Термінологічний словник

Конкурентоспроможність – це характеристика товару, що відо­бражає її відмінність від товару-конкурента як за ступенем задово­лення конкурентної потреби, так і за витратами на його забезпечення.

Конкурентоспроможність товару – це ступінь його відпо­від­но­сті на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, еконо­міч­ними, екологічними тощо.

Параметри конкурентоспроможності – це найчастіше кількісні характеристики властивостей товару, які враховують галузеві особ­ли­вості оцінки його конкурентоспроможності.

Показники конкурентоспроможності – це сукупність системних критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності товару, які базуються на параметрах конкурентоспроможності.

Управління конкурентоспроможністю – це встановлення опти­мального співвідношення між чинниками забезпечення конкуренто­спроможності (якістю, ціною, системою збуту та ін.).

Літературні джерела

1. Бойчик І. М. Економіка підприємства / І. М. Бойчик. – К. : Атіка, 2004. – С. 238–250.

2. Гетьман О. О. Економічна діагностика : навч. посіб. / О. О. Геть­ман, В. М. Шаповал – К. : ЦНЛ, 2007. – С. 62–117.

3. Городня Т. А. Економічна та фінансова діагностика : навч. посіб. / Т. А. Городня, І. П. Мойсеєнко. – Львів : «Магнолія 2006», 2008. – С. 65–95.

4. Нємцов В.Д. Стратегічний менеджмент : навч. посіб. / В. Д. Нєм­цов, Л. Є. Довгань. – К. : ТОВ «УВПК», 2002. – С. 227–236.

5. Спасова Т. П. Економічна діагностика : опорний конспект лекцій / Т. П. Спасова. – Полтава, РВЦ ПУСКУ, 2007. – С. 11–13.

6. Стратегический маркетинг : учебник для вузов. 3-е изд. / Р. А. Фат­хутдинов. – С.Пб. : Питер, 2003. – С. 224–234.

Тема 5. Діагностика майна і ринкова ціна підприємства

На початку вивчення теми студенти мають з’ясувати основні під­ходи щодо діагностики та оцінки майна підприємства.

Існують різні види оцінки майна підприємств. Незалежна оцінка – це визначення певного виду вартості майна суб’єктом оціночної діяльності за договором замовника.

Стандартизована оцінка – це та, що здійснюється самостійно дер­жавними органами приватизації з використанням стандартної мето­дології та стандартного набору вихідних даних.

В економічній літературі виділяють наступні види вартості підпри­ємства (рис. 10):

Рис. 10. Види вартості підприємства

Ринкова – це вартість підприємства, що зазначається в угоді щодо його купівлі-продажу.

Інвестиційна – це вартість підприємства, що визначена конкретним інвестором на базі індивідуальних вимог та оцінок.

Відновлювальна – це вартість, що визначає витрати на відновлення точної копії підприємства в сучасних умовах у разі втрати або по­шкодження активів.

Заставна – це вартість, що використовується в операціях застави окремих елементів майна підприємства або його акцій.

Страхова – це вартість, що використовується при укладенні угод страхування активів.

Оподаткована – це вартість, яка визначається за спеціально роз­робленими правилами для розрахунку та сплати податків на майно.

Скрапова (утилізаційна) – це вартість, що відповідає вартості мате­ріалів, із яких складаються окремі елементи активів (без додаткового ремонту та адаптації).

Вартість діючого підприємства – це загальна вартість цілісного майнового комплексу.

Ліквідаційна – це вартість, що визначається на випадок орієнтації на закриття підприємства та по елементну реалізацію його активів.

З іншого боку, крім зазначених вище, виокремлюють початкову, переоцінену, сукупну та чисту вартість майна.

Початкова – це вартість майна, з якої розпочинається його продаж встановленими законодавством способами, що передбачають конку­рен­цію серед покупців.

Переоцінена – це вартість активів у передавальному балансі під­приємства на дату оцінки.

Сукупна – це сума вартості активів підприємства, відображених у його передавальному балансі.

Чиста вартість – це сукупна вартість цілісного майнового комп­лек­су, зменшена на суму зобов’язань.

Діагностика майна здійснюється з метою оцінки майнового стану підприємства. Потреба в ній виникає:

• для обґрунтування цін на продукцію;

• з метою оподаткування;

• для визначення орендної плати при укладанні орендного до­го­вору;

• для укладання угод при створенні спільних підприємств та от­ри­мання кредитів;

• при здійсненні продажу майна (його певної частини або ціліс­но­го майнового комплексу);

• при укладанні угод на страхування майна;

• у ході приватизації та акціонування підприємств;

• при зміні складу власників майна;

• при проведенні операції із застави майна.

Залежно від мети та виду вартості підприємства у сучасній світовій практиці застосовують різні методи оцінки бізнесу (рис. 11).

Рис. 11. Методи оцінки вартості підприємства

За майновим методом вартість підприємства (ВПм) визначається за формулою:

ВПм = А – ЗЗ, (5.1)

де А – активи підприємства;

ЗЗ – його зовнішні зобов’язання.

За методом капіталізації вартість підприємства (ВПкап) дорівнює:

(5.2)

де ЧД_ср – середньорічний чистий дохід підприємства;

Ск – ставка капіталізації, %.

За методом дисконтування майбутніх доходів вартість підпри­єм­ства (ВП_дд) визначається за формулою:

(5.3)

де ГП_і – грошовий потік, що прогнозується отримувати в і -му періоді;

q_i – ставка дисконтування для і-го періоду;

n – період «корисного» використання підприємства або період окуп­ності інвестицій