Питання для самостійної роботи.

1. Своєрідність східної культури.

2. Філософія стародавньої Індії.

3. Філософські вчення стародавнього Китаю.

4. Назвіть відомі вам давньогрецькі школи та напрямки.

5. Яку головну проблему і як саме вирішувала Мілетська школа?

6. В чому полягає сутність діалектики Геракліта?

7. Охарактеризуйте апорії Зенона.

8. Хто такі софісти і що характерно для їх поглядів?

9. В чому сутність теорії ідей Платона?

10. В чому сутність вчення Аристотеля?

Методичні вказівки

В першому питанні слід звернути увагу на те, що філософія Стародавньої Греції започатковує європейську філософію і розробляє той стиль філософствування і ту проблематику, які визначили подальший розвиток західноєвропейської цивілізації. Потрібно звернути увагу на такі характерні риси античної філософії, як наявність в ній значної кількості міфологічних та епічних образів, присутність елементів антропоморфізму, наївний пантеїзм, тобто ототожнення богів з силами природи, пов’язування природних процесів з моральною проблематикою, і оцінку їх в категоріях «добра», «зла», «справедливості», «блага» тощо, в акцентуванні уваги на пошуках первоначала всього сущого, що пізніше постало як проблема субстанції.

В другому питанні потрібно показати, як і з чого виникає філософія, які проблеми реального життя вона розв’язує. Відтак потрібно розкрити сутність філософських систем Фалеса Мілетського, Анаксімандра, Анаксімена, Емпедокла, Геракліта Ефеського, Парменіда, Піфагора та Демокріта. На прикладі даних філософських систем потрібно прослідкувати логіку і специфіку розгляду і розв’язання головних світоглядних проблем стародавніх греків, найголовніші з яких – проблема походження та структури Космосу, питання про сутність світу, про першооснову всього існуючого.

В третьому питанні слід розкрити сутність антропологічного перевороту, здійсненого Сократом у філософії. Далі слід розкрити сутність об’єктивного ідеалізму Платона, його вчення про ідеї, про державу. Розглядаючи філософію Аристотеля, звертаємо увагу на його вчення про матерію і форму, про душу, про категорії та систему логіки. З’ясовуємо, в чому полягає класичність даного періоду, і як вирішуються проблема пізнання людини, людської свідомості, поведінки, людських пізнавальних можливостей.

В четвертому питанні розглядаємо розвиток філософії античності в період поступово наростаючої кризи рабовласницького суспільства. Потрібно обґрунтувати морально-етичну проблематику, яка виходить із настроїв відчаю і песимізму, пануючих у світосприйнятті. Перш за все зміщення акцентів філософствування в сторону з’ясування проблеми сутності щастя, шляхів його досягнення, та проблема достотності людського буття. Потрібно розглянути способи вирішення даних проблем в рамках основних течій епохи еллінізму: стоїцизму, епікуреїзму та скептицизму.

Реферат.

1.Сократ: проблема людини та діалогічної природи філософського знання.

2. Проблема знання у філософії Аристотеля.

Філософський словник до теми: апорія, архе, атом, гілозоїзм, діалектика, категорія, логос, ідея, матерія, метафізика, пантеїзм, софізм, атараксія, апатія, евдемонія.

Семінарське заняття №3

Західноєвропейська філософія Нового часу

План

1. Особливості філософії Нового часу.

2. Проблема методу пізнання (Ф.Бекон, Р.Декарт).

3. Вчення про субстанцію (Б.Спіноза, Г.Лейбніц).

4. Проблема людини в філософії Просвітництва (Ж.Ламетрі Ж.-Ж.Руссо).

Література:

Августин Аврелий. Исповедь. — М., 1991.

История диалектики ХУІ-ХУШ ст. — М., 1974.

История философии в кратком изложении. — М., 1991. Кузнецов В.., Мееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западно-европейская философия XVIII века. — М., 1986.

Петрушенко В. Л. Філософія: Курс лекцій. К., 2001.

Філософія // За ред. Горлача М. І., Кременя В. Г., Рибалка В. К. – Харків, 2000.

Соколов В.В. Европейская философия ХУ-ХУ III веков. — М., 1984.

Причепій Є.М., Черній А.М.Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Академія», 2001. (Альма-матер)

Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г. та ін.- К.: 1994.