8. Цінова політика, як засіб просування на іноземні ринки

Маркетингова цінова політика – комплекс заходів фірми, до якого відноситься формування ціни, знижок, умов оплати за товар, реалізація якого покликана забезпечити задоволення потреб споживачів і отримання фірмою прибутку, а також вирішення стратегічних завдань фірми. Основна кінцева мета – одержання максимального прибутку. Проміжними цілями можуть бути: захист на ринку своїх позицій, вихід на ринок з новим товаром, швидке відшкодування виробничих витрат.

З маркетингової точки зору, ціна – це сума тих цінностей, які споживач віддає за право володіння певними товарами чи послугами.

Розглядати ж цінову політику фірми слід лише у взаємозв'язку з тими завданнями, які загалом ставить перед собою фірма. Перш ніж розробити стратегію формування ціни, фірма має проаналізувати всі зовнішні фактори, які впливають на рішення.

До зовнішніх факторів, які впливають на процес ціноутворення, можна віднести дії уряду, учасників каналів збуту, реакцію споживачів, політику конкурентів. Основними завданнями маркетингового розрахунку цін є врахування відповідних обмежень, тобто факторів, які зменшують чи розширюють можливий інтервал варіацій цін на той чи інший товар.

Основними ціноутворюючими факторами є величина і динаміка попиту та пропозиції продукції. Відповідно до цього на наступному етапі маркетингового визначення цін розраховують зміни попиту та пропозиції, спричинені змінами цін на товари.

Наступним етапом маркетингової розробки ціни є розрахунок витрат фірми на виробництво та реалізацію продукції.

Якщо аналіз попиту і пропозиції дозволяє встановити максимальне значення ціни товару, то аналіз витрат - її мінімальне значення, що нижче за нього фірма не матиме прибутку.

Після цього необхідно встановити приблизний рівень ціни, аналізуючи реальні ціни на конкуруючі товари.

Джерелами інформації для такого аналізу є порівняльні закупки товарів-конкурентів, прейскуранти, каталоги, цінники, опитування споживачів.

Кінцевими етапами алгоритму маркетингового розрахунку цін є вибір методу ціноутворення, а також безпосередній розрахунок цін.

У практиці маркетингу застосовуються такі методи ціноутворення:

1. Витратний метод.

2. Метод на основі цільової норми прибутку.

3. Метод встановлення ціни на основі відчутної цінності товару обумовлений специфічними підходами до роботи на ринку.

4. Вибір ціни на основі рівня поточних цін орієнтує діяльність фірм щодо ціноутворення передусім не на власні витрати, а на ситуацію на ринку, на цінову політику фірм-конкурентів.

5. Установлення ціни на основі торгів.

Полуниця Karl’s постачається прямо з поля: вже з самого ранку перевізники розвозять готову, а головне свіжу продукцію по торгових точках та супермаркетах. Тому дуже важливу увагу треба приділити ціні, яка в даному випадку прямо залежить від виробничих витрат. Звичайно, що у порівнянні з іншими виробниками, якість даної полуниці набагато вища, тому ведеться і відповідна цінова політика – ціна за кілограм, могла змінюватись від 3,8 і до 5€ . В даному випадку, вона визначалася попитом і пропозицією на полуницю. Проте, виробники не завжди можуть визначити ціну самостійно, а доводиться вибирати з переліку альтернатив. Але у випадку з Karl’s, це не відігравало значної ролі, оскільки дане фермерське господарство було засноване і діяло з 1921 року, і, якщо можна так сказати, було майже монополією у Пн.-Сх. частині Німеччини.