- •Тема 16. Природа організаційних змін та управління ними
- •16.2. Управління змінами
- •Тема 16. Природа організаційних змін та управління ними 63с!
- •Тема 16. Природа організаційних змін та управління ними 635
- •16.4. Значення ефективності, її види
- •Тема 16. Природа організаційних змін та управління ними
- •Тема 16. Природа організаційних змін тауправління ними
- •16.5. Критерії та показники ефективності управління
- •Тема 16. Природа організаційнихзмінтауправління ними
- •Тема 16. Природа організаційних змін тауправліюш ними 645
- •Тема 16. Природа організаційних змін та управління течи
- •Тема 16. Природа організаційних змін тауправління ними 649
- •Тема 16. Природа організаційних змін та управління ними 551
- •16.7. Методика визначення економічної
- •Тема 16. Природа організаційних змін та управління ними
- •Тема 16. Природа організаційних змін тауправління ними 655
- •Тема 16. Природа організаційних змін тауправління ними
- •Ситуації №1
- •Тема 16. Природа організаційних змін та управління ними
- •Тема 16. Природа організаційних змін та управління ними 56"|
Тема 16. Природа організаційних змін тауправління ними 655
г) очікування негативних наслідків;
д) переконання, що для організації зміна не є необхідною чи бажаною.
7. Одним із методів подолання опору змінам є розподіл повнова жень, що передбачає:
а) високий ступінь участі працівників у прийнятті рішень, коли керівники та підлеглі разом визначають необхідні зміни, розробляють альтернативні підходи до їх проведення і рекомен дують дії, які повинні бути здійснені;
б) застосування керівниками їх законної влади з метою втілення змін у життя; від працівників вимагається мінімальна ініціатива;
в) надання підлеглим інформації щодо необхідності змін і делегування згодом повноважень для їх проведення.
8. Кооптація — це:
а) процес входження в колектив;
б) адаптаційний період після впровадження організаційних змін;
в) надання особі, яка опирається змінам, провідної ролі в прийнятті рішень щодо нововведень;
г) матеріальне стимулювання особи, що опирається організа ційним змінам. V
9.Найкращим часом для подолання опору змінам є:
а) період до їх виникнення;
б) час їх впровадження;
в) період після проведення змін.
10. Однією складовою організаційного розвитку є дослідже ння дією, першим етапом якого є:
а) діагноз 'стану організації;
б) опитування співробітників;
в) планування майбутніх дій.
11. При зміні цілей організації місія організації:
а) виконана і варто формулювати нову;
б) залишається такою ж, змінюються лише способи її реалізації.
12. Найпоширенішими є:
а) структурні зміни;
б) зміни в технології;
в) зміни в персоналі.
13. На етапі "посередництво та переорієнтація":
а) не виникає необхідності в посередницьких послугах;
Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
б) виникає необхідність в послугах стороннього консультанта, який може тверезо оцінити ситуацію;
в) може виникнути необхідність залучення власних робітників у якості посередників за умови, що вони можуть вільно висловлю вати свою думку.
14. Поняття "ефективність" у широкому розумінні - це:
а) витрати виробництва;
б) результат від виробництва (прибуток або збиток);
в) співвідношення між результатом від виробництва та витратами;
г) різниця між результатом від виробництва та витратами;
15. Під ефектом розуміють: а) прибуток;
б)збиток;
в) рентабельність виробництва;
г) рентабельність продукції;
д) фондовіддачу.
16. Ефективність виробництва - це:
а) міра досягнення загальних та окремих результатів вироб ництва від оптимального використання всіх ресурсів підпри ємства;
б) міра досягнення загальних та окремих результатів вироб ництва від оптимального використання трудових ресурсів підпри ємства;
в) міра досягнення загальних та окремих результатів вироб ництва від оптимального використання фінансових ресурсів підпри ємства.
17. Економічну ефективність від впровадження певних заходів необхідно визначати:
а) із врахуванням чинника часу;
б) без врахування чинника часу;
в) із врахуванням чинника часу для спільних підприємств.
18. За сферою застосування розрізняють:
а) народногосподарську і госпрозрахункову ефективність;
б) абсолютну та порівняльну ефективність;
в) ефективність діючого виробництва, ефективність капіталь них вкладень, ефективність розвитку науки і техніки, ефектив ність зовнішньоекономічних зв'язків, ефективність охорони навколиш нього середовища;
г) загальну, локальну і часткову.