей особистих цілей або цілей організації.

Два види мотивації внутрішня і зовнішня.

Внутрішня – інтерес до діяльності, можливість самореалізації, свобода дій, можливість розвивати свої вміння та навички.

Зовнішня – умови оплати праці, просування по службе, похвала або наказание керівництва тощо.

Модель мотивації відображена на рисунку 1.

Підвищення ефективності виробництва

Рисунок 1. Модель мотивації

Контроль – встановлення параметрів діяльності підприємства, їх вимірюванні та порівнянні із плановими, а за необхідності – коригування цієї діяльності для поліпшення результатів роботи.

Підприємства широко використовують дві форми контролю: фінансовий та адміністративний.

Фінансовий контроль здійснюється шляхом отримання відкожного підрозділу фінансової звітності по основним економічним показникам діяльності. Вона є основою порівняння фактичних показників із запланованими. У центрі уваги знаходяться такі показники, як рівень прибутку, витрати, ефективність капіталовкладень тощо. Здійснюється бухгалтерією, фінансовою службою, плановим відділом.

Оперативний контроль призван систематично слідкувати за забеспеченням виконання намеченной текущим планом виробничої програми, тому його об'єднують із плануванням в єдину функцію оперативного управління.