Методичні рекомендації

При вивченні цих тем, насамперед потрібно ознайомитися з положеннями ст.ст. 28, 41, 43, 61 – 63, 124 Конституції України і усвідомити їх значення для встановлення соціальної природи покарання та його поняття. Розглядаючи поняття „покарання”, слід з’ясувати всі його ознаки. Проблема мети покарання має бути вивчена з врахуванням історії її розвитку й усвідомленням основних поглядів науковців.

Далі доцільно дослідити систему покарань та порядок розташування в цій системі видів покарань, встановити закономірності, за якими сконструйована система покарань.

Особливу увагу необхідно приділити поділу всіх покарань на основні, додаткові та такі, що можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання, а також дослідити класифікації: за суб’єктом, до якого застосовуються покарання; за можливістю визначення строку покарання та за іншими критеріями покарання.

Обов’язково потрібно звернути увагу на такой вид, як строкові покарання, особливість яких полягає в тому, що вийти за межі строків, які встановлені для них у нормах Загальної части КК України, суд не має права, за винятком випадків застосування ч. 2 ст. 71 КК України щодо максимального строку позбавлення волі.

З а в д а н н я

114. Суд засудив Бібка до основного покарання за ст. 227 КК України за реалізацію споживачам недоброякісних сигарет у вигляді штрафу в розмірі двісті мінімальних заробітних плат.

Адвокат в апеляційній скарзі вказав, що максимальний розмір штрафу в цьому випадку є дуже суворим покаранням для підсудного, оскільки він вчинив злочин уперше, позитивно характеризується, отримує невелику зарплату (185 грн.), має на утриманні дружину-інваліда і трьох неповнолітніх дітей.

Проаналізуйте всі доводи адвоката. Чи вірне рішення прийняв суд?

115. Суд засудив слідчого прокуратури Кравченка за отримання хабара за ч. 2 ст. 368 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах протягом 3 років і позбавив його класного чину (молодший радник юстиції) у якості додаткового покарання. Конфіскації майна суд не призначив, мотивуючи це тим, що на момент проголошення вироку у підсудного не було виявлене майно, що підлягає конфіскації.

У апеляційній скарзі підсудний вказав, що, по-перше, суд міг призначити йому тільки одне додаткове покарання з тих декількох, які фігурують у санкції ч. 2 ст. 368 КК України, і, по-друге, позбавлення його класного чину є необґрунтованим, оскільки в санкції ч. 2 ст. 368 КК України такого додаткового покарання взагалі не вказано.

Дайте розгорнений висновок по апеляційній скарзі та оцінку рішенню суду про відмову від призначення конфіскації майна.

116. За привласнення ввіреного йому майна Левшин був засуджений за ч. 1 ст. 191 КК до 2 років виправних робіт з позбавленням права працювати в торгівельній мережі як додаткове покарання, яке, як вказано у вироку, засуджений повинен відбувати після закінчення строку основного покарання.

Чи допустив суд помилки при призначенні додаткового покарання?

117. Луценко засуджений за ч. 4 ст. 190 КК до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна: 1) отриманого Луценко по спадщині житлового будинку, який знаходився в сільській місцевості і в якому постійно проживали підсудний і його сім’я; 2) грошей в сумі 10 тисяч грн., які знаходилися в ощадбанку на рахунку його тестя Данілова; 3) підроблених документів, які Луценко використав для вчинення шахрайства; 4) грошей в сумі 25 тисяч грн., якими заволодів Луценко шляхом шахрайства; 5) належного підсудному на праві власності автомобіля.

Визначте, чи правильно призначене підсудному додаткове покарання? Чим відрізняється конфіскація майна як вид додаткового покарання від так званої спеціальної конфіскації? Для відповіді на поставлені питання ознайомтеся з положеннями ст. 78 і 81 КПК України.

118. Вироком суду Агафонова було засуджено за ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 212 КК України як пособника в умисному ухиленні від сплати податків. Суд призначив Агафонову покарання у вигляді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю на строк один рік.

Адвокат в апеляційній скарзі вказав, що суд без достатніх підстав призначив Агафонову покарання у вигляді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю, оскільки в матеріалах справи немає доказів того, що він у встановленому законом порядку отримував такий дозвіл, тобто був суб’єктом підприємницької діяльності згідно з чинним законодавством. Тому рішення суду про застосування до Агафонова зазначеної міри покарання підлягає скасуванню, а суд повинен призначити покарання у вигляді штрафу в межах, що зазначені в ч. 1 ст. 212 КК.

Чи вірне рішення прийняв суд і чи підлягає задоволенню скарга адвоката? Які правила призначення покарання у вигляді позбавлення права займатися певною діяльністю?

119. Приватний підприємець Стасюк, що здійснював торгівлю товарами народного споживання, систематично закуповував та перепродував тютюнові вироби, які завідомо для нього незаконно виготовлялися в Україні. Після викриття незаконної діяльності підпільного цеху та Стасюка суд визнав останнього винним у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 204 КК України, і призначив йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1050 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю строком на 2 роки.

Визначте, чи вірно суд призначив Стасюку вид та міру покарання.

Список додаткової літератури

Маляренко В.Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. – К.: Правова ініціатива, 2003. – 156 с.

Уголовное наказание / Лановенко И.П., Заросинский Ю.Л., Костенко А.Н. и др.. – К. – Донецк: ИГПАН НАН Украины, Донецк. Ин-т внутр.дел МВД Украины, 1997. –312 с.

Фролова Е.Г. Понятие наказания, его цели и система в советском уголовном праве: Лекция. – Донецк: Дон.ГУ, 1991. – 127 с.

Фролова Е.Г. Система уголовных наказаний зарубежных стран: Лекция. – Донецк: Дон.ГУ, 1992. – 172 с.

Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів): Навч. посіб. – К.: Артек, 1997. – 208 с.

Тютюгин В.И. Лишение права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью как вид наказания по советскому уголовному праву. – Х.: Вища школа, 1982. – 145 с.

Т е м а 18. Призначення покарання

Практичні заняття (4 год), з них:

Т е м а: Загальні засади призначення покарання (2 год)