Мал. 6. Техніка в’язання вузла грейпвайн
Техніка в’язання вузлів для зв’язування двох мотузок різного диаметру.
Подвійний прямий.
Цей вузол неправильно називають академічним. Про цей вузол будемо говорити і покажемо його в розділі «Нетрадиційні вузли».
Для в’язання подвійного прямого скористаємося другим способом в’язання прямого вузла через петлю (петля робиться мотузкою, яка має більший диаметр), але після введення в петлю другого кінця і напівобхвата зробимо ще й повний додатковий обхват, після чого цей вільний кінець введемо в петлю і затягнемо вузол. На кінцях обов'язкові контрольні вузли.
Він надійний, міцно тримає, легко розв’язується.
Зверніть увагу своїх гуртківців, що вузол рахується правильно зав'язаним якщо кінці його знаходяться з однієї сторони.
Мал. 7. Техніка в’язання вузла подвійний прямий
Брамшкотовий вузол.
Це один з надійніших вузлів для зв'язування мотузок різного диаметру.
Щоб зв'язати мотузки цим вузлом, потрібно зробити петлю з основного шнура, потім шнуром меншого диаметру ввести в петлю, робимо напівобхват основного шнура і вводимо кінець шнура меншого диаметру не паралельно основному, а під нього. Тобто утворився перехльост шнура, а його кінці вийшли по різні боки петлі. Вузол вважається завершеним, якщо вільні кінці двох мотузок зафіксовані навколо своїх основних кінців контрольними вузлами.
Мал. 8. Техніка в’язання брамшкотового вузла
Техніка в’язання вузлів — петель.
Вузол «провідника»
Цей вузол в’яжеться на кінцях мотузок для закріплення на рельєфі або на страхуючій системі учасника, на кінцях перильних мотузок, що використовуються для самостраховки.
Слід пам'ятати, що він розрахований на навантаження у напрямку «петля—шнур», тому його не можна використовувати як прямий вузол для виключення з під навантаження дефектного відрізку мотузки. Перевага — в простоті в'язання. Недолік — він сильно затягується під навантаженням.
Є два способи в'язки цього вузла.
Перший спосіб: складаємо вдвоє частину мотузки, тобто петлею, в'яжемо простий контрольний вузол на подвійній мотузці. При цьому слідкуємо за паралельністю розміщення мотузок у вузлі. Контрольний вузол обов'язковий.
Мал. 9. Техніка в’язання вузла «провідник»
Другий спосіб: вузол «провідник» в’яжеться одним кінцем навколо опори. Відступаємо від кінця мотузки на відстань рівну товщині опори і в'яжемо на ній простий контрольний, але не затягуємо. Потім вільним кінцем робимо петлю навколо опори і заводимо цей кінець в петлю, повторюючи її малюнок. Після цього в'яжемо контрольний вузол навколо основної частини мотузки.
Цей вузол нагадує зустрічний, відмінність їх в тому, що при в'язанні зустрічного кінці мотузок ідуть на зустріч один одному, тому він і називається зустрічним, а у провідника одним кінцем робочий кінець заводиться в петлю з заду.
Мал. 10. Техніка в’язання провідника одним кінцем
Провідник вісімка або шведський провідник.
Вузол вісімка застосовується як і вузол провідника, але являється більш надійним і не потребує контрольного вузла. Після натягування мотузки вузол важко розв'язується, тому потрібно в середину вузла перед натягуванням мотузки вставити дерев'яну палку, а ще краще металеву трубку діаметром 15-20 мм.
Є два способи в'язки цього вузла.
Перший спосіб: беремо кінець мотузки довжиною 60-80 см. і робимо з нього петлю довжиною 30-40 см. Тримаючи петлю в лівій руці, правою рукою петлю складаємо в кільце. Великим і вказівним пальцями лівої руки тримаємо перехрестя мотузок щоб кільце не розійшлося. Потім петлею продовжуємо робити нижнє кільце вісімки, огинаючи основну мотузку, петлю вставляємо в верхнє кільце вісімки і перевіривши паралельність мотузок у вузлі, затягуємо вузол. Вузол рахується правильно зав’язаним, якщо він буде об’ємним, а мотузки в ньому будуть паралельні.