- •Інститут економіки та нових технологій Кафедра прикладної математики та математичного моделювання
- •Наклад 50 примірників Передмова
- •І. Основні питання, що вивчаються в розділі.
- •Іі. Основні теоретичні відомості. Приклади розв’язання задач. І. Функції. Класифікація функцій.
- •Іі. Границя функції однієї змінної.
- •1. Означення границі функції у точці
- •Теорема 1
- •Приклад 1
- •Розв’язання.
- •4. Обчислення границі функції в точці.
- •4.4. Границі показникових та логарифмічних функції.
- •2. Точки розриву. Класифікація.
- •Завдання 2
- •Варіанти завдань:
- •V. Список використаної і рекомендованої літератури.
Іі. Границя функції однієї змінної.
1. Означення границі функції у точці
Означення 1. Число А називається границею функції при або в точці х0, якщо для будь-якого числа існує таке число , що для всіх , і таких, що , справджується нерівність . Символічно це записують так: .
Зауваження 1. Словосполучення „ і таких, що ” можна записати скорочено у вигляді нерівності .
Зауваження 2. Умова накладена для того, щоб охопити випадки, коли у точці функція не визначена, а якщо , то вона має границю – число А.
Геометрична інтерпретація границі функції у точці має такий вигляд:
Теорема 1
Границя лінійної функції у точці дорівнює значенню функції у цій точці, тобто .
Доведення
Щоб довести дану рівність, треба показати, що для будь-якого додатного числа існує додатне число , таке, що з нерівностей випливає нерівність (*).
Знайдемо число . Для цього у лівій частині нерівності виконаємо тотожні перетворення , , . Звідси .
Отже, якщо взяти , то для всіх х, які задовольняють нерівність , справджується нерівність (*).
Приклад 1
Довести, що
Розв’язання.
Задамо додатне число і знайдемо число , таке, щоб для всіх і таких, що справджувалась нерівність .(1) Щоб знайти , слід розв’язати останню нерівність відносно . Для цього застосуємо прийом підсилення нерівності. Виконаємо тотожні перетворення у лівій частині нерівності (1).
Дістанемо: , або .(2).
Замінимо в нерівності (2) множник на число 5, яке він не перевищує, бо < 1, коли . При цьому одержимо (3).
Якщо справджується нерівність (3), то справджується рівносильна їй нерівність (2). З нерівності (3) дістанемо . Таким чином, за можна взяти менше з двох чисел 1 і . Отже, якщо . Нерівність доведено.
2. Нескінченно малі величини
Означення 2. Функція називається нескінченно малою при , якщо її границя дорівнює нулю:
.
Теорема 2
Якщо функція має при границю, що дорівнює А, то її можна подати так: =А+ .
Властивості нескінченно малих.
Властивість 1
Сума будь-якого скінченого числа нескінченно малих величин є нескінченно малою величиною.
Властивість 2
Добуток нескінченно малої величини на обмежену функцію є нескінченно малою величиною.
Властивість 3
Частка від ділення нескінченно малого на функцію, границя якої відмінна від нуля, є нескінченно малою величиною.
3. Основні теореми про границі. Ознаки існування границі
Теорема 3
Функція не може мати більше однієї границі.
Нехай відомо, що , .
Теорема 4
Границя алгебраїчної суми скінченого числа функцій дорівнює сумі границь цих функцій, тобто .
Теорема 5
Границя добутку скінченого числа функцій дорівнює добутку границь цих функцій, тобто .
Наслідок. Сталий множник можна виносити за знак границі.
Теорема 6.
Границя частки двох функцій дорівнює частці границь ( за умови, що границя дільника не дорівнює нулю).
, .
Теорема 6.
Про границю суперпозиції двох функцій.
Якщо , , тоді .
Теорема 7.
Якщо в околі деякої точки : , тоді
Теорема 8.
Якщо в околі деякої точки : , , тоді .