3. Види суб’єктів господарської діяльності, їх класифікація
Господарське право визначається як право колективних суб'єктів. Суб'єктами господарського права є організації:
які виробляють і реалізують продукцію для суспільних і потреб, виконують роботи, надають послуги;
що здійснюють професійну управлінську діяльність в економіці;
♦ споживачі результатів господарської діяльності.
Компетенція та ознаки суб'єктів господарювання
1) діють на основі права власності
2) на основі права господарського відання
3) діють на основі оперативного управління
4) мають статус юр.особи, що визначається цивільним законодавством та ГКУ
певна організаційно-правова форма: установа (наприклад, міністерство) або організація (наприклад, об'єднання громадян)
має юридично відокремлене і закріплене за ним майно у формі обігових коштів, основних фондів, інших цінностей
має можливість набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, брати на себе зобов'язання, виступати в судових органах
ОТЖЕ: суб'єкти господарського права - це організації, які на основі юридично відокремленого майна у межах своєї господарської компетенції безпосередньо здійснюють діяльність, використовуючи її результати або управлінську діяльність в економіці.
Види суб’єктів господарської діяльності.
Господарське право регулює умови створення і діяльності різних видів суб'єктів. Кожен вид має визначені законом назву і правове становище. Суб'єктами законодавчо визначені:
♦ підприємства як основна організаційна ланка народного господарства України (державні, комунальні підприємства, акціонерні товариства тощо).
♦ об'єднання підприємств - створюється на добровільних засадах двома і більше підприємствами (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни тощо).
фінансові і посередницькі інститути - вони забезпечують функціонування ринків товарів та капіталів і виступають у формі акціонерного або іншого товариства (банки, товарні біржі, тощо);
органи державної виконавчої влади, які здійснюють управлінську діяльність в економіці (органи управління). Це центральні органи управління економікою, підвідомчі (КМУ) – наділені господарською компетенцією, однак відповідно до ГКУ не є субєктами господарювання;
місцеві державні адміністрації;
органи управління об'єднання громадян, які здійснюють управління підприємствами (територіальні громади та інш);
фізичні особи - підприємці: громадяни України, іноземці та особи без громадянства;
підприємець, який зареєстрував індивідуальне підприємство, що функціонує на його особистій власності та виключно на його особистій праці (фермерське господарство, кооператив тощо).
Класифікація юридичних осіб.
Згідно положень ст. 56 ГКУ суб'єкт господарювання може бути утворений:
1) за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу,
2) у випадках, спеціально передбачених законодавством - за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства (наприклад, шляхом примусового поділу (виділення) діючого суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-конкурентного законодавства України – таке створення здійснюється з додержанням вимог антимонопольно-конкурентного законодавства).
Також від порядку створення виділяють:
1) юр. особи приватного права (організації, що створюються за ініціативою приватних осіб; порядок створення, правовий статус, організаційно-правові норми яких встановлені ЦКУ – господарські товариства, кооперативи, благодійні фонди і т.д.);
2) юр. особи публічного права (організації, що створюються розпорядчим актом Президента, органів держ. влади, органів влади АРК або органів місцевого самоврядування; порядок створення та правовий статус їх встановлено Конституцією та законами України; держ. або комунальні установи, публічно-правові утворення – міністерства, відомства та ін.).
В залежності від організаційно-правової форми:
1) товариства (добровільні об’єднання суб’єктів, що організовані на основі членства їх учасників, або 1 особи – господарські, товариства, кооперативи та асоціації (союзи) юр. осіб);
2) установи (організації, що створюються 1 або декількома особами, які не беруть участі в керівництві цієї організації, шляхом об’єднання їх майна для досягнення мети – фонди, підприємства).
В залежності від шляху створення:
1) союз осіб (товарищество) – створюється шляхом об’єднання осіб; для досягнення мети учасники об’єднують особисті зусилля;
2) союз капіталу (товариства) – створюється шляхом об’єднання майна засновників, наприклад, акціонерне товариство; для досягнення мети об’єднують майно, особиста участь не обов’язкова.;
3) союз осіб та капіталу – командитні товариства.
В залежності від мети діяльності:
1) комерційні (основна мета – отримання прибутку, фінансуються за власний рахунок);
2) некомерційні (не переслідують мету отримання прибутку і не розподіляють прибуток між засновниками; діяльність фінансується за рахунок держ. бюджету, внески, пожертви.
Господарські товариства – підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юр. особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна з метою одержання прибутку. До них належать: акціонерні товариства,, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Права: брати участь в управлінні товариством, у розподілі прибутку, вийти з товариства, відчужувати свою частку у статутному фонді, одержувати інформацію про діяльність товариства. Обов’язки: дотримуватися установчих документів, майнові зобов’язання, нерозголошення комерційної таємниці.
Підприємство – це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ та іншими законами (ст. 62 ГК України)
Види та організаційні форми підприємств встановлені статтею 63 ГК, а саме:
1. Залежно від форм власності:
приватне підприємство - діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи)
підприємство колективної власності - діє на основі колективної власності
комунальне підприємство - діє на основі комунальної власності територіальної громади
державне підприємство - діє на основі державної власності
підприємство, засноване на змішаній формі власності - на базі об'єднання майна різних форм власності
підприємство з іноземними інвестиціями - якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як 10%.
іноземне підприємство - в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить 100%
2. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду:
1) унітарні - створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства (державні, комунальні, підприємства, що засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника).
2) корпоративні - утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства (кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб).
Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються ГКУ та іншими законодавчими актами.