Практична робота № 2. Вивчення способів картографічного зображення та їх практичного застосування на картах

Теоретичні відомості

Картографічні способи зображення – це графічні методи, що використовуються на картах для відображення просторового розміщення об’єктів, процесів та явищ, а також їхніх поєднань, зв'язків і розвитку.

Розрізняють такі основні способи:

1) Спосіб значків (позамасштабних знаків) використовують для об'єктів, що не виражаються в масштабі карти, для передачі локалізованих явищ. Для передачі характеристик об'єктів, що картографуються, використовуються форма, величина і колір значків. Розрізняють значки геометричні, літерні та піктограми (нагадують зображуваний об'єкт). Іноді розмір значків пропорційний кількісним показникам об'єктів.

Карта мінеральних ресурсів Чорного та Азовського морів (способи значків, ареалів, крапковий)

2) Способом лінійних знаків  на картах передають лінійно витягнуті об'єкти: берегову лінію, річки, кордони, дороги, ЛЕП, трубопроводи. Вони масштабні за своєю довжиною та конфігурацією, але переважно позамасштабні за шириною. Якісні та кількісні характеристики лінійних об'єктів можуть передаватись малюнком (наприклад, різним пунктиром), кольором і шириною значків.

Карта основних газопроводів України (знаки руху, лінійні знаки, значки)

3) Способом знаків руху відображають просторові переміщення (рух повітряних чи водних потоків, напрями та інтенсивність міграцій тощо). Це, як правило, стрілки. Кольором, формою і шириною стрілок можна відобразити різні характеристики явища (інтенсивність і структуру потоків, температуру течії і т.д.).

4) Спосіб ізоліній (замкнутих ліній, що сполучають точки з однаковими кількісними значеннями деякого показника) застосовується для передачі кількісних характеристик безперервних явищ, що поступово змінюються в просторі (наприклад, рельєфу, баричного, термічного, гравітаційного поля тощо). Проміжки між ізолініями фарбують так, щоб інтенсивність кольору відображала наростання або зменшення показника.

Фрагмент карти «Зміна температури повітря в ХХ ст. по території України» (ізолінії, кількісний фон, локалізовані діаграми)

5) Спосіб якісного фону відображає на карті різними кольорами (або ж штриховкою) окремі одиниці районування чи інші якісні характеристики досліджуваної території (ландшафти, геологічні фації, річкові водозбори, адміністративні райони, області, країни і т.д.).

Фрагмент ландшафтної карти України (якісний фон, лінійні знаки)

6) Кількісний фон застосовують для передачі кількісних показників та відмінностей явищ суцільного поширення в межах виділених районів. Подібно якісному фону, цей спосіб завжди поєднаний з районуванням, але за кількісною ознакою, наприклад за запасами гідроресурсів у річкових басейнах, за ступенем розчленування рельєфу.

Фрагмент карти забрудненості території України радіоцезієм (кількісний фон)

7) Локалізовані діаграми характеризують явища у конкретних пунктах спостережень (рози вітрів по метеостанціях, гідрографи по конкретних гідрологічних постах і т.д.).

8)  Крапковий спосіб використовують для картографування роззосереджених явищ чи об’єктів (окремі поселення, стихійні сміттєзвалища, окремі підприємства і т.д.). При цьому кількість об'єктів передається густотою крапок або ж їх розміром, тип об’єктів – кольором чи формою крапок.

Фрагмент карти розселення населення (крапковий спосіб; зона відчуження ЧАЕС – способом ареалів)

9)  Спосіб ареалів використовується для виділення на карті областей поширення якихось однорідних явищ. Різноманіття прийомів оформлення ареалів (обведення різними типами ліній, зафарбовування, штрихування) дозволяє поєднувати на одній і тій же карті ряд ареалів, навіть якщо вони перекривають один одного. Цим способом позначають області поширення певних видів рослин чи тварин, ареали забруднення тощо.

10) Картодіаграми показують розподіл явища за допомогою діаграм, що розміщуються усередині одиниць територіальної сітки, і відображають абсолютні показники явища (наприклад, біопродуктивності, ресурсоспоживання) в межах кожної територіальної одиниці.

Карта якісної структури грунтового покриву (картограма, картодіаграма)

11) Картограма – це спосіб зображення відносної інтенсивності якого-небудь явища (розораності, забрудненості, ураженості території небезпечними екзогенними процесами і т.п.) в межах певних територіальних одиниць, найчастіше адміністративних. При цьому кожну територіальну одиницю розфарбовують чи штрихують так, щоб насиченість кольору чи штрихування відповідала числовому значенню інтенсивності відображуваного явища.

Практичні завдання

Завдання 1. Дати письмову характеристику існуючих способів картографічного зображення.

Завдання 2 (графічне). Зобразити по 2–3 приклади застосування не менш як 6 способів зображення на вашій топографічній карті.

Завдання 3. Описати, які способи картографічного зображення застосовуються на заданому фрагменті топографічної карти, вказати, які об’єкти, явища, характеристики ними передаються.

Завдання 4 (висновок). Проаналізувати існуючі методи вибору і застосування способів картографічного зображення, дати їх порівняльний аналіз.

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке спосіб картографічного зображення?

2. Чому виникає потреба у різних способах картографічного зображення?

3. Як класифікують ці способи ?

4. Особливості кожного способу картографічного зображення (коротка характеристика).

Рекомендована література: [ 2, 3, 5, 6].