Питання для самостійної роботи.

1. Витоки і особливості філософії Київської Русі.

2. Морально-етична спрямованість філософії давніх русичів.

3. Розвиток української філософії в 14-16 ст. Братства.

4. Охарактеризуйте «філософію серця» П.Юркевича.

5. Розкрийте особливості філософських поглядів І.Я.Франка.

6. Охарактеризуйте концепцію ноосфери В.І.Вернадського.

Методичні вказівки

В першому питанні звертаємо увагу на те, що при вирішенні проблем буття діячі Києво-Могилянської академії виходили з релігійних позицій, тобто розглядали Бога як начало і абсолютна основа існування Всесвіту. Проте відношення Бога і світу тлумачилось неоднаково. В зв’язку з цим потрібно проаналізувати деїстичний та пантеїстичний підхід до вирішення даних проблем, а також показати, як розвивалась в академії натурфілософія, зокрема проблема матерії.

При висвітленні другого питання потрібно звернути увагу на те, що головною проблемою філософії Г.Сковороди є проблема людини. Тому його філософія має практичний характер і є самим життям. Потрібно розглянути онтологію Г.Сковороди (вчення про три світи і дві натури) причому потрібно проаналізувати, як кожна із натур поєднана в кожному із світів. Особливу увагу слід звернути на символічний світ. Далі потрібно розкрити вчення про «сродну» працю як спосіб самореалізації особистості, шляхи досягнення людиною щастя та положення про нерівну усім рівність. Оскільки філософія, за Сковородою, є самим життям, то варто, також, розглянути його біографію.

В третьому питанні звертаємо увагу на соціально-історичний контекст, який обумовив саме соціально-філософське осмислення проблем дійсності. Відтак, відзначаємо антикріпосницьку спрямованість творчості Т.Шевченка, його непримиренну боротьбу проти самодержавної політики національного гноблення народів, пробудження почуття національної гідності. Далі звертаємо увагу на спробу М.Костомарова проаналізувати основні риси української духовності у порівнянні з російською. Аналізуючи соціально-філософські погляди М.Драгоманова, звертаємо увагу на те, основною одиницею суспільства він вважав людську особу, і розробив відповідний соціологічний метод, який передбачав аналіз основних елементів кожного соціального явища, розкриття суті їх взаємозв’язку і взаємодії.

В четвертому питанні слід зазначити, що філософія П.Юркевича протистоїть панлогізму і панраціоналізму, які утвердились на початку ХІХ ст.. у європейські традиції і намагались все духовне життя людини звести до логічного мислення, яке нібито є підґрунтям всіх інших духовних здатностей людини. Тому потрібно показати, як в його «філософії серця» розкривається істинна природа людини, її духовність, моральність, які не можна пояснити раціонально. Потрібно, також, звернути увагу на плюралістичну онтологію П.Юркевича, яка являє собою єдність трьох сфер.

Реферат.

1.Філософсько-духовна спадщина Г.Сковороди.

2.Духовний потенціал української ідеї.

3.Соціально-філософські ідеї М.Драгоманова.

4.Місце І.Франка в історії української філософської думки.

Філософський словник до теми: антеїзм, кордоцентризм, софі стичність, «сродна праця», «дві натури», «три світи», «нерівна рівність», «філософія серця», конкордизм, біосфера, ноосфера, коеволюція.

Модуль 2.Теоретичний курс філософії.

Семінарське заняття №6

Філософське розуміння світу

План.

1. Світ як єдність обєктивної дійсності та дійсності людських сутнісних сил.

2. Філософське розуміння буття.

3. Матерія. Спосіб та форми існування матерії.

Література:

Бардонов С.М. Про множинність форм простору і часу. — Філ соціол. думка, 1990, №4.

Ковальзон М.Я., Енштейн Р.И. О специфике пространства и времени как категорий социально-философской теории — Философ.науки, 1988, №8.

Коган Л.Н.Человек и его судьба. — М., 1988. — С.107-127.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. / Навч. посібник— К., 1995. — Розділ 3.

Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. К., 2001.

Філософія. Підручник / За ред. Горлача М. І., Кременя В. Г., Рибалка В. К. – Харків: Консум, 2000.

Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г. та ін.- К.: 1994. — Лекція 13,15.

Лекторский В,А. Субьект, обьект, познание. — М., 1980.

Ойзерман Т.И. К вопросу о практике как критерии истины./ Вопросы философии – 1987. - №10.