Позовна давність

Завдання

73. 10 липня Гончарова у магазині “Доміно” купила зимові чоботи. Через кілька днів до неї прийшла подруга і переконала її в тому, що чобітки такого фасону вже виходять з моди і їй краще придбати іншу модель. 26 липня Гончарова прийшла до магазину і попросила обміняти придбані чобітки на інші. Однак продавець відмовився це зробити, посилаючись на пропуск Гончаровою встановленого Законом України “Про захист прав споживачів” 14-денного строку. Гончарова наполягала на своїх вимогах, стверджуючи, що, по-перше, з 18 по 24 липня вона хворіла (підтверджено листком про непрацездатність), по-друге, 24 і 25 липня магазин був закритий у зв’язку з вихідними днями. Крім того, на її думку, щодо пропуск строку в даному випадку не можна говорити, бо обчислення строку має починатися з часу настання зимового сезону.

Як слід вирішити спір? Чи зміниться рішення задачі, якщо Гончарова звернулася б до магазину 27 липня?

74. Товариство з обмеженою відповідальністю “Арсенал” (далі – ТОВ) через недопоставку йому за договором 10 електромоторів у першому кварталі 2005 р. звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з постачальника неустойки та відшкодування збитків. Господарський суд, зазначивши, що позов було заявлено у червні 2006 р., у позові відмовив у зв’язку з пропуском строку позовної давності. ТОВ оскаржило рішення суду, посилаючись на те, що по-перше, воно неодноразово вимагало від постачальника (у квітні 2005 р. і лютому 2006 р.) добровільної сплати неустойки і збитків, і 10 березня 2006 р. відповідач обіцяв до 1 травня їх сплатити. По-друге, строк позовної давності за вимогою по відшкодуванню збитків не сплив. По-третє, господарський суд не має права за власною ініціативою застосовувати позовну давність.

Чи правомірні доводи позивача? З якого моменту починається перебіг позовної давності?

75. Сім’я Захарченків, яка складалася з чотирьох осіб (батько, мати, 15-річний син Антон і 12-річна донька Олена) приватизувала трикімнатну квартиру в м. Харкові в квітні 2004 р. У травні цього ж року вони продали її і придбали чотирьох-кімнатну квартиру, право власності на яку оформили в рівних частинах на батька і матір. По досягненні повноліття у вересні 2006 р. Антон звернувся до суду з позовом до батьків про визнання за ним частки в чотирьох-кімнатній квартирі. У позові Антону було відмовлено через пропуск позовної давності.

Чи правильне рішення суд? Дайте роз’яснення.

76. Гавриленко у січні 2004 р. виїхав у тривалу експедицію до Анголи. У лютому цього ж року з його квартири були викрадені різні речі, в тому числі відеокамера. Про крадіжку він дізнався лише у червні 2004 р., коли повернувся додому. На цей час ні речі, ні злочинці знайдені не були. У лютому 2007 р. у комісійному магазині він побачив свою відеокамеру, здану на комісію Онищенком, який помер наприкінці березня 2007 р. У серпні 2007 р. Гавриленко звернувся до суду з позовом до жінки померлого про витребування відеокамери, яку та встигла забрати з магазину. Однак у задоволені позову було відмовлено, оскільки за заявою відповідачки про застосування позовної давності, суд дійшов висновку, що позовна давність була пропущена. У скарзі до апеляційного суду позивач наголошував на тому, що суд неправильно обчислив строк позовної давності, визначивши початок його перебігу від дня крадіжки речей. На думку позивача, цей строк слід обчислювати від дня, коли знайдено відеокамеру і стало можливим визначити відповідача.

Як має бути вирішена ця справа?

77. Леоненко 15 серпня 2007 р. звернувся до суду з позовом про захист його честі та гідності й стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн з видавництва “Блискавка”, яке видало у січні 2004 р. новий тираж роману “Балагур”, в якому виведений образ Леоненка як зрадника. У позовній заяві він послався на рішення від 16.11.2000 р., яким було реабілітоване його чесне ім’я, а факти, наведені в романі, визнані такими, що не відповідають дійсності. Суд у позові відмовив у зв’язку з пропуском позовної давності.

Зробіть висновок по справі.

78. Ковальов домовився з бригадою підрядників про виконання ремонту в його трикімнатній квартирі. Договір містив, зокрема, пункт, згідно з яким позов до підрядників у разі порушення умов договору може бути заявлено протягом п’яти років від часу прийняття замовником роботи.

Чи допущено порушення правових норм, що регулюють позовну давність? Чи зміниться рішення, якщо в договорі передбачено дворічний строк позовної давності?

79. За договором позики 1 січня 2004 р. Коваленко (позичальник) отримав від Романова (позикодавця) грошеву суму, еквівалентну 1000 доларів США без визначення строку повернення. Через місяць (1 лютого) позикодавець письмово зажадав повернення грошей, але їх не отримав, а 10 лютого того ж року Коваленко відбув у довгострокове відрядження. Переказом через систему “Вестерн-Юніон” 1 квітня 2004 р. він повернув позикодавцю ½ частку позики, а решту обіцяв сплатити не пізніше 1 травня 2004 р. Після повернення із відрядження у грудні 2005 р. Коваленко було включено до складу обмеженого військового контингенту Збройних сил України під егідою ООН і відправлено до Косово, звідки він повернувся у лютому 2006 р. У серпні 2007 р. Романов звернувся до суду з позовом про сплату залишку боргу. Суд позов не задовольнив у зв’язку із пропуском позовної давності. У скарзі на рішення суду позикодавець зазначив, що строк позовної давності ним не пропущено, а суд припустився помилки.

Чи є підстави для задоволення скарги?

80. 15 липня 2004 р. ТОВ “Торговельна компанія “Гейзер” (далі – ТОВ “Гейзер”) поставила ТОВ “Експорт-ЛТД” дві партії електричних водонагрівачів власного виробництва на суму 5200 грн. Договір передбачав проведення оплати покупцем не пізніше 30 днів з дня передачі товару. Взяті на себе зобов’язання ТОВ “Експорт-ЛТД” своєчасно не виконало і неодноразово зверталося до кредитора з проханням про відстрочення боргу, але відповіді не отримувало. Повернути водонагрівачі ТОВ “Експорт-ЛТД” вже не мало можливості, тому що вони були реалізовані покупцям. 10 вересня 2007 р. боржник перерахував суму боргу на поточний рахунок покупця. 20 вересня на роботу в ТОВ “Експорт-ЛТД” був прийнятий юрисконсульт, який пояснив директору, що платіж проведено після спливу позовної давності й є можливість повернути його через суд як безпідставно сплачений (ст. 1213 ЦК). 26 вересня 2007 р. ТОВ “Експорт-ЛТД” подало позов до господарського суду про повернення вказаної суми, посилаючись на те, що у момент здійснення оплати йому не було відомо про сплив позовної давності.

Яке рішення має постановити суд?

Т е м а 15. Особисті немайнові права фізичної особи

та їх захист

Завдання

81. У журналі “Полум’я війни” була опублікована стаття про період репресій 30-х років, в якій зазначалося, що колишній член комуністичної партії Гопанчук збирав інформацію, яка потім була підставою для фабрикації незаконних вироків. До редакції газети звернувся син Гопанчука з вимогою опублікувати спростування цих відомостей тому що, на його думку, батько був скоріше жертвою, ніж катом. В 1939 р. Гопанчук був заарештований та звинувачений у змові по підготовці вибуху Кремля, а потім розстріляний. Після закінчення війни Гопанчук був реабілітований. Редакція журналу відмовилася спростувати інформацію на тій підставі, що син Гопанчука не надав доказів того, що опублікована інформація не відповідає дійсності. У той же час автор статті мав докази цієї інформації. Гопанчук був реабілітований у зв’язку з непричетністю до інкримінованої йому дії, а не за відсутністю тих фактів, що зафіксовані в публікації. Син Гопанчука звернувся з позовом до суду.

Яке рішення повинен винести суд?

82. Москаленко, який мешкав неподалік від Акціонерного товариства “Хімпром” (далі – АТ), що виготовляло пральні засоби, звернувся до санітарно-епідеміологічної станції з заявою про проведення аналізу повітря поблизу його житла. Проведене дослідження встановило багатократне перевищення змісту шкідливих хімічних речовин в повітрі поблизу будинку Москаленка, що могло викликати серцево-судинні захворювання, головний біль, підвищення артеріального тиску. Москаленко звернувся з позовом до суду з вимогою про закриття АТ та відшкодування заподіяної йому шкоди. Представник АТ проти цього заперечував, виходячи з того, що АТ є єдиним у регіоні товариством, що виготовляє засоби побутової хімії, тому його закриття неможливе. Що стосується забруднення довкілля, то представник АТ вказав, що вже розпочато реконструкцію АТ, заміну його обладнання на екологічно безпечне. На підставі цього представник АТ просив у позові відмовити.

Як повинно вирішити справу?

83. У журналі “Господарочка” було надруковано рекламну об’яву товариства з обмеженою відповідальністю “Дари природи” (далі – ТОВ) про лікувальні властивості крему для обличчя “Лілея”, який виготовлявся зі смоли тропічних дерев. Як вказувалося в об’яві, при застосуванні крему відсутні побічні ефекти та протипоказання. Комарова, прочитавши об’яву, придбала крем в магазині ТОВ, однак після його застосування в неї виникло подразнення шкіри обличчя, яке призвело до необхідності тривалого лікування в дерматологічній лікарні. За висновком проведеного спеціальною комісією обстеження, було встановлено, що подразнення шкіри обличчя виникло внаслідок застосування крему, який є несумісним з іншими видами косметичних засобів. До того ж, шкідливий вплив зазначеного крему збільшився ще й тому, що строк його придатності вже минув. Комарова звернулася до суду з позовом до редакції журналу з вимогою спростування інформації про лікувальні властивості крему та відсутність його побічних ефектів і про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок поширення цієї інформації; а також до АТ з вимогою про відшкодування шкоди за продаж товару неналежної якості та про відсутність повної інформації про продукцію АТ, зокрема крему “Лілея”.

Яке рішення повинен прийняти суд?