Тема 4. Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства

Ознайомлення з матеріалом теми необхідно розпочати з тлума­чен­ня поняття конкурентоспроможності продукції відомими вченими економістами (студенти мають самостійно опрацювати понятійний апарат з теми за енциклопедіями, словниками, довідниками).

У самому широкому розумінні, конкурентоспроможність продук­ції – це властивість, що відображає можливості її успішного продажу на визначеному ринку за певний період.

З іншого боку, під конкурентоспроможністю слід розуміти комп­лекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, що ви­значають його успіх на ринку, тобто перевагу широкої пропозиції кон­куруючих товарів аналогів.

Конкурентоспроможність продукції забезпечується багатьма чин­ни­ками (рис. 6):

Рис. 6. Чинники забезпечення конкурентоспроможності продукції

Основними аспектами визначення конкурентоспроможності про­дукції є: корисність товару, ціна споживання та здатність пропозиції.

Корисність – це задоволення, яке отримує покупець від спожи­ван­ня товару.

Ціна споживання – це витрати покупця на придбання і вико­рис­тання продукції впродовж нормативного періоду його споживання. Вона складається з ціни купівлі товару, вартості транспортних та монтажних робіт, технічного обслуговування, податків, навчання пер­соналу тощо.

Здатність пропозиції – це спроможність пропонувати певну кіль­кість товарів на ринку за певний період.

Конкурентоспроможність продукції, безперечно, характеризують по­казники попиту на неї, а економічний ефект виражається вели­чи­ною отриманого прибутку від реалізації продукції на ринку. Крім цього, рівень конкурентоспроможності продукції підприємства визна­чають такі економічні показники, як:

1. динаміка продажу продукції у вартісному та натуральному ви­мірі;

2. рентабельність реалізації продукції на ринку (її збільшення);

3. відношення обсягів реалізованої продукції до вартості матері­ально-виробничих запасів (уповільнення або прискорення оборотності запасів);

4. відношення обсягів реалізованої продукції до обсягів нереа­лі­зо­ваної продукції;

5. відношення обсягів реалізованої продукції до дебіторської за­бор­гованості;

6. кількість замовлень на виготовлення продукції;

7. завантаження виробничих потужностей виготовленням про­дукції;

8. обсяги і напрями капіталовкладень.

Потрібно розрізняти параметри та показники конкуренто­спро­мож­ності (рис. 7).

Рис. 7. Параметри конкурентоспроможності товару

Для оцінки конкурентоспроможності товару застосовують різні ме­тоди (табл. 8):

Рис. 8. Основні методи оцінки конкурентоспроможності товару

Методика оцінки рівня конкурентоспроможності товару як інте­грального результату дії багатьох чинників передбачає проведення роз­рахунків у декілька етапів (рис. 9).

Рис. 9. Етапи оцінки рівня конкурентоспроможності товару

Інтегральний показник (індекс) конкурентоспроможності продукції (І_кс ) визначається наступним чином:

де  РЯ_факт , РЯ_баз – рівень якості продукції відповідно товару та това­ру – еталону (підприємства-лідера), що приймається за базовий;

С_факт, С_баз – рівень собівартості продукції відповідно товару та то­ва­ру еталону.

Оцінка конкурентоспроможності продукції є неповною без ви­зна­чення та досягнення належного рівня якості.

Аналіз якості продукції може здійснюватись за наступною сис­те­мою показників:

1. Узагальнюючі показники: питома вага нової продукції у за­галь­ному випуску та питома вага конкурентоспроможної продукції.

2. Одиничні та комплексні показники: корисність, надійність, тех­нологічність.

3. Опосередковані показники: витрати від браку, штраф за неякіс­ну продукцію.

По продукції, якість якої характеризується сортом, визначається частка продукції кожного сорту в загальному обсязі виробництва та коефіцієнт сортності.

Коефіцієнт сортності продукції (К_с ) визначають відношенням вар­тості продукції всіх сортів до цього ж обсягу продукції за ціною І сорту, тобто:

(4.1)

де  ТПі – товарна продукція і-го сорту у натуральному вираженні (і = 1, 2...n);

Ці – ціна одиниці продукції і-го сорту;

ТП – загальний товарний випуск продукції у натуральному вира­женні;

Ц_Ic – ціна одиниці продукції I сорту.

Якість як показник конкурентоспроможності впливає на вартісні показники підприємства, серед яких виділяють випуск товарної про­дукції, виручку від реалізації та прибуток. Діагностику цього впливу здійснюють за формулами:

• вплив якості на випуск продукції:

(4.2)

• вплив якості на виручку від реалізації продукції:

(4.3)

• вплив якості на прибуток:

(4.4)

де Ц_1і , Ц_0і – ціна і-го виробу до та після зміни якості грн;

С_1і, С_0і  – собівартість одиниці виробу відповідно до та після зміни якості, грн;

– кількість випущеної і -тої продукції підвищеної якості у на­туральному виразі;

– кількість реалізованої і -тої продукції підвищеної якості;

n – кількість найменувань виробів.

Діагностику узагальненого показника якості продукції можна про­вести за формулою:

(4.5)

де В_Б – вартість продукції, забракованої в процесі виробництва;

В_Д – вартість дефектної продукції;

В_Г – вартість продукції, на яку застосовано гарантійний ремонт;

В_ф – вартість фактично реалізованої продукції за звітний період.

Економічна ефективність від застосування якості продукції об­чис­люється за формулою:

(4.6)

де Р_Я – рівень якості продукції;

РП – обсяг реалізованої продукції;

В – витрати.

Рівень якості (Р_Я) обчислюється у свою чергу як:

Р_Я = 1– К_Я . (4.7)

Підвищення якості продукції може потребувати додаткових капі­таловкладень. У такому випадку економічний ефект від підвищення якості продукції (Е ) визначається як:

(4.8)

де – приріст прибутку;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К – додаткові капіталовкладення, необхідні для підвищення якості продукції.