- •2. Особливості дії іонізуючого випромінювання на живі організми
- •3. Екологічні наслідки надзвичайних ситуацій
- •4. Осередок радіоактивного ураження
- •Осередок ураження при землетрусах
- •7. Дії людей під час землетрусу
- •8. Осередок ураження при повені
- •Дії населення
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Практичне заняття
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Визначення можливих доз опромінення при перебуванні в зоні радіоактивного зараження
- •Визначення можливих доз опромінення під час долання зон радіоактивного забруднення
- •Визначення допустимого часу початку долання зон радіоактивного забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення
- •Робіт в зоні радіоактивного забруднення
- •Визначення можливих втрат під час дії на радіоактивно забрудненій місцевості
Визначення можливих втрат під час дії на радіоактивно забрудненій місцевості
Можливі втрати робітників та службовців особового складу формувань ЦЗ і населення визначаються залежно від дози опромінення, яку вони можуть отримати за певний час і умови, в яких вони знаходяться на зараженій місцевості.
При повторному опроміненні людей необхідно враховувати залишкову дозу опромінення, Дзал., тобто частку дози опромінення, отриману раніше, при цьому організм не повністю відновив свою діяльність.
Організм людини має властивість до 90 % відновлювати свою діяльність. Процес відновлення починається через чотири доби з моменту першого опромінення.
Значення залишкової дози опромінення залежить від часу, який пройшов після опромінення.
Як бачимо, половина отриманої дози (50 %) відновлюється приблизно за 28 – 30 діб (4 тижні), 10 % отриманої дози не відновлюється.
Порядок розрахунку радіаційних втрат
1. Визначається доза опромінення, яку можуть отримати люди за весь час знаходження на радіоактивно забрудненій місцевості з урахуванням коефіцієнта послаблення радіації.
2. Визначається залишкова дозу опромінення, яку сумуємо з отриманою дозою опромінення.
3. За табл. 8 визначаються можливі радіаційні втрати (втрати працездатності) згідно з сумарною дозою опромінення за часу її отримання.
Таблиця 8
Втрата людьми працездатності внаслідок
зовнішнього опромінення
Сумарна доза ра-діації, Р |
Процент радіаційних втрат за час обслуговування, діб |
Сумарна доза ра-діації, Р |
Процент радіаційних втрат за час обслуговування, діб |
||||||
4 |
10 |
20 |
30 |
4 |
10 |
20 |
30 |
||
100 |
0 |
0 |
0 |
0 |
275 |
95 |
80 |
65 |
50 |
125 |
5 |
2 |
0 |
0 |
300 |
100 |
95 |
80 |
65 |
150 |
15 |
7 |
5 |
0 |
325 |
100 |
98 |
90 |
80 |
175 |
30 |
20 |
10 |
5 |
350 |
100 |
100 |
95 |
90 |
200 |
50 |
30 |
20 |
10 |
400 |
100 |
100 |
100 |
95 |
225 |
70 |
50 |
35 |
25 |
500 |
100 |
100 |
100 |
100 |
250 |
85 |
65 |
50 |
50 |
- |
100 |
- |
- |
- |
Приклад. Через 5 годин після ядерного вибуху територія об’єкта підпала радіоактивному забрудненню з рівнем радіації Р5 = 120 Р/год. Визначити можливі втрати робітників та службовців об’єкта, якщо вони будуть працювати у виробничих одноповерхових будівлях з моменту забруднення (tпоч. = 5 год.) протягом tроб. = 12 год. За два тижні до цього робітники отримали дозу опромінення 44 Р.
Рішення :
1. Визначаємо дозу опромінення, яку отримали робітники та службовці за час роботи у виробничих будівлях
де Р1 – рівень радіації, перерахований на 1 годину після вибуху за допомогою коефіцієнта перерахунку на 5 годин
Р/год
tкінц. – час закінчення роботи в зоні радіоактивного забруднення відносно моменту вибуху
tкінц. = tпоч. + tроб. = 5 + 12 = 17 год.
Кпосл= 7 – коефіцієнт послаблення радіаційного випромінювання виробничою одноповерховою будівлею.
2. Визначаємо залишкову дозу опромінення.
Залишкова доза опромінення визначається залежно від часу опромінення. За два тижні залишкова доза складає 75 % від першого опромінення і дорівняє :
Дзал. = 44 0,75 Р.
Знаходимо сумарну дозу радіації :
Д = Дзал. + Д = 33 + 92 = 126 Р.
Визначаємо можливі радіаційні втрати. Вони складають 5%.
Висновок. Проведення робіт в зоні радіоактивного забруднення призведе переопромінення людей. Можливі втрати до 5 %. Необхідно скоротити тривалість робіт або пізніше починати роботи.