Термінологічний словник

Економічний ефект – це результат праці людини в процесі ви­робництва матеріальних благ (кількість випущеної продукції, приріст знову створеної вартості у народному господарстві).

Ефективний менеджмент – доцільне та цілеспрямоване, якісне уп­равління підприємством із метою підвищення успішності бізнесу.

Ефективність виробництва – це узагальнене і повне відо­бра­жен­ня кінцевих результатів використання засобів, предметів праці і ро­бочої сили на підприємстві за певний проміжок часу.

Загальна економічна ефективність – це відношення результату виробництва до залучених ресурсів (витрат), тобто одержаного еко­номічного ефекту до витрат на його досягнення.

Надійність системи управління – це безпосереднє її функціо­ну­вання, що забезпечує досягнення цілей виробництва.

Оперативність роботи апарату управління – це своєчасність виконання постанов, наказів, розпоряджень керівників і головних спе­ціалістів підприємства.

Управлінська діагностика – це дослідницька діяльність, спрямо­вана на визначення, аналіз та оцінку проблем розвитку підприємства та підвищення ефективності системи менеджменту.

Літературні джерела

1. Гетьман О. О. Економічна діагностика : навч. посіб. / О. О. Геть­ман, В. М. Шаповал. – К. : ЦНЛ, 2007. – С. 140–155.

2. Городня Т. А. Економічна та фінансова діагностика : навч. посіб. / Т. А. Городня, І. П. Мойсеєнко. – Львів : «Магнолія 2006», 2008. – С. 121–124.

3. Осовська Г. В. Менеджмент організацій : навч. посіб. / Г. В. Осов­ська, О. А. Осовський. – К. : Кондор, 2005. – С. 793, 800–811.

4. Мазур И. И. Эффективный менеджмент : учебник для вузов / И. И. Ма­зур, В. Д. Шапиро, Н. Г. Ольдерогге; под ред. И. И. Ма­зура – М. : Высшая школа, 2003. – С.175–205.

5. Спасова Т. П. Економічна діагностика : опорний конспект лекцій / Т. П. Спасова. – Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2007. – С. 16–19.

Тести

1.  Який вид управління актуалізує функціональні аспекти з виявлення причин, що перешкоджають оздоровленню підприємства, і ради­ка­лізації заходів, що відновлюють його платоспроможність?

а) антикризове управління;

б) поточне управління;

в) планове управління;

г) структуроване управління.

2.  Який із наведених нижче факторів не відноситься до внутрішніх причин, які обумовлюють процес антикризового управління?

а) помилкова ринкова філософія підприємства;

б) нераціональне використання ресурсів;

в) незбалансована кредитна політика чи її повна відсутність;

г) невисокий рівень менеджменту і маркетингу.

3. Що представляє собою діагностика в антикризовому управлінні?

а) дослідження базових показників господарської діяльності під­при­ємства;

б) аналіз впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на фінансово-еко­номічний і техніко-технологічний стан підприємства;

в) експертна оцінка розроблених заходів і перспектив фінансового оздоровлення та превентивної санації підприємства;

г) розуміння кількісно невизначених і якісно «надскладних» рівнів економічної організації підприємства.

Тема 7. Діагностика виробничого потенціалу підприємства

На початку вивчення теми студенти мають ознайомитися із струк­турою виробничого потенціал підприємства та підходами щодо оцінки його загальної вартості.

Потенціал підприємства визначають його ресурси. Економічні ре­сурси поділяють на: природні (сировинні, геофізичні), трудові, капі­таль­ні (основні фонди), оборотні засоби (матеріали), фінансові, інфор­маційні.

Вартість виробничого потенціалу підприємства визначається на­ступ­ним чином:

У загальному вигляді вартість основних елементів вироб­ничого потенціалу підприємства можна визначити за формулами:

• основних фондів:

де – середньорічна вартість основних фондів;

В_м – витрати на модернізацію:

• виробничого персоналу:

де ФОП – фонд оплати праці;

ФМС – фонд матеріального стимулювання;

В_н – витрати на навчання персоналу;

В_пп – витрати на перепідготовку кадрів;

В_пк – витрати на підвищення кваліфікації персоналу:

• технологій виробництва:

де ВТ_д – вартість діючих технологій;

В_нвт – вартість нових (введених) технологій;

В_тп – вартість технологій, що призупинені на виробництві.

Загальна вартість виробничого потенціалу підприємства (ВВПП) ви­­значається за формулою:

Основними методами діагностики потенціалу підприємства є на­ступні (рис. 13):

Рис. 13. Методи діагностики потенціалу підприємства

Експертний метод застосовується для оцінки соціального потен­ціа­лу як вартості забезпечення соціальних потреб людини, до яких від­носять витрати на медичне обслуговування, соціально-культурні за­ходи, організацію відпочинку, оздоровлення тощо.

Баловий методи використовується переважно при визначенні рівня кадрового, трудового потенціалу, хоча цілий рід вітчизняних та іно­земних науковців схиляються при цьому до витратних, резуль­та­тив­них та порівняльних методів його дослідження.

Рейтинговий порівняльний аналіз найбільш ефективний при про­ве­денні комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності.

Чинниковий метод дослідження діяльності доцільно застосовувати для оцінки виробничого потенціалу. Виробничий потенціал при цьому розглядається як сукупність виробничих можливостей підприємства з огляду на використання його ресурсів (основних засобів, матеріальних запасів, палива, енергії тощо).

Економіко-математичне моделювання раціонально застосовувати для оцінки науково-технічного потенціалу.

Програмне імітаційне моделювання використовується для діагнос­тики потенціалу підприємства на основі спеціальних (попередньо роз­роблених) комп’ютерних програм.

Оцінка рівня ефективності використання виробничого потенціалу підприємства здійснюється за допомогою системи показників: загаль­них та окремих (табл. 26).

Таблиця 26