22. Спадкування за заповітом

Поняття заповіту та право на заповіт. Види заповіту: заповіт з умовою, заповіт подружжя, секретний заповіт. Форма заповіту. Права заповідача. Заповідальний відказ. Покладення. Встановлення сервітуту в заповіті. Право на обов’язкову частку у спадщині. Підпризначення спадкоємця. Скасування та зміна заповіту. Недійсність заповіту. Спадкування частини спадщини, що не охоплена заповітом. Виконання заповіту.

23. Спадкування за законом

Черговість спадкування за законом. Зміна черговості одержання права на спадкування. Спадкування за правом представлення. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом.

24. Спадковий договір

Поняття, предмет, та форма спадкового договору. Сторони в договорі, їх права і обов’язки. Забезпечення виконання та розірвання спадкового договору.

Р о з д і л VІ. Право інтелектуальної власності

25. Загальні положення про інтелектуальну власність

Поняття права інтелектуальної власності та його загальна характеристика. Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності. Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності. Особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності. Перехід майнових прав інтелектуальної власності до інших осіб. Строки чинності прав інтелектуальної власності. Способи захисту права інтелектуальної власності судом.

26. Авторське право та суміжні права

Поняття авторського права. Об’єкти та суб’єкти авторського права. Співавторство. Виникнення авторського права. Особисті немайнові та майнові права автора, строки їх чинності та наслідки припинення.

Поняття і види суміжних прав. Об’єкти та суб’єкти суміжних прав.

Порушення авторських і суміжних прав, порядок і способи їх захисту.

27. Патентне право

Поняття патентного права. Винахід, корисна модель, промисловий зразок як об’єкти патентного права. Суб’єкти патентного права. Патент та його види. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок, строки їх чинності. Підстави та правові наслідки припинення чинності патенту та визнання його недійсним. Право попереднього користувача на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

28. Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг

Поняття комерційного (фірмового) найменування.

Поняття торговельної марки. Суб’єкти права інтелектуальної власності на торговельну марку. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку.

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення та його зміст. Суб’єкти права інтелектуальної власності на географічне позначення. Набуття та строк чинності права інтелектуальної власності на географічне позначення.

29. Інші види прав інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності на: наукове відкриття; компонування інтегральної мікросхеми; раціоналізаторську пропозицію; сорт рослин, породу тварин; комерційну таємницю.

4. Завдання до практичних занять та самостійної роботи

Т е м а 1. Цивільне право – галузь приватного права

(колоквіум)

1. Критерії поділу права на приватне і публічне.

2. Місце цивільного права в системі права України.

3. Поняття цивільного права як галузі приватного права.

4. Предмет цивільного права.

5. Диспозитивний метод регулювання цивільних відносин та чинники, що його зумовлюють.

6. Принципи цивільного права.

7. Функції цивільного права.

8. Система цивільного права.

Т е м а 2. Цивільне право як наука та навчальний курс

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Поняття та предмет науки цивільного права як однієї з галузей правознавства.

2. Методи дослідження цивільно-правових явищ.

3. Поняття і система цивільного права як навчального курсу.

Т е м а 3. Джерела цивільного права

Завдання

1. Жженов вирішив продати квартиру в будинку житлово-будівельного кооперативу (далі – ЖБК), в якій він мешкав, Миронову. Нотаріус, до якого вони звернулися, заявив Жженову, що той не вправі цього зробити у зв’язку з тим, що вона належить на праві власності не йому, а ЖБК, членом якого він є. Заперечуючи проти цього, Жженов заявив, що він повністю сплатив вартість квартири ще у 1988 р., і відповідно до ст.15 Закону України “Про власність” став її власником. Нотаріус погодився з тим, що особа, яка повністю сплатила вартість квартири, набуває право власності на неї, але це стосується лише випадків, коли внески сплачувалися після набрання чинності цим Законом, тому на випадок з Жженовим зазначене правило не розповсюджується.

Поясніть дію актів цивільного законодавства у часі, у просторі і щодо кола осіб та вирішіть справу.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергія” (далі – ТОВ) у 2003 р. уклало договір оренди земельної ділянки строком на 25 років. За умовами договору воно як орендар повинно щомісяця сплачувати орендну плату в розмірі 550 грн. У вересні 2005 р. Управління земельних ресурсів та Управління комунальної власності Харківського міськвиконкому надіслали ТОВ листа, в якому запропонували з січня 2006 р. сплачувати орендну плату в розмірі 620 грн. Підставою для цього було прийняття у березні 2005 р. сесією міської ради рішення про підвищення плати за землю. Директор ТОВ звернувся до юриста за консультацією, наскільки правомірними є вимоги виконавчих органів.

Чи регулюються ці відносини Цивільним кодексом? Як діють в часі акти цивільного законодавства? Вирішіть справу.

3. Сидоренко пред’явив позов до готелю “Київ” про відшкодування вартості речей (пальто, костюму та електробритви), які були вкрадені під час його проживання в готелі. Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що Сидоренко згідно з розпорядженням адміністрації готелю повинен був здати свої речі на зберігання в камеру схову, яка працює цілодобово. В іншому випадку адміністрація не несе відповідальності за зникнення речей. Крім цього, він послався на Правила проживання в готелях міста, які були затверджені головою держадміністрації міста, в яких зазначено, що готель не відповідає за втрату речей, не зданих до камери схову.

Адвокат Сидоренко звернув увагу суду на те, що розпорядження адміністрації готелю не є актом цивільного законодавства, крім цього воно суперечить ст. 975 ЦК, відповідно до якої готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає в ньому.

Поясніть правила співвідношення законів та підзаконних нормативних актів. Визначте систему цивільного законодавства та вирішіть справу.

4. В фотоательє “Силует” звернулася Сімоненко з вимогою про вилучення з торговельної мережі художньої фотографії з її зображенням, відзначивши, що заперечує проти розповсюдження фотографії, бо вважає її невдалою. Як пояснив Сімоненко її адвокат, відповідно до ст. 303 ЦК особисті папери, в тому числі фотографії фізичної особи, є її приватною власністю. Ознайомлення з особистими паперами, їх використання, зокрема шляхом опублікування, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать. Тому для розповсюдження фотографії необхідна її згода. Керівництво фотоательє “Силует” відповіло, що воно має авторське право на художню фотографію з зображенням Сімоненко. Остання позувала ательє за плату, отже, дала свою згоду на її тиражування. Відповідно до ст. 308 ЦК фотографія, як і будь-який інший художній твір, на якому зображено фізичну особу, може бути розповсюджена без її згоди. Якщо Симоненко хоче вилучити фотографію з продажу, вона зобов’язана відшкодувати фотоательє пов’язані з цим збитки.

Поясніть правила співвідношення загальних та спеціальних норм цивільного права та вирішить справу.

5. Акціонерне товариство “СМК” (далі – АТ) уклало договір на придбання листа оцинкованого заліза на загальну суму 580 тис. грн. Наглядова рада АТ, перевіривши діяльність правління, визначила збитковість цього договору, оскільки в цей період можна було придбати лист оцинкований за значно меншу ціну. Наглядова рада вважає, що голова правління АТ, укладаючи цей договір, мав особисту зацікавленість. Загальними зборами АТ було розглянуто питання про притягнення голови правління до майнової відповідальності і стягнення з нього збитків, спричинених АТ цим договором. Останній не погодився з таким рішенням, мотивуючи це тим, що він працює в АТ на підставі трудового договору і тому його відповідальність повинна врегульовуватись нормами не цивільного, а трудового законодавства. Згідно зі ст. 130, 132 Кодексу законів України про працю (далі – КЗпПУ) він не несе повної матеріальної відповідальності, а відповідає лише в межах свого місячного заробітку, оскільки його дії не підпадають під положення ст. 134, 135-1 КЗпПУ. Крім того він зазначив, що взагалі не погоджується з оцінкою своїх дій загальними зборами АТ, оскільки діяв у межах наданих йому повноважень і припускався обґрунтованого ризику.

Як слід вирішити спір? Нормами якого законодавства – трудового чи цивільного слід керуватись при вирішенні спору?

Т е м а 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Основні цивільно-правові системи світу.

2. Романо-германська (континентальна) цивільно-правова система.

3. Англо-американська цивільно-правова система.

4. Інші цивільно-правові системи світу.

Т е м а 5. Поняття, зміст та види

цивільних правовідносин