Практичне заняття

Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують декілька завдань :

• визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту;

• визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об’єкта;

• визначення доз опромінення, яке може одержати людина на зараженій території;

• визначення тривалості перебування на забрудненій території;

• визначення можливих санітарних втрат при радіаційній аварії.

Вихідними даними для проведення такого прогнозу є :

1. Тип і потужність ядерного реактора (РМБК-1000, ВВЕР-1000);

2. Кількість аварійних ядерних реакторів – п;

3. Частка викинутих радіоактивних речовин (РР) – h (%);

4. Координати РНО;

5. Астрономічний час аварії – Т_ав;

6. Метеоумови;

7. Відстань від об’єкта до аварійного реактора – R_х (км);

8. Час початку роботи робітників і службовців об’єкта – Т_роб (год);

9. Коефіцієнт послаблення потужності дози опромінення – К_посл.

Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на АЕС :

1. Визначення розмірів зон радіоактивного зараження, для цього :

• визначаємо категорію стійкості атмосфери за табл. 6;

• визначаємо швидкість переносу хмари за табл. 7.

Таблиця 6

Категорія стійкості атмосфери

Швидкість (V10) вітру на висоті 30 м, м/с	Час доби
	день			ніч
	наявність хмарності
	відсутня	середня	суцільна	Відсутня	суцільна
V10  2	конвекція	конвекція	конвекція	Конвекція	конвекція
2  V10  3	конвекція	конвекція	ізотермія	інверсія	інверсія
3  V10  5	конвекція	ізотермія	ізотермія	ізотермія	інверсія
5  V10  6	ізотермія	ізотермія	ізотермія	ізотермія	ізотермія
V10  6	ізотермія	ізотермія	ізотермія	ізотермія	ізотермія

• визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення за додатками і наносимо їх в масштабі на карти (схеми) у вигляді правильних еліпсів;

• виходячи з заданої відстані об’єкта від аварійного реактора і враховуючи утворені зони забруднення, визначаємо зону забруднення, в яку потрапив об’єкт.

Таблиця 7

Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого

повітря в залежності від швидкості вітру

Швидкість вітру
Стан атмосфери	 2	2	3	4	5	 6
Конвекція	2	2	5	-	-	-
Ізотермія	-	-	5	5	5	10
Інверсія	-	5	10	10	-	-

2. Визначення часу формування сліду радіоактивного забруднення на АЕС (час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта) здійснюється за таблицею.

3. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкта (особовий склад формувань).

Дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкта, визначаємо за формулою :

(бер)

де : - доза при відкритому розташуванні;

- коефіцієнт послаблення радіації;

- коефіцієнт, що враховує відхилення місця

розташування від середини зони.

4. Визначення тривалості роботи робітників і службовців в умовах радіоактивного забруднення, знаючи час початку опромінення та задану дозу опромінення.

5. Знаючи дозу опромінення та необхідну тривалість робіт, визначаємо початок роботи формувань на забрудненій території.

Вихідні дані :

1. Тип і потужність ядерного реактора (РМБК-1000).

2. Кількість аварійних ядерних реакторів (п = 1).

3. Частка викинутих радіоактивних речовин із реактора (h = 50 %).

4. Відстань від об’єкта до аварійного реактора (R_х = 24 км).

5. Час аварії реактора (Т_ав = 10.00).

6. Безперервність роботи на об’єкті (Т_роб = 12 год.).

7. Допустима доза опромінення (Д_вст = 5 бер).

8. Коефіцієнт послаблення радіації виробничих приміщень ( ).

9. Швидкість вітру на висоті 10 м (V₁₀ = 4 м/с).

10. Напрям вітру – в напрямку об’єкта.

11. Хмарність – середня.

Необхідно : Оцінити обстановку, яка може скластися на об’єкті та можливості проведення аварійних робіт тривалістю 1 година.

Рішення :

• за табл. 6 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погоднім умовам та часу доби. За умовою: хмарність середня, день, швидкість вітру V₁₀ = 4 м/с. згідно з таблицею категорія стійкості – ізотермія;

• за табл. 7 визначаємо середню швидкість переносу (V_сер) радіоактивної хмари. Згідно з таблицею для ізотермії та швидкості вітру на висоті 10 м (V₁₀ = 4 м/с) середня швидкість переносу хмари становить V_сер = 5 м/с;

• за додатком для ізотермії та швидкості переносу хмари (5 м/с), а також заданого типу ядерного реактора (РМБК-1000) і частці викинутих радіоактивних речовин (h = 50 %) визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості, потім наносимо їх в масштабі на карту (схему).

• враховуючи відстань об’єкта (R_х = 24 км) до аварійного реактора та розміри утворення зон, визначаємо, що об’єкт знаходиться на внутрішній стороні зони «Б»;

• за таблицею визначаємо час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта. Для R_х = 24 км ізотермія, середня швидкість переносу хмари V_сер = 5 м/с, знайдемо t_ф = 1,2 год.

Отже, об’єкт за 1,2 години після аварії опиниться в зоні

радіоактивного забруднення.

• за додатком знаходимо дозу, яку може отримати людина всередині зони «Б» на відкритій місцевості за зміну (12 год.) – Д_сер = 17,1 рентген. Оскільки ми знаходимося на внутрішній стороні зони (К_З = 3,2) і роботи ведуться в приміщенні з К_посл = 6, то :

(бер)

звідки

(бер)

Користуючись додатком, знаходимо, що час перебування в цеху не повинен перевищувати 5 годин (опромінення почалося через 1,2 години після аварії);

• для визначення часу вводу формувань для проведення робіт знову визначаємо як у попередньому випадку :

(бер).

За додатком знаходимо, що при умові проведення робіт тривалістю 1 год. на відкритій місцевості формування може почати роботу через 5 годин.