1) Рішення про його утворення або засновницький договір 2) статут (положення) суб'єкта господарювання

В установчих документах повинні бути зазначені:

1) найменування суб'єкта господарювання

2) мета і предмет господарської діяльності

3) склад і компетенція його органів управління

4) порядок прийняття ними рішень

5) порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків

6) умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом

Повне товариство

Командитне товариство

ТОВ

ТОВзДВ

АТ

ПП

Якщо в установчих документах не вказано строк діяльності суб'єкта господарювання (господарського товариства), воно вважається створеним на невизначений строк

3. Призупинення та припинення суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 59 ГКУ ПРИПИНЕННЯ діяльності субєкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених ГК України, - за рішенням суду:

1) у разі злиття - усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

2) у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

3) у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу.

4) у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

5) у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Ліквідація суб'єкта господарювання - суб'єкт господарювання ліквідується:

1) за ініціативою осіб, що були вище зазначені, тобто - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених ГК України, - за рішенням суду

2) у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено

3) у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом

4) у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Ознаки фіктивності суб’єкта господарювання, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичною особи або припинення діяльності ФОП, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:

1. зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи

2. незареєстровано у державних органах, якщо обов’язок реєстрації передбачено законодавством

3. зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшею передачею (оформленням) у володіння чи управління підставами (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження

4. зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначенні у законному порядку керівника (норма діє з 2010 р.)

Завдання, права та обов’язки суб’єктів підприємницької діяльності

У засновницькі права входять право на вільний вибір видів діяльності, на вибір організаційно-правової форми підприємства, наа прийняття рішень про створення підприємства, право змінювати як діяльність, так і форму підприємства.

Права в галузі управління. Власник реалізує свої права в управлінні як безпосередньо, так і через уповноважені ним орга­ни, може делегувати свої управлінські права органу управління.

До управлінських прав належать права:

• самостійно визначати структуру підприємства (кількість і склад підрозділів, філій, представництв, відділень);

• приймати і змінювати статут, інші документи (установчі);

• затверджувати положення про структурні підрозділи;

• формувати органи управління та контролювати їх діяль­ність, призначати посадових осіб, встановлювати їх обов'язки.

Управлінські функції мають також трудові колективи. Реалізуються вони загальними зборами (конференцією) або виборним органом (радою підприємства або радою трудового колективу).

М айнові права ( загальні та спеціальні):

• мати основні фонди, обігові кошти, інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства;

• вести господарську та комерційну діяльність, бути позивачем та відповідачем у суді будь-якої інстанції, захищаючи свої права від імені підприємства;

♦ розпоряджатися майном (продавати, обмінювати, здавати в оренду, заставляти, надавати тимчасово у безоплатне користування, списувати з балансу основні фонди);

♦ набувати на законних підставах майно.

Договірно-майнові права:

• укладати засновницькі, господарські договори та інші контракти і нести за ними відповідальність;

• видавати закладні (застави) та інші фінансові зобов'я­зання; позичати гроші; інвестувати та реінвестувати кошти підприємства;

• одержувати рухоме і нерухоме майно як гарантію оплати боргу;

• право випуску і обігу цінних паперів, акцій, облігацій, приватизаційних паперів, ощадних, інвестиційних сертифікатів, векселів (підприємство має право випускати і реалізувати лише ті види цінних паперів, які спеціально визначені законом).

Під час заснування підприємства зобов'язані:

• затверджувати, перезатверджувати установчі документи, реєструватись як суб'єкти підприємницької діяльності;

• на діяльність, що підлягає ліцензуванню, одержувати ліцензії;

• виконувати господарські зобов'язання (контракти, державні замовлення, договори) - забезпечувати необхідну якість продукції, послуг, робіт;

• вести бухгалтерський облік (самостійні бухгалтерські баланси) своєї роботи, надавати органам державної статистики передбачену законом звітність;

• своєчасно подавати податковим органам декларації про свої доходи, інші податкові документи, сплачувати податки, інші обов'язкові платежі;

• не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольного законодавства, прав та інтересів споживачів;

• раціонально використовувати природні ресурси;

• охороняти довкілля від забруднення, іншого шкідливого пливу;

• за свій рахунок відшкодовувати витрати на відновлення і-а охорону природних ресурсів.

За невиконання своїх обов'язків підприємство несе майно­ву та іншу відповідальність, встановлену законом, а також передбачену договорами.

Види об’єднань підприємств

Асоціація – договірні об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності та не мають права втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-кого з її учасників.

Корпорація – створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Консорціум – тимчасові уставні об’єднання промислового та банківського капіталу для досягнення загальної мети.

Концерн – уставні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств.

Інші – за галузевими, територіальними та ін. принципами. Наприклад, промислова фін. група – промислові, с/г підприємства, банки, наукові та проектні установи та організації всіх форм власності, що ставлять за мету отримання прибутку, і які створюються за рішенням уряду України на визначений термін з метою реалізації держ. програми.

Об’єднання підприємств не відповідають по зобов’язанням своїх членів, а члени не відповідають по зобов’язаннями об’єднань, якщо інше не передбачено установчими документами.