5. Об'єднання суб'єктів туристичної діяльності та неприбуткові організації в галузі туризму

Учасники відносин, що виникають при здійсненні туристичної дія­льності, — юридичні особи та громадяни, які надають туристичні по­слуги, залежно від мети можуть утворювати об'єднання підприємств, що є юридичними особами чи без створення юридичних осіб, або всту­пати в такі об'єднання в порядку, визначеному Господарським кодек­сом України та іншими законами.

З метою реалізації та захисту своїх прав і законних інтересів у галузі туризму суб'єкти туристичної діяльності можуть створювати неприбуткові організації у сфері туристичної діяльності в порядку, визначеному Цивільним кодексом України або Зако­ном України «Про об'єднання громадян» чи іншими за­конами.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства з метою ре­алізації та захисту прав і законних інтересів можуть об'єднуватися в громадські організації туристичної спрямованості.

Неприбуткові організації в галузі туризму можуть спрямовувати свою діяльність на:

1. формування і поширення інформації про туристичні ресурси України;

2. підготовку пропозицій щодо розвитку туризму, курортно-рекреа-ційної сфери, охорони туристичних ресурсів України, їх збереження та відновлення, порядку використання;

3. популяризацію туризму і сприяння його розвиткові;

4. розробку власних стандартів туристичного, готельного, екскурсій­ного та іншого обслуговування, схвалення кодексів усталеної практики та правил професійної етики;

5. впровадження власних систем контролю якості здійснення туристи­чної діяльності;

6. пропонування для спільного використання юридичними особами та громадянами-підприємцями, що надають туристичні послуги, знаків для товарів і послуг;

7. вдосконалення освітніх програм з професійного навчання в галузі туризму, підвищення рівня професійної підготовки працівників і фахі­вців у галузі туризму;

8. саморегулювання в галузі туризму;

9. реалізацію та захист спільних прав і інтересів учасників туристичної діяльності;

10. вирішення інших завдань, що не суперечать законодавству України.

Громадські організації туристичної спрямованості можуть відповід­но до закону представляти інтереси громадян — споживачів туристич­них послуг.

6. Порядок виникнення трудових правовідносин на підприємствах, організаціях установах

Трудові правовідносини — це врегульовані нормами тру­дового права суспільні двосторонні відносини, що виникають між працівником з власником підприємства, організації, установи по виконанню за винагороду роботи за обумовленою спеціальністю, кваліфікацією або посадою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, що виступають формою закріплення суб'єктивних трудових прав і обов'язків на підставі укла­дення трудового договору, контракту чи іншого юридичного фак­ту

суб'єкти

Елементи правовідносин

об'єкти

зміст право­відносин при наявності відповідних правових норм

з моменту, коли трудящий уклав з власником чи підприємством трудовий договір

Трудові відносини виникають

приступив до виконання своєї трудової функції

За волевиявленням їх суб'єктів

У зв'язку з виходом на пенсію

трудові відносини припиняються

Внаслідок смерті працівника

Наявність трудової правосуб’єктності у сторін трудових правовідносин:

1) трудова правоздатність – виникає, як правило, з досягненням 16 віку, а в окремих випадках – 15 чи 14 років

2) трудова дієздатність – настає з того ж віку, що й трудова. Громадянин може бути позбавлений трудової дієздатності повністю або частково лише за рішенням суду

умови виникнення трудових правовідносин

Наявність правової норми (ст. 21 КЗпП України)

Наявність юридичного факту, з яким чинне законодавство пов’язує винивнення правових наслідків

Трудовий договір

підстави виникнення трудових правовідносин

Складні юридичні фактичні склади, до яких можна віднести:

1) призначення держслужбовців на посади, пов’язані із здійсненням владних або розпорядчих повноважень

2) обрання на виборні посади

3) направлення на роботу молодих спеціалістів і робітників після закінчення ними відповідних навчальних закладів

Саме сукупність цих фактів, необхідних для виникнення, зміни і припинення трудових правовідносин, у поєднанні з трудовим договором і створює складний юридичний фактичний склад – усі вони становлять собою правомірне волевиявлення, що здійснюється сааме з метою встановлення трудових правовідносин.

Зміст трудових правовідносин – це сукупність взаємних прав та обов’язків сторін трудових правовідносин

Суб'єктивні права

Суб'єктивні обов’язки

Право на працю

Право на відпочинок

Право на здорові і безпечні умови праці, тощо

1) Виконання обумовленої при працевлаштуванні на роботу трудової функції

2) Тимчасове виконання роботи, що не відноситься до трудової функції працівника за наявності в цьому потреби

3) Додержання встановленої міри праці

4) Забезпечення належної якості роботи

5) Додержавння режиму робочого дня

6) Додержання правил ТБ, технологічного реєиму

7) Дбайливе ставлення до майна підприємства

Всі права і обовязки реалізуються в трудовому процесі – тісно повязані між собою, створюють елементи трудових правовідносин різного характеру, і всі вони не можуть існувати без єдиного складного трудового правовідношення