3. Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути:

1) малі підприємства (незалежно від форми власності) - середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує 70 мільйонів гривень

2) великі підприємства - середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 250 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму 100 мільйонів гривень.

середні підприємства

3) середні - усі інші підприємства крім тих що зазначені в п.п. 1 та 2

Для підприємств певного виду та організаційних форм законами можуть встановлюватися особливості господарювання (ст. 126 ГКУ– асоційовані підприємства)

Підприємство

унітарні

корпоративні

Підприємства колективної власності

державні

комунальні

господарські товариства

комерційні

казенні

ТОВ та ТОВ з ДВ

Повні та командитні

АТ

Публ.АТ

Прив.АТ

Виробничі кооперативи

Під-ства споживчої кооперації

Під-ства громадських та релігійних ор-й

ПП

ФГ

ПзІІ

ІП

ФОП та Кредитні спілки

Благодійні організації – блігодійні фонди, членські блігодійні організації, благодійні установи

об'єднання

Господарські об'єднання – утворюються за ініціативою підприємств незалежно від їх виду, на добровільних засадах об'єднують свою господарську діяльність на підставі установчого договору та/або статуту, затвердженого засновниками

Державні чи комунальні господарські обєднання – утворюються за рішенням КМУ, міністерств, до сфери управління яких входять підприємства, рішення ОМВ і діють на підставі рішення про його утворення та статуту, затвердженого органом що прийняв рішення про його створення: переважно бувають як корпорація, концерн (трест, комбінат)

Організаційно-правові форми об'єднань

Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Корпорація - договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації

Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

акціонерне товариство – господарське товариство, статутний капiтал якого подiлено на визначену кiлькiсть часток однакової номiнальної вартостi, корпоративнi права за якими посвiдчуються акцiями. Акцiонери не вiдповiдають за зобов'язаннями товариства i несуть ризик збиткiв, пов'язаних з дiяльнiстю товариства, тiльки в межах належних їм акцiй. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства також у межах несплаченої суми. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд АТ який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної зарплати, діючої на момент створення АТ. Види: Публічне АТ – акції можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржі; Приватне АТ – акції розповсюджуються між засновниками, кількість яких не може перевищувати 100 осіб. Вищий орган – загальні збори. 1 акція – 1 голос. Виконавчий орган – правління.

Товариство з обмеженою відповідальністю - товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність межах їх вкладів. Розмір статутного фонду – не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним зарплатам. Засновники можуть займатися, а можуть не займатися діяльністю товариства. Вищий орган – збори учасників (учасники товариства або призначені ними представники). Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Збори обирають голову. Виконавчий орган – колегіальний (дирекція; очолює генеральний директор) або одноособовий (директор). Для контролю створюється ревізійна комісія.

Товариство з додатковою відповідальністю - статутний фонд, якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника. Граничний розмір відповідальності передбачається в установчих документах.

Повне товариство - товариство всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. В установчому договорі визначається розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства. Ведення справ здійснюється за загальною згодою всіх учасників. Воно може здійснюватися або всіма учасниками, або 1 чи кількома з них, які виступають від імені товариства. Надають звіт іншим.

Командитне товариство - товариство, в якому разом з одним або більше учасників, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства. Якщо у такому товаристві беруть участь 2 або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства. Права вкладників: діяти від імені товариства тільки у разі наявності доручення і згідно з ним; вимагати першочергового вкладу, ніж учасники з повною відповідальністю; вимагати подання їм річних звітів і балансів. Обов’язки: повинні вносити вклади і додаткові внески у розмірі, способами і у порядку, передбаченими установчим договором; сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 % майна товариства. Управління справами здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю.

Держава як суб’єкт ГП - Держава визначає правовий статус інших суб’єктів ГП шляхом прийняття нормативно-правових актів. Ст. 167 ЦК визначає правові форми участі держ. у цивільних правовідносинах. Вона діє на рівних правах з ін. учасниками цих відносин. Держ. може створювати юр. особи публічного права (держ. підприємства, навчальні заклади), у випадках та порядку, встановлених КУ та законом, та приватного права (підприємницькі товариства) брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо ін. не встановлено законом. Правоздатність держави можна визначити як спеціальну, тобто не зважаючи на рівноправність участі у цивільному обороті, вона може мати лише ті права та обов’язки які передбачені законом. Держ. як рівноправний учасник здійснює своє вільне волевиявлення через органи держ. влади у межах їхньої компетенції. Від імені держави, за спеціальним дорученням можуть виступати фіз. та юр. особи, органи влади. Держ. може реалізовувати свою правосуб’єктність, вступаючи в різноманітні цивільні правовідносини. Вона відповідає за своїми зобов’язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення. Може виступати у якості боржника у зобов’язаннях із заподіяння шкоди, договорах купівлі-продажу, державної позики, державного кредитування тощо. Може нести самостійну майнову відповідальність за рахунок майна, яке не закріплено за конкретними держ. підприємствами та установами.

Територіальні громади як суб’єкти ГП - під ТГ визначаються жителі села чи добровільного об’єднання у сільську громаду, жителі кількох сіл, селища та міста, які можуть самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України (ст. 140). Особливості здійснення місцевого самоврядування в м. Києві та Севастополі визначаються окремими законами. Ст. 167 ЦК – діють у цивільних правовідносинах на рівних правах. Можуть створювати юр. особи публічного права (комунальні підприємства, навчальні заклади) та приватного права (підприємницькі товариства), та брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.Набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом. За спец. дорученням від їх імені можуть виступати фіз. та юр. особи, органи держ. влади. Ст. 142 КУ та ст. 328 ЦК тер. громади можуть набувати права комунальної власності. на такому праві їм належить рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, а також об’єкти їх спільної власності, шо перебувають в управлінні рай. та обл. рад. Вони можуть об’єднуватина договірних засадах об’єкти комунальної власності, кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби. Можуть виступати суб’єктами спадкових відносин. Відповідають за зобов’язаннями своїм майном. Через свої органи можуть виступати в якості боржника за зобов’язаннями та заподіяння шкоди. Не відповідає за зобов’язаннями юр. осіб і навпаки.

Фізична особа - може бути суб’єктом підприємницької діяльності лише за умови її повної дієздатності ( в окремих випадках – неповної). Фіз. особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови держ. реєстрації її як фізичної особи - підприємця. Ці дані вносяться до єдиного реєстру фіз. осіб, що займаються підприємницькою діяльністю. ФОП – підприємець несе відповідальність за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, крім майна, на яке за законом не може бути накладено стягнення. Підприємницькою діяльністю не можуть займатися: депутати, посадові і службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

В теорії господарського права обґрунтована точка зору, що до суб'єктів господарювання відносяться також філії, представ­ництва та інші відокремлені підрозділи господарських організа­цій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення госпо­дарської діяльності. Це положення було закріплене в ч. 2 ст. 55 ГК України, проте ЗУ від 4 лютого 2005 р. структурні одиниці без належних для того підстав і наукового обгрун­тування були виключені з числа суб'єктів господарювання.

Філія – відокремлений підрозділ юр. особи, що розміщується за межами місцезнаходження організації та здійснює всі або частину її функцій.

Представництво - відокремлений підрозділ юр. особи, що розміщується за межами місцезнаходження організації, що здійснює представницькі функції та захист інтересів організації.

Філії та представництва не є юр. особами. Ті особи, що створили філії чи представництва передають їм деяке майно та затверджують положення, що визначає зміст та порядок їх діяльності. Вони не можуть мати власного майна та не в праві самостійно брати участь у цивільному обороті. Юр. особа видає довіреність керівнику представництва або філії. Такий керівник діє від імені та в інтересах юридичної особи. Відомості про філії та представництва юр. особи заносять до єдиного держ. реєстру.

З асновницькі документи суб’єктів господарювання бувають двох видів (57 ГК)