Тема 3. Вибір сфери діяльності та обгрунтування створення нового підприємства

1. Вибір сфери діяльності нового підприємства

2. Техніко-економічне обгрунтування створення нового підприємства

3. Установчі документи

4. Державна реєстрація підприємств

5. Ліцензування діяльності підприємств

Література: [1-22]

Задачі

1. Обчислити величину реалізованої продукції та її приріст у пла-

новому році, якщо у звітному обсяг реалізації склав 600 тис. грн.

У плановому році підприємство передбачає виготовлення про-дукції на суму 740 тис. грн. Частина її на суму 30 тис. грн. піде на внутрішні потреби. Незавершене виробництво за плановий рік зменшиться на 5 тис. грн. Додатково до програми випуску готових виробів підприємством будуть надані послуги промислового харак-теру заводам галузі на 45 тис. грн. і виготовлено напівфабрикатів для реалізації на сторону на 12 тис. грн.

2. Обсяг валової продукції підприємства в оптових цінах становить 4,5 млн. грн, у тому числі вартість основних матеріалів, використаних для виготовлення продукції, — 1 млн, купованих напівфабикатів і комплектуючих виробів — 0,5 млн, амортизаційні відрахування — 0,315 млн. грн.

Обчислити обсяг чистої продукції підприємства.

3. Визначити виробничу потужність дільниці на основі такихданих: встановлено 24 штампувальних автомати з продуктивністю

22 удари за хвилину. За один удар штампується одночасно 5 деталей. Підприємство працює при п’ятиденному робочому тижні у дві зміни. Номінальний фонд робочого часу становить 260 днів за рік.

Витрати робочого часу на ремонт обладнання — 6%, а на зміну

штампів — 7 % часу.

Тема 4. Організаційно-управлінські функції підприємства

1. Організаційно-правові форми організації підприємницької діяльності.

2. Статут і установчий договір: зміст, порядок формування та застосування.

3. Особливості установчих документів для різних організаційно-правових форм.

4. Фірмове найменування підприємства: особливості та призначення.

5. Порядок державної реєстрації підприємства.

6. Порядок ліцензування підприємницької діяльності.

7. Зміст ліцензії

Література: [1-22]

Формою організації елементів об'єднань підприємств як системи є їх структура. Існує декілька підходів щодо визначення поняття організаційної структури управління. Структура, яка відображає синтез взаємозв'язків різних елементів, що спрямовані на досягнення визначеної мети, називається організаційною. Організаційна структура будь-якої системи пов'язана з досягненням її глобальної мети.

Згідно з іншим визначенням, організаційна структура — це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління суб'єктом господарювання. Ця конструкція має формальне або неформальне вираження та охоплює канали влади й комунікації, а також інформацію, що передається цими каналами.

З іншого боку, організаційна структура управління визначається як склад, взаємозв'язки та супідрядність організаційних одиниць апарату управління, які виконують різні функції управління суб'єктом. Згідно із цим визначенням, основними елементами організаційної структури управління є:

• склад і структура функцій управління;

• кількість працівників для реалізації кожної функції;

• кваліфікаційний склад працівників апарату управління;

• склад, самостійних структурних підрозділів,

• кількість рівнів управління;

• інформаційні зв'язки.

Об'єднання підприємств мають такі загальні ознаки:

• кількість членів — два або більше;

• кожний учасник має характерні лише для нього характеристики;

• між учасниками існують певні зв'язки, через які вони впливають один на одного;

• об'єднання існують у часі й просторі, тобто склад об'єднання підприємств можна визначити в даний момент часу; дони мають свої кінцеві межі та оточуюче середовище.

Згідно з вищезазначеними ознаками об'єднання утворюють штучну та відкриту систему і для управління ними можна використовувати загальні принципи побудови організаційно-управлінських структур.

Структура будь-якого об'єднання підприємств відображає упорядковане розташування його елементів і форму їхнього взаємозв'язку, перетворюючи діючу структуру на систему.

До важливих характеристик організаційної структури об'єднань підприємств належать:

• кількість ланок управління;

• ієрархічність (кількість рівнів управління);

• чіткість розмежування функцій між учасниками об'єднання;

• чіткість розмежування повноважень і відповідальності по вертикалі й горизонталі в системі управління об'єднанням.

На процес вибору організаційно-управлінської структури об'єднань підприємств впливають такі чинники:

• кількість учасників створюваного об'єднання;

• хто є власником капіталу, що його було використано;

• джерела майна як матеріальної основи господарської діяльності;

• потреба у фінансових коштах;

• межі майнової (матеріальної) відповідальності;

• спосіб розподілу прибутку чи збитків;

• форми управління суб'єктами господарювання, що входять до складу об'єднання;

• відповідальність (необмежена, обмежена, необмежена генерального партнера та обмежена молодшого партнера);

• прогнозована тривалість існування.

Організаційна структура об'єднань підприємств повинна відповідати таким вимогам:

• адаптивність, тобто здатність пристосовуватися до змін навколишнього середовища;

• гнучкість, динамізм, тобто здатність чітко реагувати на зміну попиту, технологій виробництва, інновації;

• адекватність, тобто відповідність організаційної структури параметрам керованої системи;

• спеціалізація, тобто обмеження та конкретизація сфери діяльності кожкої ланки структури;

• оптимальність, тобто налагодження раціональних зв'язків між елемента їй системи;

• оперативність, тобто недопущення безповоротних змін у керованій системі за час прийняття рішення;

• надійність, тобто гарантія достовірності передачі інформації;

• економічність, тобто відповідність витрат на утримання апарату управління можливостям системи;

• простота, тобто зрозумілість для персоналу.