20.2 Опис лабораторної установки

Схема електрична принципова керування двигуном підйому приведена на рисунку 20.1.

Установка складається з асинхронного двигуна з фазним рото­ром, редуктора, дискового короткохідного гальма з електромагнітом, барабана з тросом, підвіски з одним рухливим блоком, апаратури ке­рування і захисту.

Дані двигуна: тип МТОІП-6, =1,4 кВт, =1000 об/хв, =380 В, =5,3 А, =0,885, cosφ_н=0,65.

Редуктор з циліндричними колесами (триступінчастий) із зага­льним передатним відношенням і_р=29. Поліспаст, що складається з одного рухливого блоку, збільшує передатний коефіцієнт до і=58. Ко­ефіцієнт корисної дії всіх передатних ланок при номінальному наван­таженні =0,7. При навантаженні, близькому 25% від номінального, ККД падає до 0,5.

Радіус барабана =82,5 мм.

Керування електроприводом відбувається за допомогою контро­лера ККТ-61, що має одинадцять положень рукоятки. Схема включен­ня опору у фазах двигуна симетрична, і застосовується для механізмів пересування і повороту. Але для малих кранів допускається застосо­вувати симетричну схему і для механізмів підйому.

Вага вантажу – 1 плита важить 90 кг, підвіска – 20 кг.

20.3 Проведення лабораторної роботи

Механічна характеристика асинхронного двигуна з фазним ро­тором не прямолінійна, але на ділянці робочої характеристики із син­хронною швидкістю до номінального навантаження вона дуже близь­ка до прямої і тому може бути побудована по двом точкам: синхро­нної швидкості і швидкості, що відповідає якому-небудь навантажен­ню.

Синхронна швидкість визначається по формулі:

,

де – кутова швидкість, с^-1;

– частота мережі, 50 Гц;

p – число пар полюсів.

Другу точку визначають за показниками тахогенератора (показуючого приладу) і визначають момент на валу двигуна по формулі:

, Н·м

де – вага вантажу, Н;

– радіус барабана, м;

і – передаточне число редуктора і поліспаста;

– ККД передач.

Якщо навантаження менше номінального, то ККД розраховуєть­ся чи його треба визначати по кривій.

1. Встановлюємо рукоятку контролера в нульове положення і вмикаємо автомат.

2. Переконавшись, що закріплений необхідний вантаж і дверцята опущені вниз, переводимо рукоятку контролера в перше положення “підйом”.

3. Фіксуємо дані при усталеному русі вантажу нагору і заносимо їх у таблицю.

4. Зупиняємо привод переводом рукоятки контролера в нульове положення.

5. Спускаємо вантаж у режимі противвімкнення чи в ре­жимі силового чи генераторного спуску і фіксуємо дані в ту ж табли­цю.

6. Характеристики двигуна на підйом для усіх вантажів і всіх положень рукоятки контролера, на яких можливий підйом даного вантажу.

7. Характеристики гальмового спуску вантажів у режимі противвімкнення можливо одержати тільки для найбільшого вантажу в перших положеннях підйому.

8. Силовий спуск вантажу невеликої величини (чи поро­жнього гака) досліджувати на всіх п’ятьох положеннях контролера ”спуска”.

Положення рукоятки ко­нтролера	, Н	Швидкість		, А	, В	Розрахункові дані
		Діл.	ω1, 1/с					Мс,Нм	Rр,Ом
1 “підйом”
2 “підйом”
3 “підйом”
і т.д.
1 “спуск”
2 “спуск”
3 “спуск”
і т.д.

9. Генеральний спуск вантажу одержують при досить ве­ликих вантажах на всіх положеннях “спуск”.

10. Якщо при підйомі вантажу чи гака спрацював контакт кінцевого включення КВВ і привод аварійно зупинився, то для повер­нення схеми керування в нормальний стан необхідно перевести руко­ятку контролера в нульове положення (при цьому контактор Л не по­винен включатися). Потім натиснути аварійну кнопку “АВ” і включи­ти контактор Л. Не припиняючи натискання кнопки “АВ”, перевести рукоятку контролера в яке-небудь положення “спуск” і дочекатися по­ки кінцевик КВВ не звільниться. Після цього відразу перевести руко­ятку в нульове положення і загальмувати вантаж.

11. Зняти і побудувати природну механічну характеристи­ку при Rр=0 і G=vаr, здійснюючи послідовний підйом і спуск різ­них вантажів відповідно до даних табл. 1.1.

12. Зняти і побудувати ряд реостатних механічних харак­теристик при G=vаr і Rр= vаr, здійснюючи підйом і спуск вантажів відповідно до табл. 20.1.

Рисунок 20.1 – Електропривод механізму підйому крана. Схема електрична принципова.

Таблиця 20.1 – Експериментальні дані.

Вага вантажу, кг		Швидкість обертання валу двигуна						Розрахун­кові дані		Примітка
		підйом			спуск
		Дел	N, об/хв	ω, рад/с	Дел	N, об/хв	ω, рад/с	ηн	MИМ
5	20+0 20+90 20+90+90 20+90+90+90 20+90+90+90+90									Природна характе­ристика
4	20+0 20+90 20+90+90 20+90+90+90									1-а реос­татна ха­рактеристика
3	20+0 20+90 20+90+90									2-а р.х.
2	20+0 20+90									3-я р.х.
1	20+0