Термінологічний словник

Виробничий потенціал економіки – реальний обсяг продукції, яка може бути вироблена за повного використання ресурсів.

Виробничий потенціал підприємства – це:

1. реальний обсяг продукції, який воно може виготовити за пов­ного використання наявних ресурсів

2. наявні та потенційні можливості виробництва, наявні фактори виробництва, забезпеченість його певними видами ресурсів.

Виробничий потенціал суспільства – сукупність виробничих ре­сур­сів з урахуванням їх обсягу, структури, технічного рівня та якості.

Гнучкість виробничої системи – це її здатність до виробництва но­вих (інших) видів продукції з урахуванням вимог ринкової кон’юн­к­тури.

Економічна гнучкість – це здатність підприємства реагувати на зміни рентабельності виробництва на всіх його стадіях.

Економічний потенціал – комплексна характеристика рівня еко­номічної могутності нації, наявних ресурсів і можливостей забез­пе­чу­вати розширене відтворення, суспільні потреби та соціально-еконо­мічний прогрес суспільства.

Економічні ресурси – сукупність ресурсів, які використовуються в господарській діяльності для виробництва, обміну, розподілу та спо­живання матеріальних і духових благ, задоволення зростаючих потреб населення.

Науково-технічний потенціал – сукупність кадрових, матеріаль­но-технічних, інформаційних та організаційних ресурсів, призначених для вирішення завдань науково-технічного розвитку.

Організаційна гнучкість – здатність організаційної структури під­приємства відповідати мінливим потребам ринку.

Потенціал – наявні в економічного суб’єкта ресурси, їх оптималь­на структура та вміння раціонально використати їх для досягнення поставленої мети.

Потенціал (від лат. potentia) – сила, потужність.

Технічна гнучкість – поліпшення технічних параметрів обладнан­ня та виробничої структури підприємства в цілому.

Технологічна гнучкість – це застосування новітніх технологій, які принципово змінюють економіку та організацію виробництва.

Літературні джерела

1. Бердникова Т. Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия : учебное пособие / Т. Б. Бердникова. – М. : ИНФРА-М, 2001. – С. 139–163, 194–210.

2. Гавва В. Н. Потенціал підприємства: формування та оцінювання / В. Н. Гавва, Є. А. Божко. – К. : Центр навч. літ., 2004. – С. 100–103.

3. Гетьман О. О. Економічна діагностика : навч. посіб. / О. О. Геть­ман, В. М. Шаповал – К. : ЦНЛ, 2007. – С. 156–189.

4. Городня Т. А. Економічна та фінансова діагностика : навч. посіб. / Т. А. Городня, І. П. Мойсеєнко. – Львів : «Магнолія 2006», 2008. – С. 96–137.

5. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцін­ка / Н. С. Краснокутська. – К. : Центр навч. літ., 2005. – С. 5–22, 83–134.

6. Спасова Т. П. Економічна діагностика : опорний конспект лекцій / Т. П. Спасова. – Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2007. – С. 19–23.

Тести

1. Кадровий потенціал – це:

а) сукупність постійних працівників, що отримали необхідну про­фесійну підготовку та мають досвід практичної діяльності;

б) сукупність здібностей і можливостей кадрів забезпечу­вати до­сяг­нення довгострокових цілей, які визначають­ся чисельністю, віковою структурою, професійними, ква­ліфікаційними та інши­ми характеристиками персоналу підприємства;

в) економічно активна, працездатна частина населення ре­гіону, яка володіє фізичними і культурно-освітніми мож­ливостями для учас­ті в економічній діяльності підприєм­ства;

г) сукупність потенційних працівників із відповідним рівнем про­фесійної підготовки та кваліфікації, які здатні пра­цювати в на­родному господарстві країни.

2. До видів прояву кадрового потенціалу не відносять:

а) за рівнем агрегованості оцінок;

б) за спектром охоплення можливостей;

в) за місцем у соціально-економічній системі підприємства;

г) за характером професій та кваліфікацій.

3.  До типів одиниць виміру розміру кадрового потенціалу під­при­єм­ства відносять:

а) абсолютні, відносні, вартісні та натуральні;

б) умовні, точні, фактичні та планові;

в) облікові, явочні, спискові, середньооблікові;

г) часові, натуральні, вартісні та умовні.

4. Кадровий потенціал працівника поділяється на потенціали:

а) психофізіологічний, кваліфікаційний та соціальний;

б) професійний, інституціональний та розумовий;

в) трудовий, професійний та якісний;

г) соціальний, професійно-кваліфікаційний та трудовий.

5.  Структура кадрового потенціалу підприємства може розг­ляда­тись як:

а) співвідношення різних демографічних, соціальних, функціо­наль­них та професійних характеристик груп працівників;

б) похідна від професійних та кваліфікаційних характерис­тик пра­цівників;

в) співвідношення психологічних та розумових характери­стик пра­цівників;

г) пряма залежність від ринкового потенціалу робочої сили.

6. До складових людського капіталу не відносять:

а) емоційний; в) креативний;

б) перспективний; г) підприємницький.

7. Коефіцієнт змінності робочої сили розраховується як:

а) відношення чистого прибутку до витрат робочої сили;

б) відношення кількості людино-днів, фактично відпрацьо­ваних пра­цівниками до кількості людино-днів, відпрацьо­ваних у най­на­вантаженішу зміну;

в) відношення випуску продукції у найнавантаженішу зміну до се­редньооблікової чисельності працівників;

г) відношення витрат робочої сили до кількості устатку­вання.

8.  Яка з систем критеріальних показників не використовуєть­ся при ефективності використання персоналу?

а) система фінансових показників результатів діяльності підпри­єм­ства;

б) система показників інноваційної діяльності підприємства;

в) система показників результативності;

г) система показників управління персоналом.

9.  До показників діагностики кадрового потенціалу підприєм­ства не відносять:

а) ключові компетенції;

б) ринковий попит на працю;

в) ідентифікацію знань;

г) ключові виміри організаційної культури.

10. До методів діагностики кадрового потенціалу підприємства не вклю­чають метод:

а) аналітичний, комплексний, груповий;

б) анкетування, описовий, рейтинговий;

в) порівняння парами, класифікації, визначеного розподілу;

г) оцінки за вирішальною ситуацією, ділових ігор, тесту­вання.