- •Методичні рекомендації до вивчення окремих тем дисципліни «Економічна діагностика»
- •Тема 1. Економічна діагностика, її сутність, завдання, види, їх характеристика
- •Р ис. 1. Алгоритм проведення діагностики фінансово-економічної діяльності підприємств
- •Термінологічний словник
- •Літературні джерела
- •Тема 2. Діагностика конкурентного середовища підприємства
- •Літературні джерела
- •Термінологічний словник
- •Тема 3. Діагностика конкурентоспроможності підприємства
- •Термінологічний словник
- •Літературні джерела
- •Тема 4. Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства
- •Термінологічний словник
- •Літературні джерела
- •Тема 5. Діагностика майна і ринкова ціна підприємства
- •Технологічний словник
- •Літературні джерела
- •Тема 6. Управлінська діагностика
- •Система показників оцінки економічної ефективності менеджменту
- •Термінологічний словник
- •Літературні джерела
- •Тема 7. Діагностика виробничого потенціалу підприємства
- •Показники ефективності використання виробничого потенціалу підприємства
- •Термінологічний словник
- •Літературні джерела
- •Тема 8. Фінансова діагностика
- •Термінологічний словник
- •Літературні джерела
- •Тема 9. Діагностика економічної безпеки підприємства
- •Літературні джерела
- •Завдання до практичних занять Практичне заняття № 1. Діагностика майна і ринкова ціна підприємства Теоретичне завдання
- •Теоретичне завдання
- •Практичне заняття № 3. Фінансова діагностика Теоретичне завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Основні показники виробничо-фінансової діяльності об’єднання
- •Витяг із балансу підприємства
- •Вихідна інформація
- •Витяг із балансу підприємства
- •Вихідна інформація
- •Витяг із балансу підприємства
Тема 4. Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства
Ознайомлення з матеріалом теми необхідно розпочати з тлумачення поняття конкурентоспроможності продукції відомими вченими економістами (студенти мають самостійно опрацювати понятійний апарат з теми за енциклопедіями, словниками, довідниками).
У самому широкому розумінні, конкурентоспроможність продукції – це властивість, що відображає можливості її успішного продажу на визначеному ринку за певний період.
З іншого боку, під конкурентоспроможністю слід розуміти комплекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, що визначають його успіх на ринку, тобто перевагу широкої пропозиції конкуруючих товарів аналогів.
Конкурентоспроможність продукції забезпечується багатьма чинниками (рис. 6):
Рис. 6. Чинники забезпечення конкурентоспроможності продукції
Основними аспектами визначення конкурентоспроможності продукції є: корисність товару, ціна споживання та здатність пропозиції.
Корисність – це задоволення, яке отримує покупець від споживання товару.
Ціна споживання – це витрати покупця на придбання і використання продукції впродовж нормативного періоду його споживання. Вона складається з ціни купівлі товару, вартості транспортних та монтажних робіт, технічного обслуговування, податків, навчання персоналу тощо.
Здатність пропозиції – це спроможність пропонувати певну кількість товарів на ринку за певний період.
Конкурентоспроможність продукції, безперечно, характеризують показники попиту на неї, а економічний ефект виражається величиною отриманого прибутку від реалізації продукції на ринку. Крім цього, рівень конкурентоспроможності продукції підприємства визначають такі економічні показники, як:
динаміка продажу продукції у вартісному та натуральному вимірі;
рентабельність реалізації продукції на ринку (її збільшення);
відношення обсягів реалізованої продукції до вартості матеріально-виробничих запасів (уповільнення або прискорення оборотності запасів);
відношення обсягів реалізованої продукції до обсягів нереалізованої продукції;
відношення обсягів реалізованої продукції до дебіторської заборгованості;
кількість замовлень на виготовлення продукції;
завантаження виробничих потужностей виготовленням продукції;
обсяги і напрями капіталовкладень.
Потрібно розрізняти параметри та показники конкурентоспроможності (рис. 7).
Рис. 7. Параметри конкурентоспроможності товару
Для оцінки конкурентоспроможності товару застосовують різні методи (табл. 8):
Рис. 8. Основні методи оцінки конкурентоспроможності товару
Методика оцінки рівня конкурентоспроможності товару як інтегрального результату дії багатьох чинників передбачає проведення розрахунків у декілька етапів (рис. 9).
Рис. 9. Етапи оцінки рівня конкурентоспроможності товару
Інтегральний показник (індекс) конкурентоспроможності продукції (Ікс ) визначається наступним чином:
де РЯфакт , РЯбаз – рівень якості продукції відповідно товару та товару – еталону (підприємства-лідера), що приймається за базовий;
Сфакт, Сбаз – рівень собівартості продукції відповідно товару та товару еталону.
Оцінка конкурентоспроможності продукції є неповною без визначення та досягнення належного рівня якості.
Аналіз якості продукції може здійснюватись за наступною системою показників:
Узагальнюючі показники: питома вага нової продукції у загальному випуску та питома вага конкурентоспроможної продукції.
Одиничні та комплексні показники: корисність, надійність, технологічність.
Опосередковані показники: витрати від браку, штраф за неякісну продукцію.
По продукції, якість якої характеризується сортом, визначається частка продукції кожного сорту в загальному обсязі виробництва та коефіцієнт сортності.
Коефіцієнт сортності продукції (Кс ) визначають відношенням вартості продукції всіх сортів до цього ж обсягу продукції за ціною І сорту, тобто:
(4.1)
де ТПі – товарна продукція і-го сорту у натуральному вираженні (і = 1, 2...n);
Ці – ціна одиниці продукції і-го сорту;
ТП – загальний товарний випуск продукції у натуральному вираженні;
ЦIc – ціна одиниці продукції I сорту.
Якість як показник конкурентоспроможності впливає на вартісні показники підприємства, серед яких виділяють випуск товарної продукції, виручку від реалізації та прибуток. Діагностику цього впливу здійснюють за формулами:
вплив якості на випуск продукції:
(4.2)
вплив якості на виручку від реалізації продукції:
(4.3)
вплив якості на прибуток:
(4.4)
де Ц1і , Ц0і – ціна і-го виробу до та після зміни якості грн;
С1і, С0і – собівартість одиниці виробу відповідно до та після зміни якості, грн;
– кількість випущеної і -тої продукції підвищеної якості у натуральному виразі;
– кількість реалізованої і -тої продукції підвищеної якості;
n – кількість найменувань виробів.
Діагностику узагальненого показника якості продукції можна провести за формулою:
(4.5)
де ВБ – вартість продукції, забракованої в процесі виробництва;
ВД – вартість дефектної продукції;
ВГ – вартість продукції, на яку застосовано гарантійний ремонт;
Вф – вартість фактично реалізованої продукції за звітний період.
Економічна ефективність від застосування якості продукції обчислюється за формулою:
(4.6)
де РЯ – рівень якості продукції;
РП – обсяг реалізованої продукції;
В – витрати.
Рівень якості (РЯ) обчислюється у свою чергу як:
РЯ = 1– КЯ . (4.7)
Підвищення якості продукції може потребувати додаткових капіталовкладень. У такому випадку економічний ефект від підвищення якості продукції (Е ) визначається як:
(4.8)
де – приріст прибутку;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;
К – додаткові капіталовкладення, необхідні для підвищення якості продукції.