- •1 Матриці і дії над ними
- •1.1 Основні поняття
- •1.2 Дії над матрицями
- •1.2.1 Складання і віднімання матриць
- •1.2.2 Множення матриці на число
- •1.2.3 Множення вектора на матрицю
- •1.2.4 Перемноження векторів
- •1.2.5 Множення матриці на матрицю
- •1.3 Системи лінійних рівнянь алгебри
- •1.3.1 Загальні відомості про системи лінійних рівнянь
- •1.3.2 Матричний метод розв’язання систем лінійних рівнянь
- •1.3.3 Метод Гауса
- •1.4 Лабораторна робота 1
- •2 Визначення внутрішніх зусиль та напружень у конструкціях, що перебувають в одноосному напруженому стані
- •2.1 Загальне уявлення про метод кінцевих елементів
- •2.2 Розтягання (стикання) призматичних стрижнів. Визначення напружень. Розрахунок на міцність
- •2.3 Лабораторна робота 2
- •2.4 Лабораторна робота 3
- •2.5 Поняття про кручення. Побудова епюри крутних моментів. Напруження і деформації при крученні круглого вала
- •2.6 Лабораторна робота 4
- •3 Згинання. Побудова епюр
- •3.1 Поняття про згинання балки. Види опор й опорні реакції. Внутрішні зусилля в балці, їх визначення і правила знаків
- •3.2 Лабораторна робота 5
- •3.3 Лабораторна робота 6
- •4 Складний опір
- •4.1 Поняття про складний опір
- •4.1.1 Складне і косе згинання
- •4.1.2 Згинання з крученням круглих валів
- •4.2 Лабораторна робота 7
- •4.3 Лабораторна робота 8
- •5.1.3 Плоский деформований стан
- •5.1.4 Зв'язок між деформаціями і переміщеннями
- •5.1.5 Зв'язок між напруженнями і переміщеннями
- •5.2 Особливості осесимметричної задачі теорії пружності
- •5.3 Лабораторна робота 9
- •5.4 Лабораторна робота 10
- •6 Розрахунки в спеціальних cae системах на прикладі пакету cosmos/m
- •6.1 Загальні відомості
- •6.1.1 Основний екран і головне меню
- •6.1.2 Алгоритм ке-розрахунку в cosmos/m
- •6.1.3 Геометричні примітиви в geostar
- •6.1.4 Властивості елементів
- •6.1.5 Параметрична генерація кe-сітки
- •6.1.6 Автоматична генерація одно- і двомірних ке-сіток
- •6.2 Команди cosmos/m
- •6.2.1 Меню geometry
- •6.2.2 Меню Meshing
- •6.2.3 Меню Propsets
- •6.2.4 Меню loadsbc
- •6.2.5 Меню Analysis
- •6.3 Лабораторна робота 11
- •6.4 Лабораторна робота 12
- •6.5 Лабораторна робота 13
- •6.6 Лабораторна робота 14
- •6.7 Лабораторна робота 15
- •Глава 7 обчислювальна гідродинаміка
- •7.1. Поняття про рівняння руху в’язких середовищ
- •7.1.1. Рівняння імпульсу в консервативній формі
- •7.1.2 Формулювання початкових і граничних умов
- •7.1.3 Рівняння перенесення вихору
- •7.1.4 Граничні умови для вихорового рішення
- •7.1.5 Вихоровий розв’язок для закругленого штампу
- •7.1.6 Метод маркерів
- •7.6 Лабораторна робота 16
- •7.4 Лабораторна робота 17
- •139/2010. Підп. До друку Формат 60х84/16.
- •84313, М. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72
6.3 Лабораторна робота 11
Для сталевого стрижня визначити значення повздовжніх зусиль і нормальних напружень. Вихідні дані вибрати із таблиць 2.1, 2.2 і рисунка 2.9.
Указівки до виконання лабораторної роботи 11
Побудувати геометрію стрижня.
Указати матеріал стрижня та систему одиниць.
Задати тип кінцевого елемента, для заданих схем краще взяти елемент типу BEAM2D. Для цього елемента необхідно задати командою RCONST геометричні властивості: площу елемента, момент інерції. Площа обирається згідно з таблицею 2.2, а момент інерції, так як він не впливає на розрахунок при розтягуванні – стисканні, – будь-яке додатне число, відмінне від нуля.
Виконати поділ на кінцеві елементи. Так як при розтягуванні – стисканні повздовжні зусилля та внутрішні напруження вважаються постійними в межах однієї ділянки, то можна виконувати такий поділ, при якому на одній ділянці буде один кінцевий елемент ділянки.
Для ступінчатих стрижнів необхідно п. 3–4 повторювати стільки разів, скільки є ділянок постійної товщини.
Задати умови закріплення.
Прикласти зовнішні навантаження.
Виконати розрахунок.
Проаналізувати результати.
Приклад виконання лабораторної роботи 11
Для сталевого стрижня, зовнішній вид якого зображено на рисунку 6.3, визначити значення повздовжніх зусиль і нормальних напружень.
Рисунок 6.3
Будуємо геометрію системи:
PT,1,0,0,0
PT,2,1,0,0
PT,3,1.5,0,0
PT,4,2.3,0,0
CRLINE,1,1,2
CRLINE,2,2,3
CRLINE,3,3,4
Задаємо матеріал стрижня та систему одиниць:
PICK_MAT,1,STEEL,SI
Обираємо тип елемента для 1-го елемента:
EGROUP,1,BEAM2D,0,0,0,0,0,0,0,0
Задаємо площу елемента:
RCONST,1,1,1,8,20E-4,1,0,0,0,0,0,0
Виконуемо поділ на першій ділянці:
M_CR,1,1,1,2,1,1
Обираємо тип елемента для 2- і 3-го елементів:
EGROUP,2,BEAM2D,0,0,0,0,0,0,0,0
Задаємо площі елементів:
RCONST,2,2,1,8,40E-4,1,0,0,0,0,0,0
Виконуемо поділ на другій та третій ділянках:
M_CR,2,3,1,2,1,1
«Зливаємо» співпадаючі вузли:
NMERGE,1,6,1,0.0001,0,0,0
Задаємо умови закріплення:
DND,1,AL,0,1,1
DND,6,AL,0,6,1
Прикладаємо зовнішні навантаження:
FND,4,FX,600E+3,4,1
Виконуємо перевірку отриманої моделі на помилки:
R_CHECK,STATIC
Запускаємо розрахунковий модуль:
R_STATIC
Рисунок 6.4 – Побудована модель заданого стрижня
Порівняємо отримані результати з аналогічним прикладом, розрахунок якого зроблено у лабораторній роботі 2.
Порівняємо отримані результати з аналогічним прикладом, розрахунок якого зроблено у лабораторній роботі 2.
Як можно побачити з порівняльної таблиці 6.3, результати є тотожними.
Таблиця 6.3
Величина |
Елемент |
|||||
І |
ІІ |
ІІІ |
||||
Чисельний розрахунок |
COSMOS/M |
Чисельний розрахунок |
COSMOS/M |
Чисельний розрахунок |
COSMOS/M |
|
N, кН. |
145,6 |
145,5 |
145,6 |
145,5 |
-455 |
454,5 |
, МПа |
72,8 |
72,73 |
36,4 |
36,36 |
-113,7 |
-113,6 |
